29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" квітня 2011 р.
Справа № 22/5025/333/11
за позовом Шепетівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області, м. Шепетівка, Хмельницька область, в інтересах держави в особі Державного підприємства Ізяславської виправної колонії № 31, м. Ізяслав, Хмельницька область, та Управління державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Житлово-комунального підприємства, м. Ізяслав, Хмельницька область
про стягнення 11353,74 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача 1: Желіховська Л.В. - представник за довіреністю № 1389 від 09.03.2011 р.
позивача 2: не з'явився
відповідача: не з'явився
прокуратури: Параскевич О.Г. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області
Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011 р.
Суть спору: Шепетівський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області звернувся до суду з позовною заявою до житлово-комунального підприємства м. Ізяслав Хмельницької області в інтересах держави в особі державного підприємства Ізяславської виправної колонії № 31 та Управління державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області, в якій просить стягнути з відповідача 24230 грн. 10 коп. заборгованості.
В обґрунтування позову зазначає, що підприємством Ізяславської виправної колонії № 31 на протязі 2007-2009 років було відпущено житлово-комунальному підприємству м. Ізяслав Хмельницької області товарно-матеріальні цінності та надано послуги на суму 61872 грн. 55 коп., за які відповідач розрахувався частково на суму 37642 грн. 45 коп., в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 24230 грн. 10 коп. Неналежним виконанням зобов'язань відповідачем порушено вимоги ст. ст. 655, 691, 692, 901 та 903 ЦК України та завдано державі в особі Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області і Ізяславській виправній колонії № 31 значних матеріальних збитків, в зв'язку з чим погіршено їх економічне становище, що, в свою чергу, впливає на обов'язкові розрахунки з бюджетом, відсутність вільних обігових коштів, необхідних для виплати працівникам заробітної плати та утримання засуджених згідно встановлених законом вимог.
На підтвердження заявлених позовних вимог подав суду копії накладних № 397 від 20.08.2007 р., від 20.08.2007 р., 02.10.2007 р., довіреностей серії ЯМХ № 868169 від 21.08.2007 р., серії ЯМХ № 868181 від 02.10.2007 р., рахунків № 28 від 31.07.2007 р., № 5 від 27.08.2007 р., № 7 від 26.08.2008 р., № 20 від 26.02.2008 р., № 11 від 29.01.2008 р., № 60 від 26.03.2008 р., № 8 від 30.04.2008 р., № 06/1 від 28.02.2007 р., № 06 від 28.02.2007 р., № 11 від 17.04.2007 р., № 11/1 від 17.04.2007 р., № 03 від 04.01.2007 р., № 08 від 27.03.2007 р., № 08/1 від 27.03.2007 р., № 05 від 05.02.2007 р., № 05/1 від 05.02.2007 р., податкових накладних № 7 від 26.08.2008 р., № 20 від 26.02.2008 р., № 11 від 28.01.2008 р., № 61 від 26.03.2008 р., № 8 від 30.04.2008 р., розрахунків квартплати, розрахунок боргових зобов'язань станом на 01.01.2011 р.
В обґрунтування наявності підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду за захистом порушених інтересів держави, прокурор посилається на рішення Конституційного Суду України від 28.04.1999 р., ст. 2, ч. 2 ст. 21, ст. 29 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", зокрема зазначає, що Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання покарань. Основним завданням служби є здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, утримання засуджених відповідно до вимог законодавства, надання їм належного матеріально-побутового та медико-санітарного обслуговування. Безпосередньо виконання цих функцій покладено на виправні колонії, з метою належного забезпечення та утримання засуджених при виправних колоніях створені підприємства.
В судовому засіданні 22.03.2011 р. представник позивача-1 подав суду заяву, в якій уточнив та зменшив позовні вимоги до відповідача у сумі 11353,74 грн., що підтверджується накладними: № 344 від 20.08.2007 р. на суму 1140,00 грн., № 397 від 20.08.2007 р. на суму 4075,20 грн. та № 490 від 02.10.2007 р. на суму 5978,99 грн. за надану готову продукцію. Зазначена заява підтримана позивачем-2 та прокурором та прийнята судом.
В судовому засіданні представник позивача 1 та прокурор позовні вимоги підтримують, наполягають на їх задоволенні, обгрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.
Представник позивача надав суду письмові пояснення в яких пояснює, що доказів існування заборгованості в сумі 159,55 грн. не існує в зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини суду не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом і отримана останнім 28.02.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно довідки відділу статистики в Ізяславському районі про включення до Єдиного державного реєстру № 111190, виданої 21.01.2009 р., підприємство Ізяславської виправної колонії № 31 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області зареєстроване за адресою: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, буд. 4, ід.код 08681011.
У відповідності до накладних № 397 від 20.08.2007 р. на суму 4075,20 грн., № 344 від 20.08.2007 р. на суму 1140,00 грн., № 490 від 02.10.2007 р. на суму 5978,99 грн. відповідач отримав від державного підприємства Ізяславської виправної колонії № 31 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області товарно-матеріальні цінності, а саме: урни кількістю 100 шт., спецовочні рукавиці кількістю 300 шт., баки для сміття кількістю 8 шт. на загальну суму 11194 грн. 19 коп. Вказані вище накладні підписані представниками сторін.
