83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.03.11 р. Справа № 16/51
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк
про стягнення 321360,39грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шипілова К.М. - за довіреністю
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.02.2011р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк про стягнення 321360,39грн., у тому числі суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 232587,37грн., суми індексу інфляції в розмірі 17109,30грн., 3% річних в розмірі 4252,96грн., суми штрафу в розмірі 67410,76грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 01.03.2011р. - 10 год. 15 хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представника відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 01-231/08-обл від 01.08.2008р. з додатками, акт приймання-передачі від 29.08.2008р., додаткові угоди № 1 від 29.08.2008р., № 2 від 01.08.2009р. до договору, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість за лізинговими платежами та позивачем нараховані індекс інфляції, 3% річних та штраф.
Відповідач у відзиві від 12.03.2011р. просить припинити провадження у справі, посилаючись на відсутність заборгованості за договором фінансового лізингу з лізингових платежів перед позивачем, у зв'язку зі здійсненням оплати в більшому розмірі ніж передбачено умовами договору; вважає, що для стягнення індексу інфляції, 3% річних та суми штрафу відсутні, посилаючись на безпідставність вимог позивача в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:
01 серпня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Южноє” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 01-231/08-обл (далі за текстом - договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався набути у власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (далі - предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (додаток № 2 до договору), а Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно специфікації і умов передачі предмету лізингу (додаток № 2), предметом лізингу за договором є трактор колісний John Deere 8430, 2008 року випуску, у кількості 1 одиниці; пара задніх коліс 710/70R42 з замками HD+4 для спарки (Grasdorf), 2008 року випуску, у кількості 1 одиниці (загальною вартістю 1348215,14грн. з ПДВ).
Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаного акту приймання-передачі від 29.08.2008р., який підписаний представниками сторін без заперечень.
Факт належного виконання Позивачем умов договору стосовно передачі предмету лізингу не оспорений Відповідачем під час розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до п.3.1. договору, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст.3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу.
В пункті 3.5. Загальних умов фінансового лізингу передбачено, якщо передача предмета лізингу відбулась до п'ятнадцятого числа місяця, чергові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, інакше, чергові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами узгоджений графік платежів за договором (додаток № 1 до договору).
Згідно умов додаткових угод № 1 від 29.08.2008р. та № 2 від 01.08.2009р., підписаних між сторонами без заперечень та зауважень, сторони узгодили новий графік платежів за договором.
Як зазначив позивач у позові, відповідач, починаючи з 01.03.2010р. не сплачує передбачені договором платежі, а тому за розрахунком позивача сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами станом на 18.01.2011р. становить 232587,37грн. (з урахуванням коефіцієнту корегування).
Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд зазначає наступне:
Згідно п.3.9. Загальних умов фінансового лізингу, на дату сплати, визначену пунктом 3.5. Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, коригується на суму Винагороди, яка визначається за формулою: „сума чергового лізингового платежу * на коефіцієнт - сума чергового лізингового платежу”. Коефіцієнтом є відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу та збільшеного на 0,59% до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ „УкрСиббанк” по дорученню Лізингодавця фактично здійснив продаж коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою Банку або завіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання предмета лізингу та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.
Рішенням господарського суду Харківського області від 06.12.2010р. у справі № 59/329-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011р., пункт 3.9 статті 3 додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до договору фінансового лізингу № 01-231/08-обл від 01.08.2008р.. укладеного між ТОВ „Українська лізингова компанія” та ТОВ „Южноє” визнано недійсним з підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.207 ГК України внаслідок невідповідності ч.2 ст.16 ЗУ „Про фінансовий лізинг”. Рішення господарського суду Харківського області, згідно приписів ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно узгодженого між сторонами графіку сплати лізингових платежів за договором, в редакції додаткової угоди № 2 від 01.08.2009р. до договору, станом на 20.01.2011р. відповідач повинен був здійснити оплату на загальну суму 1145865,00грн. (без урахування коефіцієнту корегування).
Відповідачем в підтвердження здійснення лізингових платежів за договором надані платіжні документи за період з серпня 2008р. по лютий 2010р., згідно яких ним на користь позивача сплачені лізингові платежі на загальну суму 1299016,50грн.
Таким чином, з урахуванням здійсненої відповідачем оплати за договором, факт наявності простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 232587,37грн. спростовується матеріалами справи, зважаючи на наявність переплати з лізингових платежів за договором.
Оскільки рішенням господарського суду Харківського області від 06.12.2010р. у справі № 59/329-10 пункт 3.9 статті 3 додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до договору фінансового лізингу № 01-235/08-обл від 01.08.2008р. визнано недійсним, у позивача відсутні підстави для нарахування на лізингові платежі коефіцієнту коригування.
Отже, зважаючи на те, що на момент звернення позивача до суду (10.02.2011р.) з вимогою про стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 232587,37грн. сума зазначеної заборгованості була сплачена відповідачем в повному обсязі, та у позивача відсутні підстави для нарахування на лізингові платежі коефіцієнту коригування, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк про стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 232587,37грн., у зв'язку з їх безпідставністю.
Стосовно заявлених вимог про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 17109,30грн., 3% річних в розмірі 4252,96грн., суд виходить з наступного:
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи не недоведеність позивачем факту наявності простроченої заборгованості за лізинговими платежами за договором, а також на те, що індекс інфляції та 3% річних, згідно приписів вищезазначеної статті, нараховується за час прострочення грошового зобов'язання, суд відмовляє у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк суми індексу інфляції в розмірі 17109,30грн., 3% річних в розмірі 4252,96грн.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми штрафу в розмірі 67410,76грн. позивач посилається на пункт 4.2.5. договору, який передбачає, що за порушення умов п.9.2. договору та умов пунктів 2.2., 6.7., 6.8., 6.10.-6.12., 7.2., 9.6. Загальних умов Лізингоодержувач несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 (п'яти) відсотків від загальної вартості предмету лізингу, вказаної в специфікації, за кожен випадок такого порушення.
Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В пункті 7.2.1. Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (додаток № 3 до договору) - довідка про технічний стан предмету лізингу станом на „__” _________200__р.
Позивач у позові зазначив, що відповідачем неналежним чином виконувались умови договору в частині надання інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу за четвертий квартал 2010 року.
Однак, із матеріалів справи вбачається, що Відповідачем на адресу Позивача були направлені довідки про технічний стан предметів лізингу за договором фінансового лізингу № 01-231/08-обл від 01.08.2008р. за четвертий квартал 2010 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.01.11р.
Отже, умови договору виконані Відповідачем належним чином, а тому відсутні підстави для нарахування суми штрафу, згідно п.4.2.5. договору.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк щодо стягнення суми штрафу в розмірі 67410,76грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноє”, м.Донецьк про стягнення 321360,39грн., у тому числі суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 232587,37грн., суми індексу інфляції в розмірі 17109,30грн., 3% річних в розмірі 4252,96грн., суми штрафу в розмірі 67410,76грн. - відмовити.
У судовому засіданні 31.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Манжур В.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.04.2011р.