ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
06.03.08 Справа № 5/694пд.
За позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»(м. Луганськ, вул. К. Маркса, 54, код 24047779)
до об'єднаного житлово-будівельного кооперативу «Луч»(м. Луганськ, кв. Сонячний, 1а, код 21830208);
про вирішення розбіжностей, що виникли між сторонами при укладенні договору
Головуючий
Закропивний О.В.
Суддя
Василенко Т.А.
Суддя
Батюк Г.М.
Секретар с.з.
Михайлевич М.Ю.
За участю:
Від позивача
Калашнікова Г.Л. (довіреність № 67 від 19.09.07.);
Від відповідача
Гончаров О.Г. (довіреність б/н від 12.07.07.);
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерви з 04.02.08. до 14.02.08., з 14.02.08. до 15.02.08. та з 15.02.08. до 06.03.08.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено позовні вимоги до Відповідача про визнання договору на постачання теплової енергії № 481 від 01.08.07. укладеним на умовах позивача.
Позивач позов підтримує.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 27.11.07. № 119/07, поясненням від 14.02.08. № 11/08 позов не визнає, та просить суд позовні вимоги про визнання договору таким, що укладено на умовах Постачальника відхилити, з підстав викладених у зазначених документах.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що відповідно до статті 24 ЗУ «Про теплопостачання»10.09.07. Позивачем Відповідачу надіслано два екземпляри договору на постачання теплової енергії від 01.08.07. № 481.
Відповідач отримавши від Позивача зазначені екземпляри договору 03.10.07. для вжиття заходів щодо урегулювання розбіжностей, надіслав Позивачу протокол розбіжностей до договору № 481 від 01.08.07.
09.10.07. позивачем отримано протокол розбіжностей до договору від 01.08.07. № 481.
Пропозиції протоколу урегулювання прийняті та підписані Відповідачем за винятком пункту 10 протоколу розбіжностей: «Додаток №2 до договору від 01.08.07. № 481 «Схеми теплових мереж, які знаходять на балансі споживача». Відповідач не згоден з умовами викладеними у Додатку № 2 до договору від 01.08.07. № 481, вважає «Схеми теплових мереж, які знаходять на балансі споживача»не прийнятними.
У зв'язку з не досягненням згоди щодо істотних умов договору Позивач звернувся з позовом в якому просить суд визнати договір на постачання теплової енергії № 481 від 01.08.07. укладеним на умовах Позивача.
Позивач в обґрунтовуючи позовних вимоги посилається зокрема на те, що Відповідач відповідно до ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»є юридичною особою, яка здійснює утримання внутрішніх комунікацій житлового будинку. "Правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій", затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76»визначено точку розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій -це вентиль або трійник біля будівлі. Тому, на думку Позивача Відповідач утримує на своєму балансі внутрішні комунікації будинку до теплового колодязя, який знаходиться біля будівлі.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на, що він (Відповідач) не є теплотранспортуючою або теплопостачальною організацією, не є власником магістральних, місцевих (розподільчих) теплових мереж, діяльність Відповідача полягає у забезпеченні експлуатації та ремонту належних йому житлових будинків, а також утримання прибудинкової території. Крім цього, Відповідач зазначає, про те що він не має права та можливості користуватись теплорозподільними пунктами, для перекриття подачі теплової енергії по внутрішнім будинковим тепловим мережам, оскільки зазначені пункти облаштовані засобами регулювання та засувки які знаходяться у житлових будинках, не належних ОЖБК «Луч»- належать Позивачу та іншим ЖЕО. Тобто Відповідач не має можливості самостійно усувати несправності внутрішніх будинкових теплових мереж. Таким чином, при існуючих обставинах прийнятними точками розподілу, на думку Відповідача, можуть бути лише вхідні цокольні засувки, які знаходяться біля внутрішнього зрізу будинку в техпідпіллі, у відповідності з схемами тепломереж в редакції Відповідача (схеми приєднані до матеріалів справи).
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідач на підставі Уставу зареєстрованого 25.07.1995 року за № 382 здійснює діяльність, метою якої є забезпечення захисту законних прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання житлових будинків.
Відповідач не є власником магістральних, місцевих (розподільчих) теплових мереж. Виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води відповідно до наказу № 60 від 25.04.05. Державного комітету України з питань ЖКГ є Позивач, який згідно до ЗУ «Про теплопостачання»здійснює господарську діяльність з постачання споживачам теплової енергії.
Відповідно до "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, точкою розподілу є місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
Згідно з п. 2.3.7 вищезазначених правил точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій тепломережі є вентиль або трійник біля будівлі.
Позивачем у підтвердження позовних вимог, не надано належних доказів, достатніх для задоволення позову.
З матеріалів справи, а саме з наданих Позивачем схем, вбачається, що вентилі, або трійники які, відповідно до наведених вище правил, є точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій тепломережі знаходяться не біля будинків належних Відповідачу, а в місцях значно віддалених від цих будівель, а також у підвалах будинків до яких Відповідач взагалі не має ні якого відношення.
Таким чином Суд не має правових підстав задовольнити вимогу позивача, оскільки запропоновані Позивачем точки розподілу, які зазначають місце передачі послуг від Позивача до Відповідача визначені з порушенням вимог наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76. При цьому, в ході розгляду справи Позивач не надав жодного технічного обґрунтування щодо не можливості визначення цих точок розподілу, або взагалі їх відсутності в інших місцях, окрім запропонованих ним, в тому числі і безпосередньо біля будинків належних Відповідачу.
З врахуванням викладеного у позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення
Суддя О.В. Закропивний
Суддя Т.А. Василенко
Суддя Г.М.Батюк
Дата підписання повного тексту рішення
07.03.2008 р.