ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/22316.02.11
За позовом Приватного підприємства "Баядєра"
До Приватного підприємства "Індекс"
Про про стягнення 5 824,55 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Приватне підприємство "Баядєра" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства"Індекс" (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 5 824,55 грн. (4 911,72 грн. -основний борг, 267,17 -пені, 343,82 грн. -штраф, 44,21 -інфляційні збитки, 257,63 -20% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 565-09 від 15 липня 2009 року.
Ухвалою суду від 13.10.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/223 та призначено розгляд справи на 12.11.2010 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 12.11.2010 р. не направив.
10.12.2010 р. в судовому засіданні представником позивача подано витребувані документи, а саме витяг з ЄДРПОУ стосовно відповідача приватного підприємства «Індекс», з якого вбачається, що відповідач знаходиться за іншою адресою, ніж зазначено в позовній заяві, а саме: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 14, за таких обставин, суд відкладає розгляд справи з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
В ухвалі суду від 10.12.2010 р. зазначено про відкладення розгляду справи на 14.01.2011 р. та про направлення її відповідачу за адресою: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 14.
В судове засідання 14.01.2011 р. представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 14.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 16.02.2011 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/223, Ухвалу направлено відповідачу за адресою: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 14.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ” із змінами).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
15.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 565-09 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується передати у власність алкогольні напої (далі -товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 960697 від 05.03.2010 р. на суму 4 058,52 грн. та № 962263 від 10.03.2010 р. на суму -853,20 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом семи календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Проте, вартість отриманого товару відповідачем неоплачена.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 4 911,72 грн.
Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 267,17 грн., штрафу, що згідно розрахунку становить 343,82 грн., 20% річних, що згідно розрахунку становить 257,63 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 44,21 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 4 911,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу та 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Відповідно до п. 9.2. договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманого від позивача товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 267,17 грн., штраф -343,82 грн., 20% річних -257,63 грн. Контррозрахунку суми пені, штрафу та 20% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки пені та штрафу відповідають матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу та 20 % річних підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції становить 44,21 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунок збитків від інфляції відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 44,21 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Індекс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ЄДРПОУ 3291247) на користь Приватного підприємства "Баядєра" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057) 4 911 (чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 72 коп. -основного боргу, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 17 коп. -пені, 343 (триста сорок три) грн. 82 коп. -штрафу, 44 (сорок чотири) грн. 21 коп. - збитків від інфляції, 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 63 коп. -20% річних 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко