19 січня 2011 р. № 7/64-6/663
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від28.10.2010р.
у справі№7/64-6/663
Господарського судуміста Києва
за позовомСлужби Безпеки України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз"
простягнення суми
за участю представників
- позивача:Борщевська В.В. (довіреність №22/583-Д від 22.03.2010р.)
- відповідача:Журавель В.В. (довіреність №51/10 від 15.04.2010р.), -
Звернувшись у суд з даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф та пеню за невиконання відповідачем укладеного між сторонами справи договору купівлі-продажу мікроавтобусів марки Volkswagen №33/163 від 13.11.2007р. та розірвати зазначений договір.
Справа в частині стягнення штрафу та пені господарськими судами розглядалась неодноразово у зв'язку з направленням її у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2009р., в іншій частині оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції про розірвання вищезазначеного договору була залишена без змін.
При новому розгляді рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Моторний О.А., судді Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено повністю, постановлено стягнути з відповідача 90660,52 грн. пені та 35064,40 грн. штрафу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати наведені судові рішення і прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз" задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржену постанову суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.11.2007р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу мікроавтобусів №33/163 (далі -договір), згідно з умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар відповідно до специфікації, яка визначена у додатку №1 до договору - мікроавтобуси марки Volkswagen (Фольксваген Транспортер) на суму 500920 грн.
Згідно з п.2.4 договору строк поставки товару -протягом 41 робочого дня з моменту підписання сторонами договору.
Відповідно до п.10.1. договору під "робочими днями" в контексті цього договору сторони розуміють всі дні тижня з понеділка до п'ятниці включно, за винятком неробочих днів, визначених в Кодексі законів про працю України.
Проте в строк до 08.01.2008р. (41 робочий день з дати підписання договору) відповідач не поставив товар позивачу, чим порушив умови договору.
Згідно з п. 5.3. договору у разі порушення строку поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Задовольняючи позов місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що аналіз приписів статей 525, 530, 546, 610, 611 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України та умовами укладеного договору свідчить про відсутність прямої заборони законодавцем одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня і штраф, та дійшли висновку що зазначена у позові неустойка підлягає стягненню з відповідача.
Суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування судових рішень виходячи з наступного.
Скасовуючи попередні судові рішення і передаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції вказував на те, що пеня і штраф підлягають стягненню з відповідача, однак при вирішенні спору судами невірно було визначено період, з якого спірні суми підлягають стягненню.
Відповідно до приписів статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що наведені вказівки суду касаційної інстанції судами під час нового розгляду справи було виконано, відтак доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що одночасне стягнення пені і штрафу є незаконним, суперечать приписам наведеної статті процесуального кодексу, та вимогам частини 5 статті 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення, а зокрема і постанова суду касаційної інстанції, ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 1119 частини 1 пункту 3 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають скасуванню якщо суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, але посилаючись у касаційній скарзі на розгляд судами справи у відсутності свого представника як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач таких обставин, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не навів, а відтак з цих підстав судові рішення скасуванню не підлягають.
Крім того, у касаційній скарзі відповідач посилається на відсутність будь-яких негативних наслідків для позивача у зв'язку з невиконанням умов договору, однак ним не спростовано встановлені судами обставини справи щодо того, що умовами п.5.3. договору сторони погодили саме такий вид та обсяг відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, та того, що, як зазначено судами, оскільки покупцем товару є Служба Безпеки України, тобто зобов'язання повинно було фінансуватись за рахунок Державного бюджету України, встановлення відповідальності у формі пені та додатково штрафу в договорі є законним, і така умова договору повинна бути виконана відповідачем. Відтак з цих підстав судові рішення скасуванню не підлягають.
У касаційній скарзі відповідач, як на підставу своїх вимог, також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги його клопотання про відкладення розгляду справи, однак такі доводи не ґрунтуються на фактичних обставинах виходячи з наступного.
Із оскарженої постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що ним розглянуто вказане клопотання відповідача і залишено без задоволення, відтак доводи про те, що суд не взяв його до уваги, не відповідають дійсності.
Також, однією із підстав для скасування судових рішень у касаційній скарзі зазначено те, що розмір пені і штрафу не співрозмірні з допущеним відповідачем порушенням.
Між тим, суд касаційної інстанції зазначає, що у касаційній скарзі порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права у зв'язку з викладеним не наведено, при визначенні їх розміру місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, таких порушень допущено не було, а зменшення розміру названих штрафних санкцій є правом суду. При цьому, у частині 1 статі 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Крім того, як зазначено вище, у касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз" просить свої позовні вимоги задовольнити повністю, однак із обставин справи не вбачається, що у даній справі ним було заявлено такі, відтак такі вимоги, викладені у касаційній скарзі, не ґрунтуються на фактичних обставинах, є незаконними, та, відповідно, не можуть бути задоволені.
Враховуючи викладене, підстави для скасування судових рішень, відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. у справі №7/64-6/663 Господарського суду міста Києва -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
А.М. Уліцький