83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.04.11 р. Справа № 38/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область
до відповідача: Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область
про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн., пені у розмірі 1 540,80грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 298,22грн., інфляційних у розмірі 599,11грн.
за зустрічним позовом: Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область
про зобов'язання підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до Договору №7210 від 18.01.2005р.; зробити перерахунок за спожиту електричну енергію
за участю
представників сторін:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Бєльських С.С.- за дов.№131-11 „Д” від 30.12.2010р.
від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Зеленова К.М. - за дов.№б/н від 15.12.2010р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн., пені у розмірі 1 540,80грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 298,22грн., інфляційних у розмірі 599,11грн., а разом 39 336,95грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. з додатками; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень-листопад 2010р., рахунки №7210 за серпень-листопад 2010р., розрахунок суми боргу; правовстановлюючі документи, тощо.
24.02.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 18.02.2011р. № 14/4-17/945, відповідно до якого Спільне підприємство “Агроспецмонтажник” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 21952182) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86000, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе,179, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
24.02.2011р. Спільне підприємство “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область, до початку розгляду господарським судом справи по суті, надіслало на адресу господарського суду Донецької області зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” про зобов'язання підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до Договору №7210 від 18.01.2005р.; зробити перерахунок за спожиту електричну енергію, який ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом по справі №38/16.
В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що ВАТ “Донецькобленерго”, відмовився підписувати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до договору №7210 від 18.01.2005р. щодо зменшення обсягу споживчої електричної енергії на величину втрат електричної енергії субспоживачами відповідно до п.6.28 ПКЕЕ.
14.03.2011р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічну позовну заяву №03юр1141/11, в якому не погоджується з зустрічними вимогами, посилаючись на те, що заявлені вимоги про зобов'язання підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до договору №7210 від 18.01.2005р. не відповідають чинному законодавству, а вимога зобов'язати зробити перерахунок за спожиту активну електроенергію не узгоджується із передбаченими ст.20 Господарського Кодексу України та ст.16 Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів.
Відзив на зустрічну позовну заяву судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд -
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.
Відповідно до п.10 Додатку № 5 до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.
Додатком №13 до договору №7210 від 18.01.2005р. Сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.
В пункті 4.2.1 Договору №7210 від 18.01.2005р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно п.9.4 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 18.09.2006р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.
Оскільки вимогами Договору на постачання електричної енергії не передбачено певної форми укладення Додаткової угоди про продовження дії Договору на наступний календарний рік, суд приходить до висновку, що наявний в матеріалах справи Додаток №13 до Договору за своєю правовою суттю є такою угодою. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази продовження дії Договору шляхом поставки та споживання електричної енергії після вересня 2006р. на підставі спірного Договору - рахунки, платіжні доручення, тощо.
Таким чином, на момент виникнення заявленої до стягнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.
22.11.2010р. між сторонами була підписана додаткова угода, якою сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору №7210 від 18.01.2005р. до 20.12.2010р.
В іншій частині, що не суперечить даній Додатковій угоді, сторони керуються положеннями договору про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р.
З боку Спільного підприємства “Агроспецмонтажник” додаткова угода підписана з протоколом узгодження розбіжностей від 03.12.2010р.
Вказаним протоколом, відповідач (позивач за зустрічним позовом) пропонує внести зміни до пункту 2.2.3 Договору №7210 від 18.01.2005р. та доповнити розділ 3 Договору п.3.2.5., 3.2.6.
Як зазначає позивач (відповідач за зустрічним позовом) 28.12.2010р. протоколом узгодження розбіжностей від 03.12.2010р. був повернутий Спільному підприємству “Агроспецмонтажник” без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за серпень-листопад 2010р.
Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплений печатками підприємств.
Виставлені рахунки за активну електроенергію №7210 за серпень-листопад 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача 02.09.2010р., 01.10.2010р, 02.11.2010р. та 02.12.2010р. відповідно, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.
Особа, яка підписувала акти прийняття - передавання електричної енергії та отримала рахунки, діяла на підставі довіреності від 18.12.2009р., якою була уповноважена на вчинення таких дій підприємством відповідача.
