ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/1328.03.11
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»
Простягнення 99 556,69 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
від позивача: Півень Д.О. -дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.
Марковська В.В. -дов. № Д07/2010/12/29-8 від 29.12.10 р.
Цурка Н.О. -дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.10 р.
від відповідача: Скляр І.М. -дов. № 4 від 04.01.11 р.
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлового управління «ПІВДЕННЕ»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення 81 882,34 грн. основного боргу, 4 771,63 грн. інфляційної складової боргу, 1 835,81 грн. трьох відсотків річних, 5 550,74 грн. пені та 5 516,17 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.
Ухвалою суду від 04.01.11 р. було порушено провадження у справі № 37/13 та призначено її розгляд на 16.02.11 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 25.01.11 р. про зміну предмету позову, яка судом була прийнята, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 81 882,34 грн. основного боргу, 4 771,63 грн. інфляційної складової боргу, 1 835,81 грн. трьох відсотків річних та 5 550,74 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8252008 від 01.06.03 р. щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді.
У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову -94 040,52 грн.
У судовому засіданні 16.02.11 р. представник позивача підтримав подане ним через службу діловодства Господарського суду міста Києва 28.01.11 р. клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просив замінити Житлове управління «ПІВДЕННЕ»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд» в розгляді справи як неналежного відповідача на Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд», та надав суду докази направлення копії позовної заяви на адресу належного відповідача.
Суд задовольнив клопотання позивача з підстав, викладених в ухвалі від 16.02.11 р.
У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 01.03.11 р., представниками сторін було надано суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.
З метою заміни первісного відповідача належним відповідачем ухвалою суду від 16.02.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 02.03.11 р., замінено первісного відповідача Житлове управління «ПІВДЕННЕ»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»належним відповідачем -Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд».
Представник позивача у судове засідання 02.03.11 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача повідомив про часткову сплату основного боргу за договором № 8252008 від 01.06.03 р., надав витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю.
З метою витребування додаткових доказів у справі, у зв'язку з нез'явленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 02.03.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 14.03.11 р., зобов'язано позивача надати суду довідку про стан розрахунків між сторонами, відповідача - належним чином засвідчені банківською установою платіжні доручення про часткове погашення боргу.
Представники сторін у судове засідання 14.03.11 р. не з'явились, вимог ухвали суду від 02.03.11 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконання ними вимог ухвали суду від 02.03.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд даної справи № 37/13 на 23.03.11 р.; повторно зобов'язано позивача надати суду довідку про стан розрахунків між сторонами, а також направити у судове засідання уповноваженого представника; повторно зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчені банківською установою платіжні доручення про часткове погашення боргу.
У судовому засіданні 23.03.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.11 р. повторно просив відмовити у позові повністю.
У судовому засіданні 28.03.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.11 р. повторно просив суд відмовити у позові повністю.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житловим управлінням «ПІВДЕННЕ»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»(абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252008 від 01.06.03 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 8252008 від 01.06.03 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим методом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 8252008 від 01.06.03 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 30(31) число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 1 -не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 8252008 від 01.06.03 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 8252008 від 01.06.03 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, розрахункова група, телефон 227-86-84, табуляграму фактичного споживання за попередній період, та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 . цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з квітня 2009 р. до вересня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.09 р. до 01.12.10 р. становила 140 296,73 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 8252008 від 01.06.03 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково, у зв'язку з чим станом на 01.12.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 81 882,34 грн.
За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлового управління «ПІВДЕННЕ»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»про стягнення 81 882,34 грн. основного боргу, 4 771,63 грн. інфляційної складової боргу, 1 835,81 грн. трьох відсотків річних, 5 550,74 грн. пені та 5 516,17 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.
Ухвалою суду від 16.02.11 р. було замінено відповідача Житлове управління «ПІВДЕННЕ» Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»належним відповідачем -Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд».
Оскільки позивач 25.01.11 р. надав суду заяву про зміну предмету позову, яка судом була прийнята, то справа № 37/13 розглядається за новою ціною позову - 94 040,52 грн. (з яких 81 882,34 грн. -основний борг, 5 550,74 грн. -пеня, 4 771,63 грн. -інфляційна складова боргу, 1 835,81 грн. -три відсотки річних).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252008 від 01.06.2003 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність зі сторони Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»вини за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором № 8252008 від 01.06.2003 р., у зв'язку з невчасним перерахуванням ГІОЦ КМДА коштів, які надходять від мешканців та неврахованим платежем у розмірі 8 073,48 грн., здійсненим платіжним дорученням № 2530 від 01.12.09 р.
Однак судом вищенаведені посилання відповідача не приймаються до уваги, оскільки з наданої позивачем довідки вбачається, що вказаний платіж був врахований при здійсненні розрахунку основного боргу.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 81 882,34 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»суми основного боргу за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 81 882,34 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 4 771,63 грн. інфляційної складової боргу та 1 835,81 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. за період з грудня 2009 р. до грудня 2010 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.
У постанові Вищого господарського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р. та липні 2010 на рівні 99,7 %, 99,4 %, 99,6 %, 99,8 % відповідно.
Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені АЕК «Київенерго».
У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»за період з грудня 2009 р. до грудня 2010 р. підлягають 3 742,95 грн. інфляційних нарахувань.
Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. та додатками до нього станом на 01.12.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 835,81 грн. трьох відсотків річних.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 5 550,74 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 8252008 від 01.06.2003 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
У відповідності до пункту 3.5. додатку № 4 до договору № 8252008 від 01.06.2003 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 8252008 від 01.06.2003 р. та додатками до нього становить 5 550,74 грн.
Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 81 882 (вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 34 коп. основного боргу, 3 742 (три тисячі сімсот сорок дві) грн. 95 коп. інфляційної складової боргу, 1 835 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн. 81 коп. трьох відсотків річних, 5 550 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 74 коп. пені, 930 (дев'ятсот тридцять) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.