Ухвала
Іменем України
12 березня 2008 року
Справа № 2-30/8535.1-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - Хоменко Валерій Миколайович, довіреність № б/н від 06.07.07 - Мале приватне підприємство "Мадонна";
представник відповідача - не з'явився - Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22.10.2007 року у справі № 2-30/8535.1-2007А
за позовом малого приватного підприємства "Мадонна" (вул. Гагаріна, 13-4,Санаторне, м. Ялта,98692)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)
про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0001202303 від 16.05.2005 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001212303 від 16.05.2005
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялта про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001202303 від 16.05.2005 в сумі 1798,95грн. та рішення про застосування штрафних санкцій №0001212303 від 16.05.2005 в сумі 1000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення №0001202303 від 16.05.2005 та рішення про застосування штрафних санкцій №0001212303 від 16.05.2005 незаконні та необґрунтовані.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22.10.2007 року у справі № 2-30/8535.1-2007А позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 16.05.2005 року №0001202303 про застосування штрафних санкцій в сумі 1798,95 грн. В решті у позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Мадонна» судовий збір в сумі 1,70 грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
03.05.2005, Державною податковою інспекцією у місті Ялта була проведена перевірка господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: смт. Санаторне, вул. Гагаріна, б.3, який належить позивачу, про що на бланку №000661 був складений акт (а.с.17-18 том 1).
В акті перевірки відображено факт невідповідності сум наявних коштів на місці проведення розрахунків - 644,10 грн. сумі коштів, яка вказана в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 277,71 грн. та ведення реалізації тютюнових виробів сигарет "Давідофф Лайт" за ціною 6,60 грн. за пачку та сигарет "К-1 Лайт Флавз" за ціною 4,10 грн., за цінами вище максимально дозволених цін, встановлених імпортером або виробником таких тютюнових виробів.
На підставі цього акту перевірки 16.05.2005 Державною податковою інспекцією у місті Ялта були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001202303 про визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 1798,95грн. та рішення № 0001212303 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1000,00грн. (а.с.19-20 том 1).
Дослідивши представлені сторонами докази, судова колегія вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За порушення цього обов'язку статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій в 5-кратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність.
Податковим повідомленням-рішенням № 0001202303 на суму 1798,95 грн. до позивача застосовані штрафні санкції за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, тобто, за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Актом перевірки невідповідність готівки встановлена у сумі 366,39 грн.
Позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували ці відомості, відображені в акті перевірки.
Однак прийнятим податковим повідомленням - рішенням штрафна санкція кваліфікована у вигляді податкового зобов'язання, у зв'язку з чим в податковому повідомленні-рішенні вказано, що у разі несплати у встановлений строк податкового зобов'язання, податковим органом будуть вжиті заходи по погашенню податкового боргу в порядку, визначеному діючим законодавством.
Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках та зборах (обов'язкових платежах), нарахування та сплати пені, штрафних санкцій, які застосуються до платників податків контролюючими органами.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII, визначені загальнодержавні податки та збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки та збори (обов'язкові платежі).
Штрафні санкції за Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», які застосовані податковим органом, як податки і збори (обов'язкові платежі) не визначені.
Статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 встановлені штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Проте, цією статтею не передбачені штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000. податкове повідомлення направляється у випадку, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000.
Таким чином, відповідач неправомірно виніс відносно позивача спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000.
Згідно пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від № 02-5/35 від 26.01.2000 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України від 21.12.2000 №2181-111 щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.
Крім того, слід зазначити, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, (пункт 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від № 02-5/35 від 26.01.2000).
Судова колегія вважає, що прийняте Державною податковою інспекцією податкове повідомлення - рішення № 0001202303 від 16.05.2005 порушує права позивача тим, що з дня отримання платником податків податкового повідомлення - рішення, податкове зобов'язання є узгодженим платником податків і тягне за собою певні правові наслідки, а саме: знаходження активів в податковій заставі, неможливість розпорядження активами, починається нарахування пені і нараховуються штрафні санкції.
Дана обставина є підставою для визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення № 0001202303 від 16.05.2005.
Стосовно вимог позивача про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій № 0001212303 від 16.05.2005 в сумі 1000,00 грн., судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням Державної податкової інспекції у місті Ялта №0001212303 від 16.05.2005 до позивача за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосовані штрафні санкції у розмірі 1000,00 грн.
Абзацом 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлена відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів - 100 відсотків наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000,00 гривень.
Згідно Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»ціни на тютюнові вироби встановлюються виробником або імпортером згідно діючим деклараціям на максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.
Як встановлено актом перевірки, позивач здійснював продаж сигарет "Давідофф Лайт" за ціною 6,60 грн. за пачку та сигарет "К.-1 Лайт Флавз" за ціною 4,10 грн. Максимальна ціна на такі сигарети встановлена відповідно в розмірі 6,50 грн. та 4,00 грн. Оскільки це порушення встановлено актом перевірки, відповідач мав право застосувати до позивача фінансові санкції у сумі 1000,00 грн.
Позивач не заперечує факт торгівлі тютюновими виробами за ціною, що перевищує встановлені виробником максимальні роздрібні ціни (а.с.64 том 1), але він вказує на відсутність своєї вини. При цьому позивач посилається на те, що впродовж третьої декади квітня 2005 року неодноразово звертався до постачальника з вимогою про надання декларацій виробника про максимальні роздрібні ціни, але постачальник надав йому декларацію тільки третього травня, коли вже здійснювалась перевірка. Однак Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не передбачає звільнення суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності у випадках, коли декларація про максимальні роздрібні ціни не була отримана з вини постачальника.
Отже відповідачем були правомірно застосовані до позивача штрафні санкції в сумі 1000,00 грн. - за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Згідно частині 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки вимоги позивача задоволені частково, суд присуджує до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновками господарського суду, отже постанова господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2007 року у справі № 2-30/8535.1-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
О.А. Щепанська