Рішення від 25.02.2008 по справі 4/883/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2008 р. Справа № 4/883/07

Позивач: Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго» в особі філії м.Миколаєва

вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017

Відповідач: Дочірнє підприємство “Торжок» товариства з обмеженою відповідальністю “Кит-Кєпитал»

вул.Мала Морська, 108, м.Миколаїв, 54002

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Бондарець І.О. дов. № 023/07-996 від 28.12.2007р.

Від відповідача Жак П.Ф. дов. від 17.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення боргу за перевищення договірних величин в розмірі 682, 48грн. у лютому 2007 року

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на п.6.28 Правил користування електричною енергією, затв. Постановою НКРЕ 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 ,згідно якого технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж. Обсяги електроенергії спожитої відповідачем у лютому 2007р. визначені відповідно до показів розрахункових лічильників становили 58.53% від загального обсягу переданого мережами відповідача, що становить 6193 кВт/год. та субспоживачем

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути 682,48грн. двократної вартості за перевищення договірної величини у лютому 2007р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають , виходячи з наступного:

- 03.12.2004р. сторони уклали договір №44/5682 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача з додатками до нього (арк.спр.8-13), який діє до теперішнього часу, згідно якого позивач зобов'язався відпускати відповідачу електричну енергію як різновид товарної продукції у межах дозволеної до використання потужності, а відповідач споживати її у встановлених обсягах та оплачувати.

- Пунктом 1 додатку №1 від 14.11.06р. до договору сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у лютому 2007року складала 180000 кВт/год. Але від відповідача надійшла заява від 14.02.07р. №49 щодо коригування та узгодження договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2007 року у розмірі 120000 кВт/год.(арк.спр.20-22)

- На виконання своїх зобов'язань за договором позивач відпустив відповідачу електроенергію у лютому 2007р. Між тим, згідно звіту відповідача замість встановленої норми було спожито 122064 кВт/год електроенергії, (арк.спр.23-24), чим перевищив договірну величину на 2064 кВт/год.

Відповідно до п.5 додатку №1 від 14.11.2006р. до договору (арк.спр.20), у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії “Споживач» несе відповідальність згідно з ч.5 ст.26 ЗУ “Про електроенергетику».

На підставі викладеного, позивачем було розраховано 2064 кВт/год у двократному розмірі в сумі 682,48грн., про що складено акт від 05.03.2007р. про перевищення договірних величин (арк.спр.26)

На оплату визначеного акту відповідачеві було надіслано рахунок №44/5682/2 від 26.02.07р., який відповідач був зобов'язаний оплатити протягом 5 днів та повідомлення про корегування величин (арк.спр.26-27).

Оскільки відповідач рахунок не оплатив, заборгованість склала 682,48грн., позивач просить її стягнути .

Між тим, згідно договорів №44/5682 від 03.12.2004р, № 44/3077 від 16.06.05 про постачання електричної енергії, про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 45 від 10.03.05 (арк.8, 10, 55-59) відповідач є основним споживачем, а ТОВ “Водний мир» -субспоживачем.

Згідно п.9.3 договору №44/5682 у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж позивача та відповідача, обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунок втрат виконується на підставі галузевих нормативних технічних документів та оформляється згідно додатку № 11 до договору (арк.спр.59).

Виходячи з цього пункту договору, відповідач надав позивачу звіт за лютий 2007 року в якому визначив 190458 кВт/год спожитої електроенергії відповідачем та субспоживачем, з яких: 111481,6 кВт/год спожито відповідачем та 78976 кВт/год спожито субспоживачем. Нараховані згідно договору втрати 10581 кВт/год підлягають розподілу між споживачем та субспоживачем пропорційно спожитої електроенергії на підставі п. 6.28 ПКЕЕ, згідно якого технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Отже, з урахуванням 6193 кВт/год втрат (58, 53% від загального обсягу спожитої електроенергії відповідачем) загальний обсяг спожитої електроенергії складає 117674,6 кВт/год (111481,6 кВт/год + 6193 кВт/год ), при 120000 кВт/год ліміту.

Таким чином, відповідач не перевищив доведений ліміт.

Посилання позивача на те, що згідно п.3.1 договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 45, відповідач має право на відшкодування частини витрат на утримання електричних мереж від субспоживача не приймається судом до уваги, оскільки поняття: “ витрати» і “втрати» не є тотожніми.

До того ж, за змістом ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику», “Порядку постачання електроенергії споживачем», затвердженого Постановою КМУ № 475 від 09.04.2002р. , Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2000 р. N 1139, згідно якої затверджено Порядок застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, в тому числі і порушення, визначені в ч.5 ст.26 Закону сплата двократної вартості перевищення граничної величини є штрафною санкцією.

Виходячи з викладеного в позові слід відмовити, судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 14.03.2008 р.

Суддя Т.М.Дубова

Попередній документ
1462941
Наступний документ
1462943
Інформація про рішення:
№ рішення: 1462942
№ справи: 4/883/07
Дата рішення: 25.02.2008
Дата публікації: 25.03.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії