ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/7725.03.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма»
До відповідача:Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»
Про: стягнення частки страхового відшкодування -5 991 грн. 65 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представник
Позивача:Кравченко А.В. -дов. № б/н від 21.09.2010;
Відповідача:Сорочан В.В. -дов. № 70 від 30.06.2010;
В судовому засіданні 22.03.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.03.2011.
В судовому засіданні 25.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»про стягнення частки страхового відшкодування -5 991 грн. 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору облігаторного пропорційного перестрахування № 03-2006 відповідач не виконав свого зобов'язання з оплати своєї частки страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 порушено провадження у справі № 61/77 та призначено розгляд на 04.03.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 розгляд справи відкладено на 22.03.2011 о 16:30.
В судовому засіданні 22.03.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.03.2011.
Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, посилаючись на те, що відповідач належним чином не був повідомлений позивачем у відповідності до умов договору № 03-2006 облігаторного пропорційного перестрахування протягом 5-ти робочих днів з дня, коли перестрахувальнику стало відомо про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогнозними розрахунками може перевищувати суму 40 000 грн. 00 коп. Також відповідач зазначив, що у розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, позивач вимагає сплатити частку страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури № 3349 від 06.12.2007. Відповідно до вказаного рахунку-фактури, здійснено заміну лобового скла, а згідно листа № 01-1159 від 11.08.2009 позивач визнав, що пошкодження лобового скла має відношення до іншої події, однак останнім прийнято рішення про включення цього відшкодування до рахунку відновлювального ремонту за фактом ДТП від 18.10.2007. Також відповідач зазначив, що відповідно до умов договору страхування № 20-0101-0079 від 15.12.2006, вартість відновлювального ремонту визначається, саме на підставі рахунку-фактури фірмової СТО (п.3.11 договору), що свідчить про безпідставність посилання позивача на звіт № 21 від 05.12.2007, згідно якого вартість відновлюваного ремонту менша ніж за рахунком СТО, так як вказаний звіт не міг бути підставою для сплати страхового відшкодування.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
15.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма»та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 20-0101-0079, відповідно до якого було застраховано автомобіль Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1.
01.03.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма»(перестрахувальник) та Акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія»(перестраховик) було укладено договір пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 03-2006 (надалі -Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору предметом даного договору є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування Перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності Перестрахувальника, прийнятої ним за Договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах «Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного)»від 16.08.2005.
Відповідно до п. 1.3 Договору, дія цього договору розповсюджується на всі Договори добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів), які укладені Перестрахувальником зі Страхувальниками (юридичними та фізичними особами).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування являє собою страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі на засаді ексцеденту сум з пропорційним розподілом суми ексцеденту між перестраховиками.
Відповідно п. 2.2 Договору з урахуванням Змін до договору облігаторного пропорційного перестрахування наземного транспорту на засаді ексцеденту сум № 03-2006 від 01.03.2006 ліміт власного утримання Перестрахувальника за кожним Договором добровільного страхування наземного транспорту складає 10,0 % від розміру відповідальності, але не більше 40 000 грн. 00 коп.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що відшкодування Перестраховиком своєї частки збитків Перестрахувальнику здійснюється шляхом оплати складеного Перестрахувальником Рахунку-бордеро збитків (за умови надання Перестрахувальником документів, передбачених в п. 3.2.3 цього Договору), в який включаються всі збитки, що були врегульовані Перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких Перестраховик, згідно умов цього Договору, зобов'язаний прийняти участь.
Відповідно до п. 4.3. Договору передбачено, що збитки, суми страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, можуть перевищувати суму 40 000 грн. 00 коп. гривень, врегульовуються окремо (індивідуально) і не включаються до щомісячного рахунку-бордеро збитків.
Відповідно до довідки № 945 УДПС ДАІ, застрахований автомобіль Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.10.2007 о 10:20 год. на бул. Шевченка-Комінтерна у м. Києві отримав механічні пошкодження, у зв'язку із чим позивач на підставі звіту № 21 від 05.12.2007, рахунку-фактури ТОВ «Фольксмоторс-ЛТД»№ 3349 від 06.12.2007 та страхового акту №1-20-0101-0079 від 07.12.2007, виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 40 038 грн. 49 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1782 від 10.12.2007. Також позивачем були здійснені виплати в загальній сумі 450 грн. 00 коп. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжними дорученнями № 1696 від 14.11.2007 та № 1749 від 06.12.2007.
Пунктом 4.3.1. Договору сторонами встановлено, що при отриманні Перестраховиком інформації від Страхувальника (його довіреної особи) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, із врахуванням п. 3.2.7 Договору, Перестрахувальник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів сповістити про це Перестраховика.
Пункт 3.2.7 Договору передбачено, що Перестрахувальник зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів з дня, коли Перестрахувальнику стало про це відомо, повідомити Перестраховика про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати суму 40 000 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що позивачем лише 13.12.2007 за № 1312/8 було надіслано лист відповідачу стосовно здійснення страхової виплати згідно Договору перестрахування, тобто даним листом позивач повідомив відповідача про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок (дорожньо-транспортна пригода, як зазначалося вище сталася 18.10.2007).
Згідно листа № 1324 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті частки страхового відшкодування, у зв'язку з порушенням позивачем Договору перестрахування, а саме згідно п. 3.2.7, 3.3.6 протягом 5 робочих днів з дня, коли Перестрахувальнику стало відомо про випадок, повідомити Перестраховика про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогрозними розрахунками, може перевищувати суму 40 000 грн.00 коп., несвоєчасне повідомлення про страховий випадок, що в свою чергу позбавило відповідача права направити свого представника для участі у розслідуванні страхового випадку.
Перелік випадків відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні визначений у ст. 26 Закону України «Про страхування».
Згідно п. 5 ст. 26 Закону України «Про страхування»підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування: є несвоєчасне повідомлення страхувальника про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Пунктом 5 ст. 991 Цивільного кодексу також встановлено право страховика на відмову від здійснення страхової виплати у разі: несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних не те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Відповідно до п.п. 3.3.6, 3.3.6.3. Договору передбачено право Перестраховика відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування, якщо Перестрахувальник несвоєчасно повідомив Перестраховика про настання страхового випадку без поважних на те причин.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість відмови відповідача у здійсненні виплати своєї частки відшкодування, про що було повідомлено позивача письмово листами № 1324 від 24.06.2010, № 2-753/1 від 24.06.2010 на підставі п. 5 ст. 26 Закону України "Про страхування", п. 5 ст. 991 ЦК України, та п.п. 3.3.6, 3.3.6.3. Договору № 03-2006, з огляду на те, що позивачем було допущено порушення договірних зобов'язань, передбачених п. 3.2.7 Договору № 03-2006 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/111 від 01.06.2009.
За таких обставин заявлені вимоги є необгрунтованими, а тому у їх задоволені належить відмовити.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.М. Івченко
Дата підписання рішення: 30.03.2011