ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/5521.03.11
За позовомДержавного підприємства "Бібрське лісове господарство"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пріка"
простягнення 44 430,17 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Сваха В.Р.
від відповідача:не з'явився
Державне підприємство "Бібрське лісове господарство" (надалі -ДП "Бібрське лісове господарство") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріка" (надалі -ТОВ "Пріка") про стягнення 44 430,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно товарно-транспортних накладних здійснив поставку товару, а відповідач в свою чергу частково оплатив поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36 911,71 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 5 761,87 та 3% річних у розмірі 1 756,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.02.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. розгляд справи відкладено до 21.03.2011 р. у зв'язку із неявкою сторін та неподанням ними витребуваних доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9111085 від 15.03.2011 р. та вказана в позові.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
У період з квітня по травень 2009 р. ДП "Бібрське лісове господарство" поставило, а ТОВ "Пріка" прийняло товар на загальну суму 48 911,71 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №002028 від 24.04.2009 р., №002029 від 27.04.2009 р., №002034 від 28.04.2009 р., №002036, №002042 та №002048 від 29.04.2009 р., №002146 від 12.05.2009 р. та №002148 від 13.05.2009 р.
Товарно-транспортні накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підпис представників позивача та відповідача.
Посилання відповідача на укладення договору про постачання продукції від №41 16.05.2009 р. судом відхиляється з огляду на наступне.
По-перше, копія даного договору, що знаходиться в матеріалах справи, не містить підписів представників сторін.
По-друге, зазначені товарно-транспортні накладні, згідно яких позивачем було здійснено поставку товару, не містять жодного посилання на вказаний договір про постачання продукції від №41 16.05.2009 р.
По-третє, договір про постачання продукції від №41 укладений (зі слів позивача) 16.05.2009 р., в той час як поставка за вказаними товарно-транспортними накладними відбулася у період з 24.04.2009 р. по 13.05.2009 р.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі -продажу (шляхом оформлення товарно-транспортних накладних), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
12.08.2010 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №471 від 11.08.2010 р. та акт звірки розрахунків станом.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на суму 48 911,71 грн., що підтверджується вказаними товарно-транспортними накладними. Від імені відповідача накладні підписані Федоровичем В.І. на підставі довіреностей №165652 від 23.04.2009 р., №165653 від 24.04.2009 р. та №165655 від 05.05.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права -покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постановах Вищого господарського суду України від 22.07.2009 р. у справі №3/379/08, від 12.08.2010 р. у справі №22/225-09-6133 та від 14.12.2010 р. у справі №11/165/10.
Договором (товарно-транспортними накладними) не було встановлено строку відстрочення оплати грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, сплативши 12 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Отже, у відповідача існує заборгованість у розмірі 36 911,71 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 36 911,71 грн. за поставлену продукцію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Пріка" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ДП "Бібрське лісове господарство" в частині стягнення з ТОВ "Пріка" заборгованості у розмірі 36 911,71 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 5 761,87 та 3% річних у розмірі 1 756,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.06.2009 р. по 31.12.2010 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду розмір інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача становить 5 204,55 грн. В іншій частині інфляційні нарахування обраховані невірно.
Суд перевірив та вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у заявленому розмірі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Пріка" на користь ДП "Бібрське лісове господарство" заборгованості у розмірі 36 911,71 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5 204,55 грн. та 3% річних у розмірі 1 756,59 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 557,32 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; ідентифікаційний код 33102813) на користь Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" (81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. В.Стуса, 44; ідентифікаційний код 00992488) заборгованість у розмірі 36 911 (тридцять шість тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 71 коп., інфляційні нарахування у розмірі 5 204 (п'ять тисяч двісті чотири) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 1 756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 59 коп., державне мито у розмірі 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 04 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -24.03.2011 р.