Справа № 22ц-224/11р. Головуюча у першій інстанції Циганок В.Г.
Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
17 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Яворської Ж.М., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника позивачів ОСОБА_7,
відповідачки ОСОБА_8,
представника відповідачки ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_8
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2010 року за позовом
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
до
ОСОБА_8,
треті особи: П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора, виконком Миколаївської міської ради, Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації,
про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання права власності на частину спадкового майна та визнання незаконним реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом,
22 січня 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним.
Позивачі вказували, що є спадкоємцями у рівних частках майна ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя він, як син, прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_11, яка складалася з Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві. ОСОБА_8, як донька померлої ОСОБА_11., у встановлені законом строки з заявою до нотаріуса не звернулась, і тільки 04 вересня 2004 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1. Вважають, що відповідачка має право на частину будинку, але в меншому розмірі, так як їх батько за життя збільшив житлову площу будинку, збудував господарські споруди, чим збільшив свою частку у спадковому будинку, а тому їх частка також повинна бути більше.
Посилаючись на вказане, позивачі просили позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги та остаточно просили визнати свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину будинку, яке було видане ОСОБА_8 частково недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України, виключивши з нього майно, яке не є спадковою масою, а саме: сіни «а» розміром 2,35 м х 11,7 м; нежитлову прибудову «А1» розміром 8,36 м х 2,75 м; сараї «Д» розміром 2,83 м. х 5,8 м, «Ж» розміром 3,06 м х 5,91 м, «К» розміром 3,53 м х 3,13 м, «Н» розміром 4,06 м х 2 м; літній душ «М»; туалет «Л»; гараж «З» розміром 3,92 м х 6 м; навіс «Е» розміром 2,83 м х 2,37 м та 18, 9 м2 житлової площі спірного будинку, визнати за ними право власності на це майно та визнати незаконною реєстрацію в органах БТІ свідоцтва про право на спадщину за законом видане ОСОБА_8
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2010 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_8, на Ѕ частину спадкового майна, відмінити його реєстрацію в БТІ та визнати право власності за позивачами в рівних частках на спадкове майно у вигляді - збільшеної на 18, 9 м2 житлової площі спірного будинку; сіни «а» розміром 2,35 м х 11,7 м; нежитлову прибудову «А1» розміром 8,36 м х 2,75 м; сараї «Д» розміром 2,83 м. х 5,8 м, «Ж» розміром 3,06 м х 5,91 м, «К» розміром 3,53 м х 3,13 м, «Н» розміром 4,06 м х 2 м; літній душ «М»; туалет «Л»; гараж «З» розміром 3,92 м х 6м; навіс «Е» розміром 2,83 м х 2,37 м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були надані сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що частина майна, яка вийшла до складу спадщини, була створена ОСОБА_10, що призвело до збільшення спадкової маси та оформлено рішенням виконкому за ним. Тому суд правильно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_11 Після її смерті залишилась спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1 м. Миколаєва з усіма прилеглими до нього будівлями та спорудами та жилого будинку АДРЕСА_2 з усіма прилеглими до нього будівлями та спорудами. В будинку АДРЕСА_1 проживав її син ОСОБА_10 зі своєю сім'єю, а в будинку АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_11 разом із донькою ОСОБА_8 Вказана спадщина була прийнята її дітьми, а саме по Ѕ частині спірного будинку АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 отримала в спадщину ОСОБА_8, який їй заповіла ОСОБА_11 за життя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10 (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Корабельного виконкому м. Миколаєва від 23 березня 1990 року за ОСОБА_10, який проживав по АДРЕСА_1 були оформлені самовільно побудовані господарські споруди, а саме - сіни «а» розміром 2,35 м х 11,7 м, нежитлова прибудова «А1» розміром 8,36 м х 2,75 м, сараї «Д» розміром 2,83 м. х 5,8 м, «Ж» розміром 3,06 м х 5,91 м, «К» розміром 3,53 м х 3,13 м, «Н» розміром 4,06 м х 2 м, літній душ «М», туалет «Л», гараж «З» розміром 3,92 м х 6 м, навіс «Е» розміром 2,83 м х 2,37 м, 18, 9 м2 житлової площі спірного будинку та внесені зміни в обліку даних БТІ (а.с. 171).
Зазначене підтверджується самим рішенням виконкому від 22 лютого 1990 року та заявою ОСОБА_10 на ім'я голови Корабельного райвиконкому про оформлення самозабудови. За своє життя користувач земельної ділянки та власник вказаного жилого будинку ОСОБА_12, а потім ОСОБА_11. зазначене рішення виконкому не оскаржували, тобто були з ним згодні.
Таким чином, за життя ОСОБА_10 збільшив за свій рахунок площу жилого будинку АДРЕСА_1 з усіма прилеглими до нього будівлями та спорудами шляхом прибудови і перебудови, проведеної з дозволу Корабельного виконкому м. Миколаєва. Зазначені прибудову та перебудову ОСОБА_10 здійснив згідно із законом, а тому його права на це майно входять до складу спадщини.
За положеннями ст. 1217 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим. В інший частині зазначене рішення суду сторонами по справі не оскаржувалося.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що власниками вказаної перебудови та прибудови були батьки ОСОБА_10, безпідставні. Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що при оформленні у Корабельному виконкому м. Миколаєва вищезазначених прибудов, ОСОБА_10 діяв за дорученням власників спірного будинку. Навпаки, власники цього будинки - його батьки, не заперечували за своє життя проти оформлення вказаних прибудов за їх сином ОСОБА_10, який проживав в цьому будинку.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не може прийняти до уваги, так як вони не спростовують висновків суду.
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального й процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення районного суду без змін.
Керуючись статями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді