28 лютого 2008 р.
№ 20-12/422
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Муравйова О.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Волковицької Н.О.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явились, повідомлені належним чином
не з'явились, повідомлені належним чином
Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від
15.03.2006 року
у справі
№ 20-12/422
господарського суду
міста Севастополя
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Чорноморочка"
до
Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В грудні 2005 року Закрите акціонерне товариство "Чорноморочка" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення № 1000012320 від 20.09.2005 року.
Господарський суд міста Севастополя рішенням від 07.02.2006 року (суддя Харченко І.А. ) позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним податкове повідомлення -рішення № 1000012320 від 20.09.2005 року про зменшення Закритому акціонерному товариству "Чорноморочка" суми Доповідач Гоголь Т.Г.
бюджетного відшкодування за липень 2005 року на 108526 грн., з посиланням на те, що Державною податковою інспекцією невірно застосовані вимоги пункту 7.7.2 а пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Господарський суд розглянув справу за правилами Господарського процесуального кодексу України , пославшись на те, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів України відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року ( судді: Фенько Т.П., Градова О.Г., Дугаренко О.В. ) залишене без змін з тих же підстав. При цьому суд апеляційної інстанції відзначив, що дана справа є господарською (підвідомча господарському суду), оскільки до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають зі здійснення суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 07.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що виконуючи визначену вказаним Законом функцію, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя здійснила позапланову виїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства "Чорноморочка", за результатами якої складено акт перевірки № 332/23-2/16515137/13517/10 від 31.08.2005 року та акт додаткової документальної невиїзної перевірки № 343/23-2/16515137/17483/10 від 20.09.2005 року, на підставі яких винесено податкове повідомлення -рішення № 1000012320 від 20.09.2005 року про зменшення Закритому акціонерному товариству "Чорноморочка" суми бюджетного відшкодування за липень 2005 року на 108526 грн. Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні » та Закону України “Податок на додану вартість"».
Таким чином між позивачем та державною податковою інспекцією виникли податкові правовідносини і, в даному випадку, сторони виступають як носії суб'єктивних прав та обов'язків, зміст яких визначений названими Законами.
Отже, Закрите акціонерне товариство "Чорноморочка" звернулося до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя саме як до державного органу, на який покладено здійснювати відповідні функції, зокрема, визначені Законами України “Про державну податкову службу в Україні» та “Про податок на додану вартість».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 зазначеного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки сторонами (відповідачами) у ній є орган виконавчої влади - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства про оподаткування.
Частина перша пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що дана справа мала вирішуватись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, розглянувши дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, тому прийняті у справі рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року у справі №20-12/422 скасувати, справу скерувати до господарського суду міста Севастополя.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя задовольнити частково.
Головуючий суддя О.Муравйов
Судді Т.Гоголь
Н. Волковицька