ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/6724.03.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМ", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДІТЕПЕ", м. Київ
про стягнення 428 004,01 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники :
Від позивача Гончаров М.В. -пред. по довір.
Від відповідача Михайлова Н.Д. -пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 428 004,01 грн. заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором підряду № 100408 від 08.04.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов'язань та умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.03.2011р.
В судовому засіданні 09.03.2011р. представник відповідача просив суд залучити до участі у справі іншого відповідача.
Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011р., розгляд справи було відкладено на 24.03.2011р., у зв'язку із необхідністю проведення сторонами звірки взаємних розрахунків.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог та підтримав позов в повному обсязі, з урахуванням зазначеної заяви. Так, позивач просив стягнути з відповідача 361 184,87 грн. заборгованості, 24 815,80 грн. інфляційних втрат, 6 279,30 грн. - три відсотки річних за Договором підряду № 100408 від 08.04.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних умов щодо оплати.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що даний спір повинен бути вирішений між сторонами шляхом переговорів відповідно до п. 13.1 Договору. Одночасно вказав на допущену позивачем помилку у розрахунку та необхідність звірки взаємних розрахунків .
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду належних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду безумовних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на його банківських рахунках.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову визнано таким ,що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 24.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
08 квітня 2010р. між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, було укладено Договір № 100408, відповідно до п. 2.1. якого підрядник зобов'язався виконати на свій ризик, власними та залученими силами з матеріалів відповідача по облицюванню поверхонь площадок та сходин, підмостки? вестибюлі, балкони на об'єкті по бульвару Лепсе, буд. 6-З у Солом'янському районі м. Києва.
Пунктом 3.1. Договору визначена договірна ціна вартості одиниці вимірювання робіт, без урахування вартості матеріалів.
Відповідно до п. 3.2 Договору орієнтовний об'єм робіт по Договору становить 2000 метрів квадратних. Кінцевий об'єм робіт буде встановлюватись після підписання актів фактично виконаних робіт.
Відповідно до п. 7.3 Договору замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботу у відповідності з проектною, технічною документацією, а також строками виконання робіт, після підписання акту приймання-передачі робіт.
Як вбачається з 5.4 Договору замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом трьох банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі робіт.
Позивач, на виконання умов Договору, повністю виконав роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт на суму 616 610,97 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.
Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи, досліджувалися під час розгляду спору та відповідно визнаються судом такими, що підтверджують наведені факти.
Відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю не оплатив. В поясненнях на позов відповідач справедливо зазначив про неврахування позивачем суми часткової сплати у розмірі 50 000 грн.
Таким чином, основна сума заборгованості замовника перед підрядником, визнається обліковими даними та уточненим розрахунком до позову і складає 361 184,87 грн.
Сторонами, на виконання вимог ухвали суду, було проведено звірку взаємних розрахунків та підписано акт, відповідно до якого станом на 09.03.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складає -361 184,87 грн.
Також, до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії листування сторін щодо заборгованості, яка виникла. Тому доводи відповідача про невиконання позивачем 13.1. Договору визнаються судом безпідставними та такими, що спростовуються наданими доказами.
Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. На суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі - 6 279,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 24 815,80 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДІТЕПЕ" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 1а; фактична адреса: 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 35/9пов., код ЄДРПОУ 32045372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМ" (юридична адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147, код ЄДРПОУ 34681481), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -361 184 (триста шістдесят одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 87 коп., 24 815 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 6 279 (шість тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 3 922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 28 березня 2011 року.