Рішення від 17.03.2011 по справі 2-177/11

Справа № 2-177/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2011 р.Городоцький районний суд Львівської області

в складі головуючого судді:Шеремета Н. О.

при секретарі:Виздрик Н. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тулиголівської сільської ради Про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мав на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1, де постійно проживав.

Позивачка ОСОБА_3 29.11.2010р. звернулась з позовом до Тулиголівської сільської ради про визнання за нею права власності на будинковолодіння № АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи в основному тим, що у зв”язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок, пропуском строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона не може оформити право на спадщину за заповітом.

Позивачка в суді позовні вимоги підтримала, покликалась на мотиви зазначені в позовній заяві такого, окрім того пояснила, що ОСОБА_5 це її сусід, який був одинокою людиною, за яким вона доглядала до смерті, займалась його похованням. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, за яким все своє майно заповів їй. Спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, не має. Після смерті спадкодавця вона утримує будинок в належному стані, користується присадибною земельною ділянкою, сплачує комунальні послуги, володіє спадковим майном, але через відсутність правовстановлюючих документів не може оформити спадщину. Просить про поновлення строку на звернення з позовом до суду, який пропустила у зв»язку з важким матеріальним становищем, та про задоволення позову.

Представник Тулиголівської сільської ради у судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що позивачка на протязі тривалого часу доглядала за ОСОБА_5, який був одиноким, займалась його похованням. Після смерті спадкодавця вступила в управління та володіння спадковим майном, проживає у спадковому будинку, проводила в ньому ремонт, користується присадибною земельною ділянкою.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р., у разі відкриття спадщини до 01.01.2004р. до відносин спадкування застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР (ЦК УРСР) 18.07.1963р.

Відповідно до положень ст.ст. 524, 534 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК України в редакції 1963р. заповідач може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 склав заповіт на спадкове майно, а тому право на спадкування після його смерті згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 р. здійснюється за заповітом.

З пояснень позивачки, а не вірити таким не має підстав, з долучених до справи копій технічного паспорта на житловий будинок, будинкової книги, виписки з погосподарської книги за 2001 -2005рр. ( довідок виконкому Тулиголівської сільської ради №320 від 24.11.2010р., № 319 від 24.11.2010р. (а.с. -5-7, 10- 11, 12-13 ) вбачається, що господарство АДРЕСА_1 рахувалося за ОСОБА_4, який був головою двору, був зареєстрований та проживав у ньому до дня смерті.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. -8)

Із заповіту, складеного та посвідченого секретарем виконкому Тулиголівської сільської ради 11.12.2002р. видно, що ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_6, позивачці по справі, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_3

ОСОБА_3, як встановлено в суді, доглядала за спадкодавцем до смерті, який проживав у її сім»ї, займалась його похованням, що підтверджується довідками виконкому Тулиголівської сільської ради № 321 від 24.11.2010р., № 30 від 20.01.2011р. (а.с-14, 27). Після його смерті користується спадковим майном та будинком, обробляє присадибну земельну ділянку, проводила ремонт будинку, що розцінюється судом, як факт прийняття нею спадщини.

Осіб, які б відповідно до ст. 535 ЦК України в редакції 1963 р. мали право на обов»язкову частку в спадковому майні та інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено.

За наведеного суд приходить до висновку, що позивачка після смерті ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем його майна за заповітом.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_5 при житті набув, або володів будинком АДРЕСА_1 Городоцького району Львівської області, неправомірно, або, що на нього, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

За наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 мав на праві власності будинковолодіння №АДРЕСА_1, і що позивачка фактично прийняла спадщину після його смерті, ніхто інший на спадкове майно не претендує, тому є підстави до визнання за нею права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

З огляду на те, що ОСОБА_3, користується спадковим майном з часу смерті спадкодавця, суд поновлює для неї строк для звернення до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 159, 213-215ЦПК України, на підставі ст.ст. 524, 534, 541, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 р., суд,-

ВИРІШИВ:

поновити ОСОБА_3 строк на звернення до суду з позовом.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СуддяН. О. Шеремета