Запорізької області
04.04.11 Справа № 11/5009/1038/11
Суддя Гончаренко С.А.
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача-1: Відкрите акціонерне товариство «Петромихайлівське»(вул.Леніна, буд. 89, с. Петромихайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70015)
до відповідача-2: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Преслав»(вул.Варбанського, буд. 54-Б, с. Преслав, Приморський район, Запорізька область, 72145)
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 -паспорт НОМЕР_1 від 11.03.1996р.;
відповідача-1: Мартиненко А.В. -дов. № 103 від 21.02.2011р.;
відповідача-2: ОСОБА_2 -паспорт НОМЕР_2 від 01.04.1997р.;
відповідача-3: ОСОБА_4 -директор, протокол зборів № 13 від 10.02.2011р.
про: визнання недійсними договору купівлі-продажу, рішення загальних зборів та змін до Статуту.
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання повністю недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав від 10.08.2010р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Петромихайлівське», визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Преслав»від 10.08.2010р., оформленого протоколом № 12 від 10.08.2010р. та визнання недійними змін до Статуту ТОВ «Преслав»щодо змін складу учасників ТОВ «Преслав», зареєстрованих 04.02.2011р.
03.03.2011 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.
В судовому засіданні, яке відбулось 28.03.2011р. представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третього відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Преслав», а також уточнив позовні вимоги, зокрема оскільки зміни до складу учасників ТОВ «Преслав»відбулися не шляхом внесення змін до Статуту, а шляхом реєстрації нової редакції Статуту, просить визнати недійсним статут ТОВ «Преслав», зареєстрований 04.02.2011р. В іншій частині позовні вимоги залишилися без змін.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:
15.05.2010р. між позивачем та ВАТ «Петромихайлівське»була укладена Угода про наміри, відповідно до якої після отримання згоди відповідного органу управління товариством, ВАТ «Петромихайлівське»зобов'язалось продати ОСОБА_1 частку в статутному фонді ТОВ «ПРЕСЛАВ».
Генеральний директор ВАТ «Петромихайлівське»чий підпис стоїть на договорі про наміри дозвіл на відчуження позивачу частки у статутному фонді ТОВ «Преслав»у органу управління товариством не отримав, натомість 10.08.2010р. уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ «Преслав».
Позивач вважає, що його права порушені, а також, що при відчуженні ВАТ «Петромихайлівське»своєї частки в статутному фонді ТОВ «Преслав»були допущені порушення законодавства, а саме: генеральним директором ВАТ «Петромихайлівське»були порушені вимоги ст. 98 ЦК України, згідно якої рішення щодо відчуження майна товариства, що становить 50 і більше відсотків його майна відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства та приймається 3/4 голосів учасників. Крім цього, стверджує, що відповідачем були допущені порушення вимог ст. 148 ЦК України , згідно якої учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розміру своїх часток. Звертає увагу суду на те, що договір купівлі-продажу та протокол були підписані 10 серпня 2010 року, разом з тим, всі зміни до державного реєстру внесені тільки 04.02.2011 року, що порушує норми ст. 89 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якими передбачений п'ятиденний термін для подання до державного реєстратора документів про зміни до установчих документів.
Просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує, посилається на те, що згідно ч. 11 пункту 13.2 Статуту ВАТ «Петромихайлівське», затвердженого загальними зборами акціонерів 23.05.2006р., до компетенції спостережної ради товариства відносяться рішення про укладення значних угод. Під значними угодами в Статуті розуміються угоди на суму, еквівалентну 10000 та більше доларів США. Крім того, до компетенції спостережної ради ВАТ «Петромихайлівське»віднесено прийняття рішень щодо укладення угод та вчинення інших дій щодо діяльності господарських товариств, створених за участю ВАТ «Петромихайлівське».
06.08.2010р. на засіданні спостережної ради ВАТ «Петромихайлівське»прийняте рішення про продаж ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ТОВ «Преслав». Дане рішення оформлене протоколом №10 та прийнято в межах повноважень, наданих спостережній раді Статутом.
Статтею 159 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлений вичерпний перелік питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Питання щодо відчуження частки акціонерного товариства в статутному капіталі іншого товариства законодавцем не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
Разом з тим, згідно ст. 160 ЦК України до компетенції наглядової (спостережної) ради належать питання, передбачені Статутом акціонерного товариства. А пунктом 16 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства»прямо передбачено, що до компетенції наглядової (спостережної) ради віднесено вирішення питань про участь товариства у інших товариствах. Також на підтвердження своєї позиції посилається на той факт, що рішення загальних зборів учасників та договору купівлі-продажу корпоративних прав виконані сторонами в повному обсязі -ОСОБА_2 сплатив вартість частки ВАТ «Петромихайлівське».
Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 надав суду пояснення, з яких вбачається, що він є добросовісним набувачем корпоративних прав за відплатним договором. Згідно вимог ст. 388 ЦК України витребувати це майно має право тільки власник, у випадку, якщо доведе, що продавець не міг його відчужувати, та при виконанні обставин, прямо передбачених ст. 388 ЦК України. ВАТ «Петромихайлівське»на момент укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав від 10.08.2010р. було власником 100 відсотків частки у статутному фонді ТОВ «Преслав». На момент укладання договору у ВАТ «Петромихайлівське»були в наявності всі правові підстави для розпорядження належним йому майном.
В задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач-3 також заперечив проти задоволення позову. Пояснив, що ст.147 ЦК України передбачає необхідність отримання згоди інших учасників товариства на придбання частки у статутному фонді. ВАТ «Петромихайлівське», яке відчужувало свою частку ОСОБА_2 на момент укладання договору було єдиним учасником ТОВ «Преслав». Таким чином, будь-які права будь-якого іншого учасника ТОВ «Преслав»порушені не були.
П'ятиденний термін реєстрації нової редакції Статуту ТОВ «Преслав»був порушений з цілого ряду об'єктивних та суб'єктивних причин. Але вважає, що порушення терміну реєстрації не тягне за собою визнання недійсності ні рішення загальних зборів, ні нової редакції Статуту ТОВ «Преслав», оскільки такий наслідок прямо не передбачений чинним законодавством.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:
Рішенням спостережної ради ВАТ «Петромихайлівське», яке оформлене протоколом № 10 від 06 серпня 2010 року було узгоджено продаж 98 часток в статутному фонді ТОВ «Преслав»ОСОБА_2, а генеральному директору надано право підписати договір купівлі-продажу та представляти інтереси ВАТ на загальних зборах учасників ТОВ «Преслав».
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Діючи в межах повноважень, наданих спостережною радою генеральний директор ВАТ «Петромихайлівське»-ОСОБА_6 10 серпня 2010 року уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу корпоративних прав, згідно умов якого останній придбав частину частки ВАТ «Петромихайлівське»в статутному фонді ТОВ «Преслав».
Згідно прибуткового касового ордеру № 282 від 18.03.2011р. ОСОБА_2 в повному обсязі сплатив грошові кошти за придбані ним корпоративні права ТОВ «Преслав»за спірним договором.
Доводи ОСОБА_1 щодо перевищення генеральним директором ВАТ «Петромихайлівське»при укладанні з відповідачем-2 договору своїх повноважень, оскільки повинен був отримати погодження спостережної ради на відчуження частки підприємства у статутному фонді ТОВ «Преслав»судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Статтею 160 Цивільного кодексу України передбачено, що до компетенції наглядової (спостережної) ради належать питання, передбачені Статутом акціонерного товариства. А пункт 16 частини 2 статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства»містить посилання на те, що до компетенції наглядової (спостережної) ради віднесено вирішення питань про участь товариства у інших товариствах. Згідно ч. 11 пункту 13.2 Статут ВАТ «Петромихайлівське», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Петромихайлівське»23.05.2006р. (протокол № 1) та зареєстрованого розпорядженням Голови Вільнянської райдержадміністрації 06.07.2006р. за № 10831050002000346, до компетенції спостережної ради товариства відносяться рішення про укладення значних угод. Під значними угодами в Статуті розуміються угоди на суму, еквівалентну 10000 та більше доларів США. Також до компетенції спостережної ради ВАТ «Петромихайлівське»віднесено прийняття рішень щодо укладення угод та вчинення інших дій щодо діяльності господарських товариств, створених за участю ВАТ «Петромихайлівське».
Статтею 159 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлений вичерпний перелік питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Питання щодо відчуження частки акціонерного товариства в статутному капіталі іншого товариства законодавцем не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
10 серпня 2010 року були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Преслав», рішення яких оформлено протоколом № 12. На цих зборах прийняте рішення про вступ до складу учасників ТОВ «Преслав»ОСОБА_2 та про затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Преслав». На зборах були пристуні учасникі, які володіють 100 часток в статутному фонді, тому збори вважаються такими, що відбулися.
Під час судових засідань судом з'ясовано, що загальні збори були правомочними, скликані і проведені вони були з дотриманням визначеного порядку, оскаржуване позивачем рішення відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте в межах компетенції органу, який його прийняв.
Абзац другий частини 2 статті 147 Цивільного кодексу України передбачає переважне право учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується. Але в ході судових засіданнь встановлено, що відповідач-1 був єдиним учасником ТОВ «Преслав»а тому права інших учасників не порушувались і не могли бути порушеними у зв'язку з їх відсутністю.
Посилання позивача на недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з порушенням п'ятиденного терміну на реєстрацію змін до установчих документів також є необґрунтованим, оскільки підставою для визнання недійним Статуту ТОВ «Преслав»можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом. Діючим законодавством України не передбачено такої підстави для визнання Статуту недійсним, як порушення терміну реєстрації змін до установчих документів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів належними, у розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України, засобами доказування факту порушення його прав, а також невідповідності діючому законодавству України рішення загальних зборів учасників ТОВ «Преслав» від 10.08.2010р. та договору купівлі-продажу корпоративних прав від 10.08.2010р. За таких обставин, господарський суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
В позові відмовити.
Суддя С.А.Гончаренко
В судовому засіданні 04.04.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 05.04.2011р.