"31" березня 2011 р. Справа № 6/167/10
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної організації «Миколаївобленерго», 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94.
Про: визнання недійсним рішення від 12.08.2010 року на підставі акту Э № 8926 від 26.01.2010 року (протокол № 82/1 від 12.08.2010 року).
Суддя Ткаченко О.В.
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 15.11.2010 року.
ОСОБА_3, довіреність від 15.11.2010 року.
Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 04.01.2011 року № 01/33-35.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням наданих уточнень від 20.12.2010 року просить визнати недійсним рішення від 12.08.2010 року на підставі акту Э № 8926 від 26.01.2010 року (протокол № 82/1 від 12.08.2010 року).
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що оскаржуване позивачем рішення, оформлене протоколом № 82/1 від 12.08.2010 року, не є актом ненормативного характеру. У зв'язку з наведеним відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
26.06.2009 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 44/1167 поставки електричної енергії, за умовами якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, згідно умов даного договору та додатків до нього, які є його невід»ємними частинами.
За результатами проведеної представниками відповідача перевірки дотримання правил користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 було складено акт про порушення правил № Э 8926 від 26.01.2010 року, яким встановлено порушення п. 6.40 ПКЕЕ, а саме фальсифікація пломб енергопостачальної організації, пломб державного повірителя, використання стороннього пристрою з метою зниження показів приладу обліку (всередині розрахункового приладу).
На засіданні комісії 12.08.2010 року по розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № Э 8926 від 26.01.2010 року було винесено рішення, яке внесено до протоколу № 82/1 від 12.08.2010 року, та яким встановлено, що вартість недоврахованої електричної енергії склала 67393,16 грн. та виконаний відповідний розрахунок недоврахованої електричної енергії за період з 07.11.2008 року по 26.01.2010 року.
Не погоджуючись з правомірністю нарахування до сплати вартості недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати недійсним рішення, оформлене протоколом № 82/1 від 12.08.2010 року, яким встановлено, що вартість недоврахованої електричної енергії склала 67393,16 грн.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.
Як встановлено вище, між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником електричної енергії, існують договірні відносини щодо поставки електричної енергії, що виникли за укладеним договором № 44/1167 від 26.06.2009 року.
За приписами п. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України законодавець встановив види господарсько-оперативних санкцій, до яких, зокрема, відніс встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
При цьому частиною 2 ст. 236 Господарського кодексу України закріплено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд доходить до висновку, що рішення відповідача про нарахування вартості недоврахованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
За приписами ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення відповідача, оформленого протоколом № 82/1 від 12.08.2010 року, як такого, що відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), а, тому обраний позивачем спосіб захисту є неправомірним.
Таким чином суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя О.В.Ткаченко
Повне рішення складено: «04»квітня 2011 року