04 квітня 2011 року справа № 5020-5/166
По скарзі Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»
(вул. Айвазовського, 3, м. Севастополь, 99011)
до - Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі
(вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)
стягувач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про визнання дій незаконними та скасування постанови,
Суддя С. М. Альошина
Від скаржника - Кудленко О.П. -представник по довіреності від 05.05.2009 (довіреність у справі),
Від ВДВС -Новікова Н.В. -старший державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у місті Севастополі, довіреність № 42/2/2 від 10.01.2011, посвідчення серії СЛ № 136,
Від стягувача ОСОБА_2. -представник по довіреності від 10.02.2009 (копія довіреності у справі).
Суть спору:
Розглядається скарга Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання незаконними дій Відділу Державної виконавчої служби по винесенню постанови про накладення на Закрите акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»штрафу у розмірі 340,00 грн. за невиконання ним без поважних причин рішення господарського суду міcта Севастополя у справі № 5020-5/166 та про скасування цієї постанови.
Скаржник, 17.03.2011, передав через канцелярію суду заяву № 70 від 16.03.2011 про уточнення вимог, в якій просив суд визнати незаконними дії Відділу Державної виконавчої служби по винесенню постанови від 02.11.2010 про накладення на Закрите акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»штрафу у розмірі 340,00 грн. за невиконання ним без поважних причин рішення господарського суду міcта Севастополя від 16.06.2009 у справі № 5020-5/166 та скасувати цю постанову.
Ухвалою суду від 17.03.2011 прийнято уточнення вимог, викладених у скарзі.
Представник скаржника у судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі, з урахуванням вищевказаного уточнення, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник ДВС у засіданні суду зі скаргою, з урахуванням уточнення до неї, не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві № 34148/2/2 від 22.12.2010 на скаргу, і просив у задоволенні скарги відмовити.
Представник стягувача у засіданні суду з вимогами скарги, з урахуванням уточнення до неї, не погодився, зокрема з мотивів, викладених у відзиві від 01.02.2011 на скаргу.
Розглянувши скаргу Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової», з урахуванням уточнення до неї, заслухавши пояснення представників скаржника, ДВС та стягувача, суд
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»про зобов'язання відповідача забезпечити електроенергією та холодною водою напівпідвальне нежитлове приміщення колишньої їдальні по АДРЕСА_2 орендоване позивачем у відповідача за договором оренди від 02.01.2002.
Ухвалою суду від 01.04.2009 було порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду.
Рішенням суду від 16.06.2009 позов був задоволений повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 16.06.2009 у справі № 5020-5/166 -без змін.
30.11.2010 на адресу суду надійшла скарга Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання незаконними дій Відділу Державної виконавчої служби по винесенню постанови про накладення на Закрите акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»штрафу у розмірі 340,00 грн. за невиконання ним без поважних причин рішення господарського суду міcта Севастополя у справі № 5020-5/166 та про скасування цієї постанови.
Скаржник, в обґрунтування своїх вимог, посилається на неможливість фактичного виконання судового рішення внаслідок відсутності у Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»повноважень на надання послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення та на ігнорування державною виконавчою службою звернень боржника щодо такої неможливості і необхідності звернення до суду за роз'ясненням порядку виконання судового рішення.
Судом встановлено, що 08.07.2010 старшим державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 5020-5/166, виданого 15.06.2010 господарським судом міста Севастополя.
Цією ж постановою боржнику запропоновано добровільно виконати вищевказане рішення суду.
Факт одержання цієї постанови боржником не заперечується. Докази фактичного виконання рішення суду у добровільному порядку суду не надані.
26.08.2010 старшим державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя складений акт, в якому зазначено, що рішення суду боржником не виконано.
За таких обставин, старшим державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя винесено постанову від 02.11.2010, якою на боржника - Закрите акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»- на підставі частини другої ст. 76 та ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»накладено штраф у сумі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 р. (із змінами та в редакції, яка діяла на час винесення спірної постанови) після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника
вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Згідно зі ст. 87 вказаного Закону (із змінами та в редакції, яка діяла на час винесення спірної постанови) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Вищевикладене свідчить про те, що Державна виконавча служба, вчиняючи оскаржувані ЗАТ «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»дії, діяло у повній відповідності чинному законодавству України, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення даної скарги.
Доводи ж скаржника щодо того, що державна виконавча служба ігнорує звернення боржника щодо відсутності відповідних повноважень, необхідних для виконання судового рішення, то суд їх вважає безпідставними, оскільки встановлення наявності необхідного обсягу повноважень не є компетенцією державного виконавця.
Наказ від 15.06.2010 виданий на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та боржником у касаційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про згоду боржника з цим рішенням та відсутність необхідності реалізації ним свого права на касаційне оскарження такого рішення.
Безпідставними є також доводи скаржника щодо ігнорування державною виконавчою службою звернень боржника щодо необхідності звернення державного виконавця до суду за роз'ясненням судового рішення, оскільки таке звернення є правом державної виконавчої служби, а не обов'язком.
До того ж відповідно до ст. 89 ГПК України суддя, зокрема, за заявою сторони роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, проте, боржник у межах строку, наданого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, не звернувся до суду з відповідною заявою.
Таким чином скарга Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової», з урахуванням уточнення до неї, на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі має бути відхилена.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Закритого акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової», з урахуванням уточнення до неї, відхилити.
Суддя С. М. Альошина