м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
21.02.2008 року Справа № 13/562
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від позивача: Уразовський В.П., довіреність №1-3/3д-16 від
28.12.07, начальник юридичного відділу;
Стадник Л.В., довіреність №1-3/4д-7 від
06.02.08, начальник абонентського відділу;
від відповідача: Панкуліч Ю.В., довіреність №50/2816 від
20.02.08, адвокат;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх
справ України у Луганській області,
м.Ровеньки Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 20.12.07
у справі №13/562 (суддя Доманська М.Л.)
за позовом: Державного підприємства
«Ровенькиантрацит», м.Ровеньки Луганської
області
до відповідача: Ровеньківського міського відділу внутрішніх
справ Управління Міністерства внутрішніх
справ України в Луганській області,
м.Ровеньки Луганської області
про стягнення 57944 грн. 99 коп.
Державне підприємство «Ровенькиантрацит» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 57 944 грн. 99 коп.
Заявою від 11.12.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України змінив підставу позову та зазначив, що підставою позову слід вважати договори від 01.10.00 №12 (рахунки від 19.11.01 №698, від 14.12.01 №741, від 20.03.02 №300, від 22.04.02 №619, від 15.05.02 №513), від 03.10.02 №12 (рахунки від 20.02.03 №151, від 25.04.03 №336, від 13.05.03 №475), від 15.10.03 №12 (рахунки від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824).
Рішенням господарського суду Луганської області від 20 грудня 2007 року у справі №13/562 (суддя Доманська М.Л.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь Державного підприємства “Ровенькиантрацит» борг по сплаті за спожиту теплову енергію у сумі 57944 грн. 99 коп., 579 грн. 44 коп. -витрат по сплаті державного мита та 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
Господарським судом Луганської області зазначено, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач у справі своєчасно не здійснював свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати поставленої теплової енергії за договорами від 01.10.00 №12 (рахунки від 19.11.01 №698, від 14.12.01 №741, від 20.03.02 №300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 №513), від 03.10.02 №12 (рахунки від 20.02.03 №151, від 25.04.03 №336, від 13.05.03 №475), від 15.10.03 №12 (рахунки від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824), у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг у сумі 57 944 грн. 99 коп. по сплаті за спожиту теплову енергію, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
З посиланням на ч.2 ст.530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР), судом вказано, що договором від 15.10.03 №12 не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов'язку щодо оплати теплової енергії, тому позивачем на адресу відповідача надіслані претензія (вимога) від 28.05.04 №11/535 щодо оплати боргу у сумі 102195 грн. 62 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695); претензія (вимога) від 20.09.04 щодо оплати боргу у сумі 81195 грн. 53 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695); претензія (вимога) від 03.03.05 № 11/196 щодо оплати боргу у сумі 92684 грн. 83 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824); претензія (вимога) від 24.10.05 №11/1027 щодо оплати боргу у сумі 83506 грн. 92 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824). Вказані претензії визнані відповідачем.
Місцевим господарським судом відхилено заперечення відповідача відносно порушення правил об'єднання позовних вимог, відносно того, що всі договори, на які посилається позивач, як на підставу даного позову, укладені з відповідачем від імені УСС ДХК "Ровенькиантрацит" та УСС ДП "Ровенькиантрацит", тобто особою, яка не була юридичною, не мала відповідної ліцензії, не мала права укладати такі договори, тобто ці договори є нікчемними.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 20 грудня 2007 року у справі №13/562 Ровеньківський міський відділ внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області звернувся з апеляційною скаргою №50/19585 від 25.12.07, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20 грудня 2007 року у справі №13/562 про стягнення 57944 грн. 99 коп., закрити провадження у справі, а позов залишити без задоволення.
Заявником зазначено, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки, викладенні у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом порушено п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання позовних вимог. Суд об'єднав в одну вимогу декілька вимог по договорам, які діяли окремо у часі один від одного і були укладені різними постачальниками теплової енергії із споживачем.
По всім договорам, які були представлені як вимога за позовом збіг строк загальної позовної давності, так як позивач не заявляв вимоги по кожному договору окремо, а безпідставно об'єднав всі вимоги в одну посилаючись на те, що відповідачем був визнаний борг, тобто відповідь на претензію як на підставу продовження строку позовної давності. На цей факт судом не звернуто уваги і, таким чином, безпідставно не застосовано вимоги закону про позовну давність.
Запереченням на апеляційну скаргу від 22.01.08 №11/71 ДП «Ровенькиантрацит» просить рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі №13/562 про стягнення 57944 грн. 99 коп. залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення та зазначає, що рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на встановлених фактах, а тому скасуванню не підлягає.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.01.08 у справі №13/562 для розгляду апеляційної скарги Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління МВС України в Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі №13/562 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. -судді -головуючого, суддів -Бойченка К.І., Єжової С.С.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 28 січня 2008 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління МВС України в Луганській області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі №13/562 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням соціальної сфери ДХК «Ровенькиантрацит» та Ровеньківським міським відділом внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області укладений договір на відпуск теплової енергії №12, що діяв з 01.10.00 до 01.10.02, за умовами якого «Теплопостачаюча організація» (Управління соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію «Споживачеві» (відповідачеві у справі), а «Споживач» -своєчасно оплачувати одержану теплову енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює оплату за рахунками «Теплопостачаючої організації» щомісячно за діючими тарифами.
03.10.02 Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит" та Ровеньківським міським відділом внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області укладений договір на відпуск теплової енергії №12, за умовами якого «Теплопостачаюча організація» (Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію «Споживачеві» (відповідачеві у справі), а «Споживач» -своєчасно оплачувати одержану теплову енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює передоплату до 1 числа опалювального місяця за розрахунком «Теплопостачаючої організації» щомісячно (протягом 5 днів з моменту одержання рахунку) за діючими тарифами.
