06 квітня 2011 р. № 2-22/2178-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Козир Т.П.
суддів Малетича М.М.
Прокопанич Г.К.
за участю представників:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2010 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року
у справі № 2-22/2178-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діплек"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта"
про стягнення 4119,61 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2010 року (суддя Калініченко А.А.) позов задоволений у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діплек" 4 129,61 грн. заборгованості, в тому числі 3600 грн. -основного боргу, 294,52 грн. -пені, 192,00 грн. -збитки від інфляції, 43,09 грн. -3% річних. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3000 грн. вартості послуг адвоката відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року (головуючий Волков К.В., судді Лисенко В.А., Черткова І.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2010 року залишено без змін.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, не погоджуючись із прийнятими судовими актами, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
У касаційній скарзі заявник посилається, на те, що сплата послуг здійснюється виключно після затвердження варіанту флаєра, який, на думку відповідача, не був належним чином затверджений. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Вінта" зазначило про невиконання позивачем пункту 3.5 договору щодо відправлення стандартного пакету рекламної продукції або акту виконаних послуг.
Позивач правом на надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 04.04.2011 року сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Козир Т.П., судді Прокопанич Г.К., Малетич М.М.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга товариство з обмеженою відповідальністю "Вінта" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що запропонований макет флаєру був затверджений відповідачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 вересня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Діплек" та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінта»був укладений " договір №065-00/29 про надання рекламних послуг (а.с. 9-11).
Згідно пункту 1.1. вказаного договору, позивач зобов'язується виконати розробку, підготовку та розсилання реклами у фірмових конвертах, в об'ємі, у строки та за ціною, зазначених у Додатку №1 до договору, а відповідач зобов'язується вчасно та у повному обсязі прийняти й оплатити роботи відповідно до умов Договору.
Відповідно до пункту 2.1.1. договору позивач зобов'язався розробити два зразки флаєрів відповідно до вимог відповідача.
Відповідно до пункту 2.1.2. договору позивач зобов'язався забезпечити розсилання узгодженого флаєра відповідно до Додатку №1.
Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити рахунок згідно додатку №1 протягом 7 банківських днів після виконання розсилання. Рахунок одночасно є актом виконаних робіт.
Згідно пункту 3.5 договору підтвердженням факту здійснених послуг є затверджений макет флаєру та докази відправлення стандартного на дату пакету рекламної продукції на адресу замовника або акт виконаних послуг.
Судами попередніх інстанції встановлено, що матеріали справи містять додаток №1 (а.с. 12), яким узгоджена розсилка флаєрів та який містить підпис та печатку товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта".
Крім того, позивачем надано рахунок -фактуру № СФ-000232 від 18.11.2009 року на суму 1200 грн. та № СФ-0000156 від 30.10.2009 року на суму 2400 грн., що узгоджується з пунктом 2.3.3 договору про надання рекламних послуг та одночасно є актом виконаних робіт.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарськими судами попередніх інстанцій належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України з'ясовані обставини фактичного виконання позивачем умов щодо розсилки узгодженого флаєру та враховуючи те, що відповідач належним чином свого зобов'язання з його оплати не виконав, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку щодо порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Доводи скаржника значення для правильного вирішення спору, з огляду на встановлені обставини та підстави для захисту права позивача, не мають, зводяться до вимог встановлення інших обставин справи та оцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду судового рішення згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція за результатом перегляду постанови апеляційної інстанції та рішення не вбачає порушення господарськими судами норм матеріального чи процесуального права, а відтак, і підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117- 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінта" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі № 2-22/2178-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді: М.М. Малетич
Г.К. Прокопанич