Відповідач за первісним позовом свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку щодо необхідності розглянути спочатку первісну позовну заяву.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (з додатками), згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі - Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Відповідно до п.10 Додатку № 5 до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором у серпні-листопаді 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 36 898,82грн., що підтверджено актами прийому-передачі електроенергії за вказаний період.
Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №7210 за серпень-листопад 2010р. були вручені представнику відповідача, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на них.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в серпні-листопаді 2010р. активної електричної енергії у встановлені строки не виконав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок не оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №7210 від 18.01.2005р., з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 36 898,82грн., яка підтверджена матеріалами справи.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 36 898,82грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1 Договору №7210 від 18.01.2005 року передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1540,80грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 1 540,80грн., тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 298,22грн. та інфляційні в сумі 599,11грн.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованих інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем допущена арифметична помилка під час визначення суми 3% річних у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково в розмірі 298,21грн.
Розглянувши позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо зобов'язання підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до Договору №7210 від 18.01.2005р. та зробити перерахунок за спожиту електричну енергію, суд виходив з наступного.
Статтею 181 Господарського кодексу України, передбачений загальний порядок укладання господарських договорів.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Частиною 5 зазначеної статті, зокрема, встановлено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Отже, згідно приписів норм чинного законодавства, складання протоколу розбіжностей та обов'язок іншої сторони вжити заходів для врегулювання розбіжностей передбачено лише під час укладання господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (з додатками).
22.11.2010р. між сторонами була підписана додаткова угода, якою сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору №7210 від 18.01.2005р. до 20.12.2010р.
В іншій частині, що не суперечить даній Додатковій угоді, сторони керуються положеннями договору про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р.
З боку Спільного підприємства “Агроспецмонтажник” додаткова угода підписана з протоколом узгодження розбіжностей від 03.12.2010р.
Вказаним протоколом, позивач за зустрічним позовом пропонує внести зміни до пункту 2.2.3 Договору №7210 від 18.01.2005р. та доповнити розділ 3 Договору п.3.2.5., 3.2.6.
Дослідивши протокол узгодження розбіжностей від 03.12.2010р. до договору про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. в редакції позивача за зустрічним позовом суд приходить до висновку, що даний протокол за своєю правовою природою є пропозицією про внесення змін до договору №7210 від 18.01.2005р.
Стаття 188 ГК України встановлює законний порядок внесення змін до договорів, а законні підстави для внесення таких змін передбачені виключно ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
Так, статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом не звертався до відповідача за зустрічним позовом в порядку визначеному ст.188 ГК України з пропозицією внести відповідні зміни у договір №7210 від 18.01.2005р.
Доказів наявності підстави для внесення змін до договору передбачених ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України позивач суду не представив.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до Договору №7210 від 18.01.2005р. не ґрунтуються на Законі та не підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зробити перерахунок за спожиту електричну енергію, суд виходив з наступного.
Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 1140 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (п.2.1.2).
Згідно розділу 3 договору, постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.
П.5 Додатку №5 до Договору визначено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються по фактичним показникам засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку №6 до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором та ПКЕЕ.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте відповідач протягом розгляду справи доказів, які б в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, підтвердили факт неналежного визначення відповідачем обсягів спожитої електричної енергії, суду не представив.
Крім того, при розгляді первісного позову по цій справі господарським судом Донецької області встановлений факт правомірності нарахування постачальником вартості спожитої електричної енергії та наявності у споживача перед електропостачальною організацією на час розгляду спору заборгованості за активну електроенергію в розмірі 36 898,82грн.
Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зробити перерахунок за спожиту електричну енергію слід відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область до Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн., пені у розмірі 1 540,80грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 298,22грн., інфляційних у розмірі 599,11грн., задовольнити частково.
Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на рахунок із спеціальним режимом користування № 260363011372 в філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993 - заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн.
Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р № 26004301535689 в ЦМВ АК ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 35151993 - суму пені у розмірі 1 540,80грн., суму 3% річних у розмірі 298,21грн., інфляційні нарахування у розмірі 599,11грн.
Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 - державне мито у розмірі 393,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка про зобов'язання підписати протокол розбіжностей від 03.12.2010р. до Договору №7210 від 18.01.2005р.; зробити перерахунок за спожиту електричну енергію, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 05.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2011р.
Лейба М.О.