Крім того, між сторонами у справі укладений договір від 15.10.03 №12 на відпуск теплової енергії, за умовами якого «Теплопостачаюча організація» (Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію «Споживачеві» (відповідачеві у справі), а «Споживач» -своєчасно оплачувати одержану теплову енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює передоплату до 1 числа опалювального місяця за розрахунком з наступною оплатою рахунків за фактично отриману енергію.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР), якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договором від 15.10.03 №12 не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов'язку щодо оплати теплової енергії, тому позивачем на адресу відповідача надіслані претензія (вимога) від 28.05.04 №11/535 щодо оплати боргу у сумі 102195 грн. 62 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695); претензія (вимога) від 20.09.04 щодо оплати боргу у сумі 81195 грн. 53 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695); претензія (вимога) від 03.03.05 № 11/196 щодо оплати боргу у сумі 92684 грн. 83 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824); претензія (вимога) від 24.10.05 №11/1027 щодо оплати боргу у сумі 83506 грн. 92 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824). Вказані претензії визнані відповідачем.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач у справі своєчасно не здійснював свої зобов'язання перед позивачем за вказаними договорами щодо оплати поставленої теплової енергії а саме, за договорами від 01.10.00 №12 (рахунки від 19.11.01 №698, від 14.12.01 №741, від 20.03.02 №300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 №513), від 03.10.02 №12 (рахунки від 20.02.03 №151, від 25.04.03 №336, від 13.05.03 №475), від 15.10.03 №12 (рахунки від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824), у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг у сумі 57 944 грн. 99 коп. по сплаті за спожиту теплову енергію, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Зобов'язання сторін, щодо яких заявлений позов, ґрунтуються на умовах вищевказаних договорів на відпуск теплової енергії №12, що діяв з 01.10.00 до 01.10.02 (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 №741, від 20.03.02 №300, від 22.04.02 №619, від 15.05.02 №513), від 03.10.02 №12 (рахунки від 20.02.03 №151, від 25.04.03 №336, від 13.05.03 №475), від 15.10.03 №12 (рахунки від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824).
Заключними та перехідними положеннями ЦК України передбачено, що правила ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ним законної сили. Відносно правовідносин, що виникла до набрання ним законної сили, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли та продовжують існувати після набрання ним законної сили.
Матеріали справи свідчать, що cпірні правовідносини, що виникли з договорів на відпуск теплової енергії №12, який діяв з 01.10.00 до 01.10.02 (рахунки від 19.11.01 №698, від 14.12.01 №741, від 20.03.02 №300, від 22.04.02 №619, від 15.05.02 №513), від 03.10.02 №12 (рахунки від 20.02.03 №151, від 25.04.03 №336, від 13.05.03 №475) продовжують існувати після набрання законної сили ЦК України. Спірні правовідносини за договором від 15.10.03 №12 (рахунки від 17.11.03 №623, від 12.12.03 №695, від 08.12.04 №824) виникли після набрання законної сили ЦК України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом Луганської області вірно вказано, що борг за спожиту теплову енергію у сумі 57 944 грн. 99 коп., підтверджений матеріалами справи, у тому числі відповідними розпорядженнями і актами на включення (відключення) опалення за заявлений період, рахунками, виставленими на оплату фактично спожитої теплової енергії, поясненнями представників сторін щодо дати вручення цих рахунків відповідачеві, претензіями позивача з вимогою оплатити у тому числі заявлену до стягнення заборгованість та відповідями відповідача на ці претензії, якими визнаний борг, зазначений у вищевказаних претензіях, розрахунками позивача щодо заявленої до стягнення заборгованості, а також щодо зазначених у відповідних претензіях сум заборгованості, листуванням сторін у справі.
Матеріали справи свідчать, що проти настання зобов'язання з оплати заборгованості, визначеної у спірних рахунках, відповідач не заперечує, але вважає цю заборгованість правомірно ним списаною за спливом строку позовної давності. Вказані доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, сторони не мали між собою інших правовідносин, ніж ті, що виникли між ними за договорами, які є підставою позову. Тобто вищевказані претензії та відповіді на них відповідача стосуються правовідносин, що виникли між сторонами саме з договорів, які є підставою даного позову.
Місцевим господарським судом вірно відхилено доводи відповідача відносно порушення правил об'єднання позовних вимог, оскільки питання щодо дотримання правил об'єднання позовних вимог було вирішено судом при прийнятті даної позовної заяви до розгляду відповідно до статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Господарським судом Луганської області вірно відхилено доводи відповідача щодо укладення договорів від імені УСС ДХК «Ровенькиантрацит» та УСС ДП «Ровенькиантрацит» особою, яка не була юридичною, не мала відповідної ліцензії, не мала права укладати такі договори, тобто ці договори є нікчемними, оскільки, як вірно зазначено судом, на час укладання та дії вказаних договорів діяльність з теплопостачання не була ліцензійною, всі договори схвалені юридичною особою та позивач є правонаступником прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття ДХК «Ровенькиантрацит», структурних підрозділів ДХК «Ровенькиантрацит», у тому числі Управління соціальної сфери.
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено повністю, судові витрати покладено на відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги -Ровеньківський міський відділ внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Ровеньківського міського відділу внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі №13/562 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі №13/562 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова
Надруковано 5 примірників:
1. до справи
2. до наряду
3. позивачу
4. відповідачу
5. господарському суду Луганської області
Внесено 26.02.08