Постанова від 05.04.2011 по справі 7/562-10-5435

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р.Справа № 7/562-10-5435

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників сторін у судовому засіданні

від ліквідатора банкрута ОСОБА_1 -Ульвіченко Т.І.

інші представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 01.03.2011р.

у справі № 7/562-10-5435

за заявою кредитора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

до боржника Виробничо-комерційного підприємства „Габба” у вигляді ТОВ

Ліквідатор банкрута - ОСОБА_1

про банкрутство

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 24.03.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 25.03.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 05.04.2011 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2011р. за погодженням сторони, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

23.12.2010р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про Визнання виробничо-комерційного підприємства „Габба” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 29 340,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 18.01.2011р. ВКП „Габба” у вигляді ТОВ визнано банкрутом як відсутнього боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі.

20.01.2011р. до суду звернулась ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 128 454,08 грн., яка ліквідатором банкрута розглянута та визнана у повному обсязі.

24.02.2011р. ліквідатором надано суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, у якому ліквідатор доповів наступне: документація, печатки і штампи відсутнім боржником ліквідатору не передавались, в ході проведення ліквідаційної процедури ні самого боржника, ні його документації не знайдено.

В ході виявлення майна, зареєстрованого за ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, були направлені запити до Одеського МБТІ та РОН, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, банку, що обслуговує боржника.

Згідно отриманих відповідей нерухомого майна та транспортних засобів за боржником не зареєстровано, рахунок в банківській установі закрито, що підтверджується довідками УДАІ ГУМВС України в Одеській області №7/2-83 від 27.01.2011р., КП „Одеське МБТІ та РОН” №20-06/6 від 10.01.2011р., АТ „УкрСиббанк” №138-2/11/42 від 16.02.2011р.

01.03.2011р. ухвалою Господарського суду Одеської області затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, припинено юридичну особу -ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи -ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку, кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, вважати погашеними, скасовані арешт та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2010р., припинено повноваження ліквідатора банкрута -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, провадження у справі припинено.

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.03.2011 р. у справі № 7/562-10-5435.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушена процедура банкрутства, передбачена Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

18 січня 2011р. Господарським судом Одеської області була прийнята постанова якою визнано банкрутом виробничо-комерційне підприємство „Габба” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю; відкрито відносно виробничо-комерційного підприємства „Габба” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі -фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ВКП „Габба” у вигляді ТОВ банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та надати суду звіт; скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ВКП „Габба” у вигляді ТОВ.

Приймаючи наведену постанову господарським судом було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ВКП „Габба” у вигляді ТОВ було укладено договори купівлі-продажу № 2 від 10.07.2009р. та № 3 від 11.08.2009р., за умовами яких ФОП ОСОБА_1 поставив, а ВКП „Габба” у вигляді ТОВ прийняло товар на загальну суму 85 140,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі обладнання від 10.07.2009р. та від 11.08.2009р.

Відповідно до умов зазначених договорів ВКП „Габба” у вигляді ТОВ зобов'язалось сплатити вартість отриманого товару не пізніше 31.10.2009р.

У вказаний строк боржник частково погасив заборгованість в сумі 55 800,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами, непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 29 340,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2010р.

Кредитором були здійснені заходи по одержанню заборгованості з боржника 01.06.2010р. та 31.08.2010р. були направлені претензії на адресу боржника. З відповіді ВКП „Габба” у вигляді ТОВ грошові вимоги кредитора у сумі 29 340,00 грн. визнані у повному обсязі, проте у зв'язку з відсутністю коштів не задоволені.

В подальшому, в ході перевірки щодо знаходження ВКП „Габба” у вигляді ТОВ за юридичною адресою було встановлено, що боржник та його керівні органи за юридичною адресою не знаходяться, фактичне місцезнаходження не виявлено, про що 01.10.2010р. та 01.11.2010р. було складено відповідні акти.

Відповідно до пункту 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Звідси господарським судом зроблено висновок про обґрунтованість заяви про визнання банкрутом ВКП „Габба” у вигляді ТОВ, та визнано ВКП „Габба” у вигляді ТОВ банкрутом.

Судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком суду, оскільки акти на які послався суд в обґрунтування не знаходження боржника за юридичною адресою та додані до заяви про порушення справі про банкрутство документи про не здійснення господарської діяльністі що стало підставою нерозрахування з кредитором у сумі 29 340,00 грн. спростовується наступним.

Так, по - перше, колегією не можуть бути прийняті в якості доказів документи що додані до заяви про порушення справи про банкрутство, оскільки (а.с. 8- 30, 33 - 45) наведені копії (факсокопії) є не завіреними у встановленому законом порядку, а у представника ліквідатора ОСОБА_1., Ульвіченко Т.І. яка брала участь у содовому засіданні 05.04.2001р. відсутні будь - які документи в обґрунтування поданої заяви про банкрутство.

Не можуть бути прийняті в якості доказів відсутності боржника за юридичною адресою акти огляду місцезнаходження від 01.10.2010р. та 01.11.2010р. оскільки в наведених актах відсутні паспортні данні осіб які їх підписали, що унеможливлює здійснення перевірки достовірності представленого суду доказу, а самі акти є незавіреними копіями.

Крім того, в супереч вимогам ст.ст. 1, 17-19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” та ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарським судом прийнята оскаржувана постанова без доказів про наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Згідно приписів ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Таким чином, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін( Постанова ВГСУ від 15.01.2008р. по справі № 24/124-б).

Якщо дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Отже, факт відсутності боржника - юридичної особи, не може підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру, які у справі відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", який набув чинності з 1 липня 2004 року визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, наведене вище, свідчить про не обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду відповідно до ст.ст. 7, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані не в повному обсязі, а саме матеріалами справи підтверджено, що документи, які б підтверджували, що ВКП „Габба” у вигляді ТОВ , відсутнє за юридичною адресою в матеріалах справи відсутні.

По -друге, відповідно до вимог ст.7 та ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор при зверненні до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 Закону, зобов'язаний надати вичерпний перелік документів про відсутність платоспроможності боржника, а такі документі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що неплатоспроможність повинна бути обов'язково доведена перед судом заявником (кредитором) шляхом подання доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках або відсутності активів боржника, тобто у ВКП „Габба” у вигляді ТОВ.

Отже, відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, згідно приписів п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство підвідомчі арбітражним судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-V1), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому остання підлягає скасуванню.

Керуючись п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 85, 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси -задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01 березня 2011 р. у справі № 7/562-10-5435 -скасувати.

Провадження у справі № 7/562-10-5435- припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В.І.

Судді Картере В.І.

Пироговський В.Т.

Повний текст постанови підписано 05.04. 2011р.

Попередній документ
14640116
Наступний документ
14640120
Інформація про рішення:
№ рішення: 14640118
№ справи: 7/562-10-5435
Дата рішення: 05.04.2011
Дата публікації: 12.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство