29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" квітня 2011 р.Справа № 22/5025/290/11
за позовом: міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з 01.10.2009р. по 01.02.2011р. в сумі 8840,55 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача: Ялівчук А.А. - представник за довіреністю № 39/09 від 04.01.2011 р.
відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець
Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011 р.
Суть спору: позивач МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" звернувся із позовом до господарського суду, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2009р. по 01.02.2011р. в сумі 9957,93 грн., з яких 8840,55 грн. -основний борг, 479,96 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 168,48 грн. - 3% річних, 468,94 грн. пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між ними договір на постачання теплової енергії від 14.04.08р. за №1915/770 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки №770 від 11.01.2011р. на суму 895,60 грн., №770 від 07.12.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 08.11.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 12.10.2010р. на суму 780,04 грн., №770 від 15.04.2010р. на суму 417,95 грн.,№770 від 04.03.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 05.02.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 11.01.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 02.12.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 10.11.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 14.10.2009р. на суму 520,03 грн., загалом на суму 8882,82 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на вимоги п.п. 6.1.- 6.3. Договору, відповідно до яких відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі одержаних від Постачальника рахунків, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.10.2009р. по 01.02.2010р. в розмірі 8840,55 грн., що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу індекс інфляції в сумі 479,96 грн. за весь час прострочення, три процента річних з простроченої суми в розмірі 168,48 грн. та пеню в сумі 468,94 грн.
Представником позивача в судовому засіданні 28.03.2011 р. надано суду письмові доповнення до позовної заяви з додатками, які суддею оглянуто і долучено до матеріалів справи. Зокрема, представник позивача вказує, що відповідно до Додатку №1 до Договору на постачання теплової енергії, укладеного між позивачем та відповідачем 14.04.2008 року №1915/770 (надалі по тексту Договір), внесено дані про займану опалювальну площу приміщення відповідача, у яке постачається теплова енергія (57,3 кв. м.), а також у графу „Тариф" - суму тарифу за 1 кв. м. опалювальної площі в місяць (8,46 грн. за 1кв.м. в опалювальний період). Зазначені показники були внесені на момент укладення Договору. Згідно технічного паспорту, наданого відповідачем, загальна площа приміщення складає 73,2 кв.м. Згідно Акту обстеження від 03.04.2008 р. опалювальна площа відповідача складає 57,3 кв. м. Як зазначає представник позивача, вказана площа була внесена до додатку № 1 до Договору та на сьогоднішній день залишилась незмінною.
При цьому доповнює, що тарифи на послуги з централізовано опалення затверджуються відповідним рішенням Хмельницької міської ради. Так, тариф в сумі 8,46 грн. за 1 кв. м. опалювальної площі, який внесений в Додаток № 1, на момент укладання Договору затверджений Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1040 від 28.12.2006 року. На думку представника позивача, за весь період існування договірних відносин між позивачем та відповідачем тарифи змінювались відповідними Рішеннями Хмельницької міської ради: 1. Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11.12.2008 року № 1417 - 12,96 грн. за 1кв.м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць; 2. Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11.02.2009 року № 1417 - відкореговано тариф в сумі 15,63 грн. за 1 кв.м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць. Зазначає, що відповідно до п. 4.2.2 Договору - „Енергопостачальна організація повідомляє Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів". Так, про зміну тарифів у лютому 2009 року у зв'язку з коригуванням тарифів 2008 року через збільшення ціни на природний газ про коригування тарифів було повідомлено письмово відповідача листом-повідомленням разом з врученням рахунку за спожиту теплову енергію за лютий 2009 р.
Крім цього, у вказаних доповненнях до позовної заяви представник позивача зазначає, що за заявлений позовний період, а саме з 01.10.2009 р. по 01.02.2011 р. відповідач звертався про опломбування стояків опалення. Позивачем листами № 2984/01 від 22.11.2010 р. та № 901/21 від 12.01.2011 р. надано відповіді стосовно припинення постачання теплової енергії.
Приміщення Відповідача розміщене на 1-му поверсі житлового будинку, розташованого по вул. Попова, 7 (надалі приміщення). Відповідно до п.п. 24-28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, з відповідними змінами (надалі Правила) та "Порядку відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затверджених Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. № 4 (надалі Порядок), передбачено неможливість відключення окремо приміщення, яке займає відповідач, від централізованого опалення. Можливість відключення є лише будинку вцілому за рішенням загальних зборів за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Крім того, як вказує представник позивача, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Як вважає представник позивача, оскільки приміщення відповідача розміщене на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку, тому воно є цілісною спорудою цього житлового комплексу і всі комунікації, в тому числі і теплопостачальні, проектувались та розраховувались разом для усього будинку. Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу.
При цьому представник позивача посилається на п. 3 ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п. 29 „Правил користування тепловою енергією", п. 3 Правил, абз. 2 п. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п. 11 „Правил користування тепловою енергією", п. 25 Правил.
Представник позивача вважає, що позивачем вчасно та якісно надаються послуги з теплопостачання, що підтверджується відсутністю заяв з боку відповідача, а саме, відповідно до п. 33 Правил, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Пунктом 29 Правил передбачено, що споживач (відповідач) має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання. Тобто самовільне відключення радіаторів в приміщенні, на думку представника позивача, не є підставою для зменшення оплати за надані послуги. Додатково повідомляє, що Договір про надання послуг з теплопостачання, укладений між позивачем та відповідачем, № 1915/770 набрав чинності 14 квітня 2008 року та є пролонгованим на сьогоднішній день відповідно до п. 10.4. Позивач звертався з позовними вимогами до відповідача за попередній період, а саме з 01.10.2008 р. по 01.07.2009 р.
Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2009р. по 01.02.2011р. в сумі 8840,55 грн.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, однак в судовому засіданні в усній формі проти позовних вимог заперечував, зауважив, що термін дії укладеного між сторонами договору закінчився 14.04.2009 року, оскільки відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами про припинення дії договору, про припинення постачання теплової енергії. Вказав на невиконання позивачем, зокрема, п. 1.1 додатку до договору №3, п. 10.2 договору на постачання теплової енергії. Крім того, відповідач переобладнав систему теплопостачання, а таким чином не отримує необхідні обсяги теплової енергії.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти зменшених позовних вимог не заперечив.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
14.04.2008р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії №1915/770. Відповідно до п. 1.1. договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п.2.1. Договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.2. Договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 договору).
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).
Договір набуває чинності з 14.04.2008р. та діє до 14.04.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.
Заяв про припинення дії договору від 14.04.2008р. або зміни його умов у 2009-2010 р.р. не надходило.
Між сторонами було підписано додаток 1 до договору №1915/770 від 14.04.2008р., яким сторони погодили загальну площу опалення - 1 Гкал/міс 57,3 м 2 та тариф -8,46 грн.
Сторонами також було підписано додаток 3 до договору №1915/770 від 14.04.2008р., яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.
Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради №144 від 11.02.2009 р. відкориговано тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води. Позивачем (МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") надано в матеріали справи рахунок №803 від 13.02.2009 р., в якому останній довів до відома відповідача про зміну тарифів, а саме вартість 1 Гкал складає 519,67 грн. (по лічильнику).
Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: №770 від 11.01.2011р. на суму 895,60 грн., №770 від 07.12.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 08.11.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 12.10.2010р. на суму 780,04 грн., №770 від 15.04.2010р. на суму 417,95 грн.,№770 від 04.03.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 05.02.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 11.01.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 02.12.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 10.11.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 14.10.2009р. на суму 520,03 грн. Всього на загальну суму -8882,82 грн.
Відповідачем в червні 2010 р. здійснено частково оплату заборгованості в сумі 42,27 грн, яка виникла в період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. Відповідачем даного факту не спростовано. При цьому позивачем враховано черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, зокрема враховано наявність боргу відповідача згідно рішення господарського суду по справі №11/1372.
В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 8840,55 грн. в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький договору на постачання теплової енергії від 14.04.2008р. №1915/770, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.
Факт наявності основної заборгованості в сумі 8840,55 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору від 14.04.2008р. №1915/770, рахунками №770 від 11.01.2011р. на суму 895,60 грн., №770 від 07.12.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 08.11.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 12.10.2010р. на суму 780,04 грн., №770 від 15.04.2010р. на суму 417,95 грн.,№770 від 04.03.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 05.02.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 11.01.2010р. на суму 895,60 грн., №770 від 02.12.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 10.11.2009р. на суму 895,60 грн., №770 від 14.10.2009р. на суму 520,03 грн.
Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 8840,55 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення судом прийнято до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги в цій частині у повному об'ємі.
Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №1915/770 від 14.04.2008р. позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується виставленими до оплати останньому рахунками.
З приводу доводів відповідача щодо відсутності договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем, суд вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 14.04.2008р. та діє до 14.04.2009р. Пунктом 10.4. встановлено, що договір вважаться пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Тобто, вказаним пунктом договору сторони встановили, що за місяць до закінчення строку дії договору сторона, яка не зацікавлена в пролонгації договору, повинна письмово повідомити іншу сторону договору про його припинення. Отже, докази повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору відсутні.
Листи, які направлялись відповідачем на адресу позивача стосувались встановленню індивідуального опалення (заява від 20.10.21010 р.) не припиняють дію договору №1915/770 від 14.04.2008р. на постачання теплової енергії, оскільки не містять посилань на припинення дії договору, а стосуються лише можливості встановлення автономного опалення зокрема опломбування стояків опалення.
Будь-яких інших листів сторонами в матеріали справи не надано.
Листом від 21.10.2010 р. відповідач зазначав, що термін дії договору закінчився в квітні 2009 р. Проте, дане твердження не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, зокрема не надано доказів звернення в установлений договором термін з заявою про припинення його дії. При цьому прийнято до уваги, що відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому випадку не допускається.
Згідно п. 2 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
Відповідно до ч.1 п. 29 вказаних Правил споживач має право на: зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.
Згідно п. 33-38 даних Правил у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.
Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.
За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.
У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Посилання відповідача на той факт, що останнім переобладнано систему теплопостачання, а таким чином приватний підприємець не отримує необхідні обсяги теплової енергії, не є належним доказом на підтвердження надання позивачем послуг неналежної якості.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про неналежну якість послуг та складення відповідного акта, згідно з умовами договору та вимог чинного законодавства України.
У відповідності до п.2.5 Порядка відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.05 №4 (із змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.07р. № 169), відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
З пояснень відповідача вбачається факт самовільного переобладнання централізованої системи теплопостачання, останнє, зважаючи на вимоги Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, також є свідченням необгрунтованості доводів відповідача щодо неотримання необхідних обсягів теплової енергії. При цьому прийнято до уваги, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується лише монтажною організацією.
Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 8840,55 грн. за спожиту електричну енергію, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву позивача про зменшення позовних вимог задовольнити.
Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 8840,55 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 8840,55 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок гривень 55 коп.) основного боргу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійка) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. Помічник судді Гураль Л.Л.
Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011 р.