ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/2923.03.11
За позовомАкціонерного товариства (приватного) «Страхова компанія «Рідна»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
простягнення 2 802,46 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Скоробагатько Д.П., представник за дов. б/н від 10.01.2011;
від відповідача -Старков І.О., представник за дов. б/н від 01.07.2010.
У січні 2011 року Акціонерне товариство (приватне) «Страхова компанія «Рідна» (далі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі -відповідач) страхового відшкодування в сумі 2 802,46 грн. і суму за надання відомостей з ЄДРПОУ 28,57 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- 26.01.2010 в м. Бобровиця на вул. Горького за участю застрахованого ТЗ Фольксавген Гольф, д.н.з. НОМЕР_1 (далі -Фольксваген) під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля ГАЗ-3202 д.н.з. НОМЕР_2 (далі -ГАЗ), під керуванням ОСОБА_2., що належить ПП O.L.K.A.R «Фарн-Сервіс»сталась ДТП;
- позивач, на підставі постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.03.2010, рахунку-фактури №1 від 01.01.2010, заяви Страхувальника від 19.03.2010, страхового акта №328 від 23.03.2010 було виплачено страхове відшкодування у сумі 2 802,46 грн.
- оскільки відповідальність водія ТЗ ГАЗ відповідно до полісу ВС №6547583 була застрахована у відповідача, до позивача, на підставі ст.ст.27 Закону України «Про страхування», ст.992 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) перейшло право вимоги в межах відповідальності за шкоду заподіяну майну в сумі 2 802,43 грн.
28.01.2011 Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі №34/29 та призначено справу до розгляду на 14.02.2011.
14.02.2011, 23.02.2011 судом оголошувались перерви до 23.02.2011 та 23.03.2011 відповідно.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували розмір заподіяння матеріальної шкоди, оскільки рахунок-фактура з СТО не може вважатися належним доказом розрахунку розміру суми страхового відшкодування, оскільки СТО не є і не може бути суб'єктом оціночної діяльності.
У ході проведення судового засідання 23.03.2011 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про доручення до справи звіту про визначення вартості матеріального збитку №489 від 21.03.2011 та просив стягнути з відповідача 400 грн. вартості проведеної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.06.2009 між позивачем (Страховик) та ТОВ «Савсервіс-Мова»(Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів АТР 17/09 (далі -Договір), за умовами якої Страховик взяв на себе зобов'язання при настання страхового випадку відшкодувати заподіяний матеріальний збиток (виплатити страхове відшкодування) згідно з умовами цього договору та страхового свідоцтва, що є невід'ємною частиною цього договору, у межах страхової суми, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страховий платіж у розмірі та у строки визначені свідоцтвом.
Предметом страхування за цим Договором є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням транспортним засобом, заявленим на страхування.
Згідно довідки Бобровицького РВ УМВС в Чернігівській області за вих.272 від 05.02.2010 та постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 15.03.2010 у справі №3-259/2010, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, а саме: 26.01.2010 о 17 год. 20 хв. в м. Бобровиця на вул. Горького, керуючи автомобілем ГАЗ не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням автомобілем, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Фольксваген під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого було пошкоджено транспортні засоби.
Відповідно до вказаної вище постанови ОСОБА_2 було визнано винуватим за ст.124 КпАП України і призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -340 грн.
Згідно рахунку-фактури ПП ОСОБА_3 за №1 від 01.02.2010 та акта здачі-приймання робіт ПП ОСОБА_3 №1 вартість відповідального ремонту пошкодженого ТЗ склала 2 850,00 грн.
В подальшому, 21.03.2011 суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 було визначено вартість матеріального збитку без врахування витрат товарної вартості, заподіяного власнику ТЗ Фольксваген, які складають 6 065, 65 грн. (звіт №489 від 21.03.2011)
Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 28.08.2002 №2316 визначено, що ОСОБА_4 має право здійснювати, зокрема оцінку машин.
Відповідно до сертифікату Фонду державного майна суб'єкта оціночної діяльності №9562/10 від 20.04.2010, ОСОБА_4, останньому дозволена практична оціночна діяльність -оцінка об'єктів у матеріальній формі, зі спеціалізацією -оцінка дорожніх транспортних засобів.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, розмір шкоди, завданий застрахованому ТЗ підтверджений наданими позивачем документами.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
На виконання договірних зобов'язань перед страхувальником, страхового акта №328 від 23.03.2010, довідки ДАІ, постанови Шаргородського районного суду Вінницької області у справі №3-259/2010, рахунку-фактури №1 від 01.01.2010, заяви Страхувальника від 19.03.2010, страхового акта №328 від 23.03.2010 було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у сумі 2 802,46 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2096 від 23.03.2010.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ була застрахована у відповідача на підставі Полісу ВС №6547583.
Відповідно до зазначеного Полісу відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу ГАЗ.
Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза становить 510 грн.
Таким чином, відповідач є особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, в результаті його пошкодження при ДТП, та має відшкодувати вартість матеріального збитку, а саме 2 802,46 грн.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.
04.06.2010 позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звернувся до відповідача з претензією за вих. №647 та просив перерахувати суму страхового відшкодування в сумі 2 802,46 грн. на р/р 26502754 в Подільському відділенні №1 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 380805, код 34809641.
Зазначена претензія була отримана відповідачем 04.06.2010, що підтверджується відтиском печатки останнього на ній.
Однак, відповідач належним чином на претензію не відреагував, коштів не сплатив.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 2 802,46 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк визначений у регресній вимозі.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відтак, за рахунок відповідача підлягають відшкодування судові витрати, понесені позивачем, зокрема за надання відомостей з ЄДРПОУ та видачу довідки з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за вих. №21-10/48-2.
В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 400 грн. вартості проведення експертизи, останні залишаються за позивачем, оскільки не є судовими витрати, у розумінні ст. 44 ГПК України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Акціонерного товариства (приватного) «Страхова компанія «Рідна»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, ідентифікаційний код 34809641) 2 802 (дві тисячі вісімсот дві) грн. 46 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 28 (двадцять вісім) грн. 57 коп. за надання відомостей із ЄДРПОУ.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Сташків Р.Б.
Повне рішення складено 28.03.2011