19 лютого 2008 р.
№ К-8/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
ОСОБА_2 -дов. від 19.07.2005 року
відповідачів
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року
у справі
№ К-8/11 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом
ОСОБА_1
до
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія АФ" - Державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради
про
визнання недійсними рішення зборів учасників від 05.07.2005 року та внесених змін та доповнень до Статуту товариства, зобов'язання державного реєстратора внести відповідні зміни до державного реєстру
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія АФ", Державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради про визнання недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Т" від 05.07.2005 року, внесених на підставі зазначеного рішення змін та доповнень до Статуту товариства та зобов'язання державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради внести відповідні записи до державного реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення суперечить вимогам статей 98, 116 Цивільного кодексу України оскільки про проведення зборів засновників (учасників) товариства 05.07.2005 року всіх засновників, в тому числі і позивача не повідомляли, що позбавило їх можливості взяти участь у зазначених зборах.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2007 року (суддя: Шіляк М.А.) у справі № К-8/11 господарського суду Івано-Франківської області позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Т", що оформлено протоколом № 4 від 05.07.2005 року. Визнано недійсними внесені на підставі рішення зборів учасників від 05.07.2005 року зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Вікторія-Т". Зобов'язано державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради внести відповідні зміни до державного реєстру. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія АФ" на користь ОСОБА_1 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті 51, 60 Закону України "Про господарські товариства", статтю 98 Цивільного кодексу України, статтю 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" зазначає про те, що суд вважає рішення зборів учасників товариства від 05.07.2005 року недійсним, оскільки відповідач не надав доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року (судді: Орищин Г.В. -головуючий, Дубник О.П., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2007 року у справі № К-8/11 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд з посиланням на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України зазначає про те, що рішенням Яремчанського районного суду від 10.07.2006 року по справі № 2-19, яке набрало законної сили, встановлено факт правомочності зборів учасників товариства 05.07.2005 року, оскільки на зборах були присутні 306 учасників, які володіють 60, 4% голосів, виходячи з чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погоджуючиcь з постановою суду, ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року у справі № К-8/11 господарського суду Івано-Франківської області, в якій просить постанову у справі скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2007 року у справі № К-8/11 господарського суду Івано-Франківської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що судом під час розгляду справи не досліджувалися оригінали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія АФ", що є порушенням вимог закону.
Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами, позивач є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Т".
05.07.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Т" проведено загальні збори учасників товариства , які оформлені протоколом №4, на яких прийнято рішення про перерозподіл часток учасників та внесення змін до установчих документів.
Судами також встановлено, що Яремчанським міським судом прийнято рішення у справі №2-19-2006 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-АФ" про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства від 05.07.2005 року та внесених змін і доповнень, зареєстрованих 19.08.2005 року.
Зазначеним рішенням, зокрема, встановлено, що на зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-АФ", які відбулись 05.07.2005 року були присутні 60,4% голосів, а отже збори визнано легітимними; рішення загальних зборів від 05.07.2005 року прийнято у відповідності з законодавством України.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що легітимність зборів засновників товариства, оформлених протоколом №4 від 05.07.2005 року встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи; вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Згідно частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Однак зазначені положення Господарського процесуального кодексу України судами застосовані не були.
Так, застосовуючи положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не враховано, що позивачем, серед іншого, наголошувалось на тому, що його не було належним чином повідомлено про проведення зборів товариства. Проте зазначені обставини Яремчанським міським судом при прийнятті рішення у справі №2-19-2006 досліджені не були та не було встановлено факту повідомлення саме позивача у даній справі.
Відповідно до частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду ( частина 5 статті 98 Кодексу).
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.
При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Отже, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
У даному випадку, розглядаючи спір про визнання недійсним рішення зборів господарського товариства, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи могла відсутність (або наявність) даного учасника істотно вплинути на прийняття спірного рішення.
Крім того, в матеріалах справи відсутня Довідка про внесення відповідача до ЄДР та докази зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Вікторія-Т" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-АФ".
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2007 року у справі № К-8/11 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова