28 лютого 2008 р.
№ 22/199
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів:
Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення
від 09.08.2007 господарського суду Полтавської області
у справі
№ 22/199
за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Конто"
про
стягнення 57 000 грн.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_3 дов. від 09.02.2007
від відповідача не з'явилися
В травні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Конто" про стягнення 57 000 грн. відшкодування вартості частини майна, що пропорційна частці позивачів у статутному фонді, зокрема 7 000 грн. (3% статутного фонду) ОСОБА_2 та 50 000 грн. ( 20 % статутного фонду) ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у складі учасників ТОВ "Конто" і володіли частками в статутному фонді в розмірі 3% та 20 % відповідно. За особисто поданими і нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в грудні 2005 року були виключені з числа учасників товариства (протокол № 13 від 14.12.2005) та було прийнято рішення про виплату вартості їх внеску до статутного фонду у відповідності до ч. 2 ст. 148 ЦК України. Проте, на протязі 12 місяців вартість внеску позивачам не була виплачена, у зв'язку з чим виникло право на позов.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.08.2007 (суддя Штофель Т.В.) в позовних вимогах відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що на момент виходу зі засновників товариства, а саме 14.12.2005, все майно ТОВ "Конто" знаходилось під заставою в Кредитній спілці "Дбробут Полтавщини" згідно договору кредиту № 050506-ВК від 06.05.2005 та договору поруки № 050506-ВП від 06.05.2005. За результатами фінансового звіту за 2006 рік підприємство мало збиток в 303,9 тис. грн.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення господарського суду і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 року із змінами та доповненнями "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в яком повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Проте постановлене судове рішення цим вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Крім того, відповідно до ст.11110 ГПК України підстави для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.06.2007 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до розгляду. Розгляд справи призначено на 12.07.07 з викликом для участі у засіданні представників позивача і відповідача. Під час розгляду позовної заяви 12.07.07 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по суті предмету спору розгляд справи було відкладено на 09.08.07. При цьому явку представників сторін визнано обов'язковою.
Пункт 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін є підставою для відкладення розгляду справи.
Розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, господарський суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності.
Разом з тим, судом першої інстанції не розглянуто клопотання про призначення експертизи, яка по даній справі є необхідною, оскільки питання вартості майна товариства безпосередньо впливає на позовні вимоги в частині суми, яка підлягає стягнення згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України.
Враховуючи порушення процесуальних та матеріальних норм, прийняте рішення господарського суду Полтавської області неможна визнати законним, а тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення від 09.08.2007 господарського суду Полтавської області у справі № 22/199 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко