Запорізької області
30.03.11 Справа № 18/5009/222/11
Суддя Носівець В.В.
за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул.Червоноармійська, 39)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інфінменеджмент” (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 68)
про стягнення 8 441 712,21 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Мельник М.А. довіреність № 346 від 16.06.2010 р, паспорт серія НОМЕР_1 від 13.06.2002 р.;
від відповідача: не прибув;
До господарського суду Запорізької області 18.02.2011 р. звернувся позивач -публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” з позовною заявою до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інфінменеджмент” про стягнення 8 441 712,21 грн., а саме: 5000000 грн. заборгованості по кредиту, 2351381,52 грн. заборгованості по процентах, 792808,23 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне погашення кредиту та 297522,46 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів, на підставі кредитного договору № 83 від 02.06.2006 р., ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 16, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 622, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 19.01.2011 р. порушено провадження у справі № 18/5009/222/11, судове засідання призначено на 09.02.2011 р. Розгляд справи відкладався до 23.02.2011 р. та до 09.03.2011 р. Ухвалою суду від 09.03.2011 р. строк вирішення спору був продовжений, судове засідання призначено на 30.03.2011 р.
У судовому засіданні 30.03.2011 р. представник позивача надав суду розрахунок суми боргу та штрафних санкцій, який був прийнятий судом до уваги та залучений до матеріалів справи; підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив, про час і місце судового засідання був попереджений належним чином. Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду у справі № 18/5009/222/11 були направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові і у витязі із ЄДРПОУ станом на 31.01.2011 р. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від № 02-5/289 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, розгляд справи був закінчений 30.03.2011 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” (кредитор, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інфінменеджмент” (позичальник, відповідач) 02.06.2006 р. уклали кредитний договір № 83 (далі -договір).
Відповідно до п. 1 кредитного договору (зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 7 від 25.01.2008 р. та договором № 9 від 22.01.2009 р.) банк надає позичальнику кредит на поповнення оборотних коштів в сумі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. на строк з 02 червня 2006 року по 21 січня 2010 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 19 % річних.
Згідно з п. 3.1.1 кредитного договору, банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206280818577/980 та перерахувати позичальнику кредит в сумі 5 000 000 грн. з позичкового рахунку № 206280818577/980 на поточний рахунок позичальника №2650518577/980 у ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478 чи оплатити платіжні документи позичальника.
Відповідно до виписки з рахунку № 206280818577/980 з 02.06.2006р. по 25.11.2009р., банк перерахував з рахунку № 206280818577/980 грошові кошти на рахунок №2650518577/980 згідно кредитного договору № 83 від 02.06.2006 р. Отже, банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, визначені п. 3.1.1 даного договору.
Пунктом 3.3.1 кредитного договору (зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін та доповнень № 9 від 22.01.2009 р.) передбачено, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п. 1.1 даного договору цілі і повернути кредит в сумі 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень, не пізніше 21 січня 2010 року на рахунок № 206280818577/980 в ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478.
Сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних в наступні строки:
- за період з 02 червня 2006 року по 30 червня 2006 року не пізніше 30 червня 2006 року;
- за період з 01 липня по 31 жовтня 2006 року не пізніше 31 жовтня 2006 року;
- за період з 01 листопада 2006 року по 31 березня 2007 року не пізніше 30 червня 2007 року;
- за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року -один раз в календарний квартал, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом;
- за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2008 року -щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування;
- за період з 01 грудня 2008 року по 30 червня 2009 року -не пізніше 10 липня 2009 року;
- за період з 01 липня 2009 року по 21 січня 2010 року -щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування
на рахунок № 206840818577/980 в ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
У разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.2.6 даного договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Згідно із п. 3.2.6 договору, банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховувати, виходячи із 29 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Судом встановлено, що зобов'язання за договором позивачем було виконано у повному обсязі, відповідачу надано кредит у сумі 5 000 000 грн., про що свідчить виписка із особового рахунку з 02.06.2006 р. по 25.11.2009 р., згідно якої призначення платежу: надання кредиту згідно кредитного договору № 83 від 02.06.2006 р., ТОВ “Фінансова компанія “Інфінменеджмент” свої зобов'язання за кредитним договором, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконало. В зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань щодо повернення 5 000 000 грн. тіла кредиту та сплати 2 351 381,52 грн. процентів за користування кредитом, банком була нарахована неустойка у вигляді пені за невчасне повернення тіла кредиту -в сумі 792 808,23 грн. та за невчасну сплата процентів за користування кредитом - в сумі 297 522,46 грн.
Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, про стягнення із відповідача 5 000 000 грн. заборгованості по кредиту, 2 351 381,52 грн. заборгованості по процентах, 792 808,23 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне погашення кредиту та 297 522,46 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів, підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з загальних засад судочинства, судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки суб'єктів пануючим у суспільстві морально-етичним нормам; фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці.
Укладаючи кредитний договір № 83 02.06.2006 р., кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати кредиту та відсотків по ньому, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений представником позивача у судових засіданнях та підтверджується матеріалами справи.
На переконання суду, дії відповідача, спрямовані на ухилення від своїх обов'язків за кредитним договором №83 від 02.06.2006 р. та свідчать про його недобросовісність як учасника господарських правовідносин. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача 5 000 000 грн. заборгованості по кредиту та 2 351 381,52 грн. заборгованості по процентах, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення із відповідача 792 808,23 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне погашення кредиту та 297 522,46 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів також задовольняються, з огляду наступне.
Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сторони у п. 5.3. кредитного договору передбачили, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник за вимогою банку зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язання від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання зобов'язання (щодо строків, визначених в даному договорі, повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки) за даним договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Надані позивачем розрахунки про стягнення із відповідача 792 808,23 грн. неустойки (пені) за несвоєчасне погашення кредиту за період часу з 22.01.2010 р. по 06.12.2010 р. та 297 522,46 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період часу з 06.01.2009 р. по 06.12.2010 р. є вірними, а вимоги про стягнення із відповідача цих сум обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.
Таким чином, судом задовольняються повністю позовні вимоги.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інфінменеджмент” (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 68, код ЄДРПОУ 33498582, п/р № 2650518577/980 у ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478 ) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, позичковий рахунок № 206280818577/980, рахунок для сплати процентів № 206840818577/980 у ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478) 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. заборгованості по кредиту, 2 351 381,52 (два мільйона триста п'ятдесят одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 52 коп. заборгованості по процентах; 792 808,23 (сімсот дев'яносто дві тисячі вісімсот вісім) грн. 23 коп. неустойки (пені) за несвоєчасне погашення кредиту, 297 522,46 (двісті дев'яносто сім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 46 коп. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06.04.2011 р.