Отримання зазначеного товару відповідачем підтверджується також довіреністю ЯМХ №868169 від 21.08.2007 р. та довіреністю ЯМХ №868181 від 02.10.2007 р. Стосовно довіреності ЯМХ №868169 від 21.08.2007р., представник підприємства Ізяславської виправної колонії №31 пояснив, що вказана довіреність видана в день отримання товару за накладними № 397 від 20.08.2007 р. на суму 4075,20 грн., № 344 від 20.08.2007 р. на суму 1140,00 грн., тобто 21.08.2007р. Разом з цим, звертає увагу суду на тому, що вказані накладні містять посилання на довіреність №868169 від 21.08.2007р., що в свою чергу підтверджує отримання товару представником відповідача саме за довіреністю від 21.08.2007р.
Відповідачем протилежного в процесі розгляду справи не спростовано.
Таким чином, за твердженнями позивача та з огляду на розрахунок заборгованості житлово-комунального підприємства перед підприємством Ізяславською виправною колонією №31 станом на 01.03.2010р. заборгованість відповідача становить 11353,74 грн., з яких 159,55грн. борг станом на 01.01.2007р. та 11194,19 грн. борг згідно накладних №397 від 20.08.2007р., №344 від 20.08.2007р., №490 від 02.10.2007р.
З підстав існування у відповідача заборгованості за отриманий товар позивач надіслав Житлово-комунальному підприємству претензію від 23.03.2011р. (згідно фіскального чеку від 23.03.2011р. №0777) з проханням сплатити борг в сумі 11353,74грн., яка залишена останнім без розгляду та задоволення.
В зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості в повному розмірі та в добровільному порядку за накладними №397 від 20.08.2007р., №344 від 20.08.2007р., №490 від 02.10.2007р. Шепетівський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства Ізяславської виправної колонії №31, м. Ізяслав, управління державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.1.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 р., нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.(п.4.2 Нормативів).
Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується претензією від 23.03.2011р., доказами її надсилання відповідачу 23.03.2011р. (фіскальний чек від 23.03.2011р.). Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплатити вартість отриманого товару в судовому порядку. При цьому, судом враховується позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. по справі №15/2385, згідно якої положення ч.1 ст. 692 ЦК України встановлюють подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо оплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.
Наявні в матеріалах справи накладні № 397 від 20.08.2007 р., № 344 від 20.08.2007 р., № 490 від 02.10.2007 р. свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 11194 грн. 19 коп.
Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Факт наявності у житлово-комунального підприємства м. Ізяслав Хмельницької області заборгованості перед позивачем в сумі 11194 грн. 19 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: накладними №397 від 20.08.2007р., №344 від 20.08.2007р., №490 від 02.10.2007р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯМХ №868169 від 21.08.2007р., ЯМХ №868181 від 02.10.2007р.
Позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача 159,55 грн. за отриманий товар задоволенню судом не підлягають з огляду на недоведеність та необгрунтованість, оскільки вказана заборгованість зазначена позивачем в наявному в матеріалах справи розрахунку станом на 01.03.2011р. та визначена останнім як сальдо на 01.01.2007р., однак належних доказів існування заборгованості за отриманий товар в сумі 159,55 грн. позивачем в процесі розгляду справи не надано.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 11 194,19 грн., а також не спростовано факту отримання вказаних вище товаро-матеріальних цінностей на вказану суму.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги прокурора в частині стягнення 11194 грн. 19 коп. основної суми заборгованості обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню судом, в решті частині заявлених позовних вимог в сумі 159,55 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог (98,59%).
Керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, ст. 84-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Шепетівського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Хмельницької області, м. Шепетівка, Хмельницька область, в інтересах держави в особі Державного підприємства Ізяславської виправної колонії № 31, м. Ізяслав, Хмельницька область, та Управління державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області, м. Хмельницький до житлово-комунального підприємства м. Ізяслав Хмельницької області про стягнення 11353,74 грн. заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з житлово-комунального підприємства м. Ізяслав Хмельницької області (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Подільська, 3, код 14171414) на користь підприємства Ізяславської виправної колонії № 31 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 4, код 08681011) 11194,19 коп. (одинадцять тисяч сто дев'яносто чотири гривні 19 копійок) заборгованості.
Видати наказ.
Стягнути з житлово-комунального підприємства м. Ізяслав Хмельницької області (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Подільська, 3, код 14171414) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 111,94 грн. (сто одинадцять гривень 94 коп.), а також в доход Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002, Банк ГУДКУ у Хмельницькій області, отримувач УДК м. Хмельницький, МФО 815013, ЄДРПОУ 23565225, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232,46 грн. (двісті тридцять дві гривні 46 коп.).
Видати наказ.
В частині стягнення 159,55 грн. заборгованості відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим.: 1- до справи, 2,3 - позивачам, 3- відповідачу, 4 - прокурору.
Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011р. Помічник судді Гураль Л.Л.