ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/12121.03.11
За позовом приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова
компанія»
до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової
компанії «Оранта»
про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 2 093,86 грн.
Суддя Головатюк Л.Б.
Представники:
Від позивача: Кравченко О.В. (дов. № 107 від 10.12.2010)
Від відповідача: Туринська В.Є. (дов. № 09-03-28/105-11 від 21.02.2011)
В судовому засіданні 21.03.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 2 093,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»на підставі договору добровільного комплексного страхування № КМ.ДМт06-01.592/10,ДВ12-01.593/11,Дот02-01.594/12 від 01.07.2009 (далі -договір добровільного страхування) внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 -ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) отримано право зворотної вимоги у межах фактичних витрат до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1. -водія автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля була застрахована в відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта», згідно з полісом № ВС/4223198 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, то обов'язок з відшкодування збитків покладається на відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та нормами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2011 порушено провадження у справі № 50/121 та призначено її до розгляду на 11.03.2011.
В судове засідання 11.03.2011 року з'явились представники позивача і відповідача, подали докази та надали пояснення по суті справи. Представник позивача порушив перед судом клопотання про витребування додаткових доказів по справі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача, в судовому засіданні від 11.03.2011 року було оголошено перерву до 14.03.2011 року.
В судове засідання 11.03.2011 року з'явились представники позивача і відповідача, подали додаткові докази та надали пояснення по суті справи. Представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 045,01 грн. страхового відшкодування,360,00 грн. витрат на оплату експертизи, 120,19 грн. пені, 102,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
Автотранспортний засіб «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до договору добровільного комплексного страхування № КМ.ДМт06-01.592/10,ДВ12-01.593/11,Дот02-01.594/12 від 01.07.2009, що був укладений між приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»(страховик за договором) та закритим акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна»(страхувальник за договором).
Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1, причепом до нього, додаткового обладнання, зі здоров'ям та працездатністю водіїв та (або) пасажирів, що знаходяться у зазначеному(их) транспортному засобі під час ДТП, а також х відшкодуванням збитків у разі нанесення шкоди здоров'ю, працездатності третіх осіб та (або) майну фізичних та юридичних осіб.
21.10.2009 о 16 год. 00 хв. в м. Запоріжжя по вул. Космічна перед перехрестям з вул. Радгоспна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18.11.2009 № 3-771/09 було вставлено, що водій ОСОБА_1., керуючи транспортним засобом «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Запоріжжя по вул. Космічна перед перехрестям з вул. Радгоспна не урахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався у попутному напрямку попереду та зупинився перед перехрестям вул.. Космічна-вул. Радгоспна на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів, тим самим порушив Правила дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Матеріальна шкода, яка була заподіяна ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна»в результаті ДТП склала 2 155,01 грн., що підтверджується звітом про оцінку збитку колісного транспортного засобу № 193 від 10.11.2009.
Відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно умов договору страхування приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 1 555,01 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви страхувальника №3532 від 04.12.2009 та страхового акту № 6754 від 29.12.2009, що підтверджується платіжним дорученням № 10733 від 30.12.2009.
Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність ОСОБА_1., застрахована відповідачем згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4223198. Відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів відповідач несе цивільно-правову відповідальність за ОСОБА_1. у розмірах передбачених Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4223198, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 822 від 20.04.2010 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в порядку регресу. Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Деу Ланос», який перебуває у володінні ОСОБА_1., встановлена у судовому порядку.
Відповідно до преамбули Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Згідно положень ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна»(власник пошкодженого автомобіля) мало до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника та власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст. 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.
Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика в розмірі 1 045,01 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 120,19 грн. пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).
Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні жодні договірні зобов'язання та не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення з відповідача 120,19 грн. пені.
Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, ідентифікаційний код 23734213) 1 045 (одна тисяча сорок п'ять) грн. 01 коп. страхового відшкодування, 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті експертизи, витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (дев'яносто три) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн.4 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 28.03.2011