ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05 квітня 2011 р. Справа № 5010/444/2011-18/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Томашевська А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення " Інженерний Центр "Реагент", вул. Трудові Резерви ,6, м. Дніпропетровськ , 49041
до відповідача : Підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про : вилучення н/причеп бортовий - Е , номер НОМЕР_1 , марки TROUILLET, моделі ST 3330 , номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору
Представники сторін в судове засідання не з"явились
ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення " Інженерний Центр "Реагент" заявлено позов до підприємця ОСОБА_1 про вилучення н/причеп бортовий - Е , номер НОМЕР_1 , марки TROUILLET, моделі ST 3330 , номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору.
Позивач в судове засідання не з"явився, однак 17.03.2011р. надіслав суду пояснення до позовної заяви, в якому зазначив, що позовні вимоги пітримує та просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2009р. у справі №6/93 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення " Інженерний центр " Реагент" про відшкодування з підприємця ОСОБА_1 збитків пов"язаних із нестачею вантажу при його перевезенні автотранспортом в сумі 87 174,00 грн.- відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. вищезазначене рішення скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2010 р. постанова Львівського апеляційного господарського суду залишена без змін.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду 08.07.2010 р. господарським судом Івано-Франківської області видано наказ №1297 про стягнення з підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення " Інженерний центр " Реагент" збитків в сумі 87 174,00 грн. , 1307,61 грн.- державного мита за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В процесі виконавчого провадження, 08.11.10р. сторони звернулись до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про затвердження мирової угоди, в якій просили суд затвердити мирову угоду, укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення
" Інженерний центр " Реагент" та підприємцем ОСОБА_1 від 27.10.10 р. на умовах викладених в додатку до заяви та закінчити виконавче провадження №20840196 про примусове виконання наказу №1297 від 08.07.2010р. .
Ухвалою від 11.11.2010 р., відповідно до ч. 5 ст. 121, суд затвердив Мирову угоду укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення " Інженерний центр " Реагент" та підприємця ОСОБА_1 в процесі виконання рішення, згідно якої відповідач зобов"язався та гарантував протягом 3 ( трьох) днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом , що заборгованість перед стягувачем, яка дорівнює 88 717,61 грн. буде погашена шляхом відчуження ( передачі у власність) на користь стягувача н/причепа бортового -Е, номер НОМЕР_1 марки TROUILLET, моделі ST3330, номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору, який належить боржнику на праві власності, через оформлення Договору купівлі-продажу цього причепу. Боржник гарантував, що даний причем належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та вншим засобом забезпечення виконання зобов"язання перед будь-якими фізичним або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Передача причепа та оформлення Договору купівлі-продажу повинні були проведені до 14.11.2010 р. .
Однак, у визначений мировою угодою строк та на момент подання позову до суду, відповідач взяті на себе зобов"язання згідно затвердженої Мирової угоди не виконав.
Ухвалою від 09.03.2011р. суд зобов"язував позивача надати в судове засідання докази звернення про виконання ухвали про затвердження Мирової угоди від 11.11.2010 р. до Державної виконавчої служби та письмові пояснення причин невиконання Державною виконавчою службою зазначеної ухвали .
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач 17 .03. 2011р. надіслав суду письмове пояснення, в якому зазначив, що неодноразово звертався до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції з проханням виконати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2010 р., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями заяви від 22.11.2010 р. №443, додатку до заяви від 23.11.2010р. №446 та копією повідомленням про її направлення та одержання .
Проте, відділ Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, пред"явлену до виконання Ухвалу від 11.11.2010 р. не виконав, письмові пояснення з приводу її виконання не надав, а при усному спілкуванні з позивачем пояснював, що дана Ухвала свідчить тільки про закриття виконавчого і в ній не вказано, що саме має вчинити виконавча служба.
Пізніше позивачу стало відомо, що відділом ДВС Івано-Франківського МУЮ закрито виконавче провадження щодо виконання Ухвали від 11.11.2010 р., матеріали виконавчого провадження направлені за місцезнаходженням майна ( причепу) до м. Дніпропетровська.
Позивач зазначив, що двічі звертався до відділу ДВС Жовтневого району м. Дніпропетровська з заявами № 42 від 07.02.2011р. та №69 від 11.03.2011 р. з вимогою виконати Ухвалу від 11.11.2010 р. .
Однак, відділ ДВС Жовтневого району м. Дніпропетровська жодної письмової відповіді щодо процесу виконання Ухвали від 11.11.2010р. позивачу не надав.
В свою чергу органи ДАЇ також відмовляються за відсутності Договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем оформлювати на позивача причеп.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими та такими , що підлягають до задоволення.
При цьому суд керується наступним:
Відповідно до п.3.9.6 Роз»яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права звернення на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе згідно з умовами мирової угоди зобов'язання.
За таких умов відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України позивачка не позбавлена права звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки в силу вимог ст.ст. 11, 202 ЦК України, ст. 193 ГК України затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальним принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 49, 75 ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення " Інженерний Центр "Реагент" заявлено позов до підприємця ОСОБА_1 про вилучення н/причеп бортовий - Е , номер НОМЕР_1, марки TROUILLET, моделі ST 3330 , номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору - задовольнити.
Вилучити у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ( ідент. номер НОМЕР_3) н/причеп бортовий - Е, номер НОМЕР_1 , марки TROUILLET, моделі ST 3330 , номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору та передати його у натурі Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення " Інженерний Центр "Реагент", вул. Трудові Резерви ,6 , м. Дніпропетровськ , 49041, ( код ЄДРПОУ 19313492).
Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ( ідент. номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення " Інженерний Центр "Реагент", вул. Трудові Резерви ,6, м. Дніпропетровськ , 49041, ( код ЄДРПОУ 19313492) 85,00 грн. ( вісімдесять п"ять гривень 00 копійок) - державного мита та 236,00 грн. ( двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гриняк Б. П.
Повне рішення складено 08.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Дейчаківська О. С. 08.04.11