Дата документу 25.03.2011
Справа № 2-16
2011 р.
іменем України
25 березня 2011 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого -судді Микитей Л.Л.
за участю секретаря судового засідання Штуфра А.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кривоозерської сільської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку,
В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району про визнання права власності на земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,16 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Кривоозерської сільської ради за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 15 грудня 2009 року на підставі цивільно-правових угод вона стала власником цілого житлового будинку АДРЕСА_1. За вказаним будинком числиться земельна ділянка площею 0,75 га.
Рішенням Кривоозерської сільської ради № 14 від 13 вересня 1994 року земельна ділянка площею 0,21 га передана їй у власність для ведення особистого господарства.
Земельну ділянку для обслуговування житлового будинку Кривоозерська сільська рада відмовляє передати їй у власність, посилаючись що існує земельний спір, який повинен бути вирішено в судовому порядку.
Посилаючись, що в порядку адміністративного судочинства судом розглядалась адміністративна справа за її позовом щодо оскарження рішення Кривоозерської сільської ради по вказаному земельному спору та ухвалена постанова, якою скасоване рішення сільської ради щодо нерозгляду питання позивачки про приватизацію земельної ділянки, сільська рада до компетенції якої відноситься вирішувати питання передачі земельних ділянок у власність громадян не приймає рішення, а тому позивачка просить в судовому порядку винести рішення та передати їй земельні ділянки у власність для обслуговування належного їй на праві приватної власності будинку та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачки змінив позовні вимоги, просив передати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, що знаходиться біля належного їй житлового будинку, яку використовує ОСОБА_4 без законних підстав.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, зайняту під житловим будинком та господарськими будівлями. В іншій частині позову просив відмовити, вказуючи, що сесією Кривоозерської сільської ради ОСОБА_4 надана у власність земельна ділянка, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, попередній власник якого був власником спірної земельної ділянки.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 23 грудня 2009 року за цивільно-правовими угодами, укладеними в 1983, 2009 рр. позивачка ОСОБА_3 стала власником цілого житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок їй перейшов в порядку спадкування за заповітами та за договором дарування, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 листопада 1983 року, реєстровий номер 1857, 15 грудня 2009 року, реєстрові номера 2498, 2500, договору дарування від 4 червня 2009 року, реєстровий номер 930 (а.с. 5-11).
Земельна ділянка, що знаходилася біля будинку, попередніми власниками не приватизовувалася, а тому земля об'єктом відчуження в цивільно-правових угодах не була.
Як вбачається із довідки №1 від 05 січня 2010р оку (а.с. 12) біля житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до даних по господарських книг за 1969-1970 рр. рахувалася земельна ділянка загальною площею 0,75 га. Рішенням Кривоозерської сільської ради від 13 вересня 1994 року вказана земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Друге, передана у довічне успадковуване володіння для ведення особистого господарства ОСОБА_3 площею 0,21 га, ОСОБА_5 площею 0,39 га та на підставі рішення Кривоозерської сільської ради від 25 жовтня 1996 року для городництва ОСОБА_6 площею 0,15 га.
Вказане підтвердили в суді сторони, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та вбачається із Державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею (а.с. 31-33, 45,46).
ОСОБА_5, який проживав за адресою АДРЕСА_2, так як біля його будинку була невелика земельна ділянка всього площею 0,12 га, у 1980 рр. його батьком, який проживав по АДРЕСА_1, йому передана частина земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1, якою ОСОБА_5 користувався до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. В 1994 році ОСОБА_5 Кривоозерською сільською радою видано документ про право на вказану земельну ділянку -Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею (а.с. 31). Після смерті ОСОБА_5 земельною ділянкою користувалися до 2008 року спадкоємці померлого.
18 березня 2008 року житловий будинок АДРЕСА_2 та перейшов у власність в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 сину ОСОБА_8, останнім було відчужено ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, що підтверджується нотаріально посвідченою угодою (а.с. 29).
Земля на якій розташований будинок за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка, що передана ОСОБА_5 для довічного успадковуваного володіння за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування не була переоформлена, а тому документів про право на земельні ділянки на ім'я спадкоємця ОСОБА_8 не має.
ОСОБА_4, придбавши будинок АДРЕСА_2, подав заяву до Кривоозерської сільської ради про приватизацію земельних ділянок, та рішенням №6 від 25 березня 2008 року ХVІІІ сесії 5 скликання сільська рада передає у приватну власність ОСОБА_4 земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_5. вказуючи як підставу договір купівлі-продажу житлового будинку, зазначивши площі земельних ділянок, які не відповідають фактичним площам, які використовував попередній власник та адресам, за якими земельні ділянки знаходяться. Зокрема в рішенні вказано передати в приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та 0, 27 для ведення особистого селянського господарства.
Як пояснив в суді сільський голова фактично біля будинку, який придбав ОСОБА_4 рахується земельна ділянка площею 0,12 га, решта передана у власність земельна ділянка, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.
Отже, з березня 2008 року спірною земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 користується ОСОБА_4. Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 не видавався. При перемірі площа земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1, складає 0,3368 га.
23 березня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Кривоозерської сільської ради з заявою про надання у приватну власність всієї земельної ділянки, площею 0,75 га, що знаходиться біля належного їй житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 118 ЗК України питання про безоплатну приватизацію земельної ділянки за заявою громадянина вирішується сільською радою.
Однак, орган місцевого самоврядування не приймає рішення стосовно приватизації земельної ділянки, вказуючи, що існує земельний спір, який повинен бути вирішений в судовому порядку.
Вирішуючи питання про право власності на земельну ділянку, суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 81 право власності на земельну ділянку набувають громадяни України з підстав передбачених законом.
Громадяни зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу Х «Перехідні положення»ЗК України), одержані ними до 1 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.
При переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами відповідно до ст. 120 ЗК України до набувача від відчужувача переходить право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята під житловим будинком, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Вказане передбачається також статтею 377 ЦК України. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам передбачені статтею 121 ЗК України.
Системний аналіз норм законодавства дає суду можливість вважати, що Кривоозерська сільська рада Кривоозерського району порушує вимоги закону, не вирішуючи питання про передачу позивачці земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель.
Суд також враховує, що компетенцією органів місцевого самоврядування є передача земельних ділянок у власність громадян. ОСОБА_4 звернувся з заявою про останнє в Кривоозерську сільську раду у 2008 році, рішення про надання земельних ділянок прийняте без врахування фактичних розмірів, місця знаходження земельних ділянок, підстав для надання, що призвело до земельного спору між суміжними землекористувачами, який сільська рада не вирішила.
Отже, суд вважає справедливим і розумним є вирішення спірного питання шляхом часткового задоволення позовних вимог в частині безоплатної передачі позивачці у власність земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель в максимальному розмірі встановленому частиною першою статті 121 ЗК України, при цьому площа земельної ділянки, яка передана позивачці в 1994 році для ведення особистого селянського господарства, що підтверджено Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею не може бути зменшена. Щодо решти земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Кривоозерська сільська рада вправі приймати рішення про передачу її у власність громадянам у відповідності до закону.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Кривоозерського району Миколаївської області для обслуговування житлового будинку, господарських будівель в максимальному розмірі встановленому частиною 1 статті 121 Земельного Кодексу України, не змінюючи площу земельної ділянки переданої ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства, встановленій Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: /підпис/
Копія вірна:
Суддя Кривоозерського
районного суду Л.Л. Микитей