ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/4823.03.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 16 630,00 грн. в порядку регресу
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Винокуров О.В. -представник за довіреністю;
Від відповідача: Чернецький К.А. -представник за довіреністю;
Від третьої особи не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього в порядку регресу 16 630,00 грн. страхового відшкодування, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 було порушено провадження у справі № 47/48, розгляд справи було призначено на 22.02.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 здійснено заміну первісного відповідача -Відкрите акціонерне товариство НАСК “Оранта” на належного відповідача -Моторне (транспортне) страхове бюро України, розгляд справи призначено на 09.03.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 розгляд справи було відкладено до 23.03.2011.
В судовому засіданні 23.03.2011р .представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 041285-02-05-01-02, було виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 630,00 грн., яке на даний час має бути відшкодовано належним відповідачем на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2011 року подав письмовий відзив на позов, витребувані ухвалою суду докази та заперечував проти позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив про те, що вимоги позивача є неправомірними, оскільки він не є потерпілим в ДТП, а законодавством України не передбачено відшкодування відповідачем збитків страхової компанії, яка виплатила страхове відшкодування потерпілій особі.
Третя особа своїх представників в судове засідання 23.03.2011р. -не направила, вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надала. Через канцелярію Господарського суду міста Києва третя особа заяв та клопотань не подавала. Також суд зазначає і те, що третя особа не була позбавлена процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду, про що зазначено в ухвалі про відкладення розгляду справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.03.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
27.10.2008 між позивачем -ПАТ "Страхова компанія «ВУСО ", як страховиком, та гр. ОСОБА_2, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 041285-02-05-01-02, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено знищення або пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ВАТ НАСК «Оранта», як страховиком та гр. Русляковим В.О., як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким забезпечено транспортний засіб -«Chevrolet Epica», державний номерний знак НОМЕР_2, і як зазначав позивач строк дії зазначеного договору сплив на момент скоєння нижчезазначеного ДТП.
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування м. Донецька та АТІ ГУ МВС України в Донецькій області № 549 від 27.01.2009 р., 17.12.2008 р. в м. Донецьку, на вул. Молодих Шахтарів сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Chevrolet Epica», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Консул», під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 15.01.2009 р. у справі №3-240/09, гр. ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до Звіту № 169-01 про оцінку автомобіля «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, складеного ОСОБА_3, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 16 630,00 грн.
Згідно страхового акту № 1651-02 від 12.03.2009 р., пошкодження транспортного засобу марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 17.12.2008 р. в м. Донецьку, на вул. Молодих Шахтарів, за участю застрахованого автомобіля марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Chevrolet Epica», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Консул», під керуванням водія ОСОБА_1, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 16 630,00 грн.
Відповідно до платіжних доручень №3871 та № 3872 від 12.03.2009 р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 16 630,00 грн. на користь гр. ОСОБА_2 з призначенням платежу “Страхове відшкодування за ремонт застрахованого автомобіля марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 ”.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що даний випадок не відноситься до випадків відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ, відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, оскільки транспортний засіб, якому була заподіяна шкода, не був забезпеченим транспортним засобом, тобто не відповідав вимогам ст. 1.7 вищезазначеного Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 041285-02-05-01-02 від 27.10.2008 перерахував на користь гр. ОСОБА_2 згідно страхового акту № 1651-02 від 12.03.2009 р. страхове відшкодування в сумі 16 630,00 грн., оскільки, ДТП в м. Донецьку, на вул. Молодих Шахтарів, яка сталася 17.12.2008 р. (за участю застрахованого автомобіля марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Chevrolet Epica», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Консул», під керуванням водія ОСОБА_1) визнано позивачем згідно страхового акту № 1651-02 від 12.03.2009 р. страховим випадком.
Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 15.01.2009 р. у справі №3-240/09, водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», а термін дії полісу закінчився до настання ДТП, визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України, набув право регресу щодо відшкодування понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 630,00 грн.
Так, згідно із ст. 35.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Таким чином, після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до винної особи або його страховика/МТСБУ про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, а отже саме ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»повинно направити до відповідача заяву про відшкодування шкоди з необхідними доказами, які б свідчили, що винна особа керувала належним йому транспортним засобом. Як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2011 року позивач направив відповідачеві заяву на виплату страхового відшкодування у порядку регресу з необхідними документами, направлення яких підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1244 від 23.02.2011.
Таким чином, оскільки Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застосовується до всіх власників транспортних засобів, які не застрахували свою цивільно-правову відповідальність, після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися МТСБУ про виплату страхового відшкодування у порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, а отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з належного відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 630,00 грн. - є обґрунтованою, законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на належного відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути в порядку регресу з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: 83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх) суму виплаченого страхового відшкодування -16 630 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп., а також 166 (сто шістдесят шість) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
Дата складання повного тексту рішення -28.03.2011