Справа № 2-а-2605/11
іменем України
25 березня 2011 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., розглядаючи у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,
18.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його нарахувати і виплатити йому як дитині війни доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 р. по день постановлення рішення, зобов'язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати дану доплату у зазначеному розмірі, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 25.03.2011 р. відкрито провадження по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропущення строку для звернення до суду за захистом свого права на 30% надбавки до пенсії з 01.01.2006 року. Свою вимогу обгрунтовує ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких підвищення пенсія з урахуванням 30% надбавки повинна виплачуватися за минулий час без обмежень. Крім того позивач зазначив, що про порушення свого права дізнався з листа відповідача від 09.02.2011 р., тому враховуючи, що він скористався правом досудового врегулювання спору на підставі ч. 4 ст. 99 КАС України термін звернення до суду не пройшов. Крім того, відповідно до ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі дією чи бездіяльністю органу державної влади чи посадовою особою при здійснені свої повноважень відшкодовується державною незалежно від вини посадових осіб цих органів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи позивача суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуюються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Із змісту зазначеної норми вбачається, що її положення застосовуються у випадку, коли пенсія була нарахована, але з вини пенсійного органу не одержана пенсіонером. Суд не приймає до уваги посилання позивача на зазначену норму як на правову підставу поновлення строку для звернення до суду із адміністративним позовом чи незастосування положень ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки спірні правовідносити виникли у зв'язку із наявністю в системі чинного законодавства правових норм, що по різному регламентують розмір надбавки до пенсії позивача. Відповідач нараховував таку надбавку, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, виконання яких є обов'язком останнього і не залежить від його волі, і виплачував у повному обсязі всі нараховані платежі, тому у суду відсутні правові підстави вважати наявною вину відповідача у несвоєчасному одержанні позивачем надбавки до пенсії у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуюються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахування компенсації втрати частини доходів. Суд не приймає до уваги посилання позивача на зазначену норму як на правову підставу поновлення чи незастосування положень ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки нараховані суми пенсії виплачені позивачу у повному обсязі. Про наявність заборгованості у виплаті нарахованих пенсій позивач жодним чином не зазачає. Враховуючи наявністю в системі чинного законодавства правових норм, що по різному регламентують розмір надбавки до пенсії, суд не вважає, що є правові підстави застосування положення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він дізнався про порушення свого права після того як отримала лист від відповідача, оскільки не зазначив обставин, які перешкоджали йому дізнатися про порушення свого права раніше та докази цих обставин. Незнання законів суд не вважає поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Також суд не бере до уваги посилання позивача на ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, оскільки дані норми регулюють порядок та підставу відшкодування шкоди, завданої дією чи бездіяльністю органу державної влади чи посадовою особою, а предметом позову, що розглядається, є розмір пенсії позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 100 КАС України суд залишає без розгляду позовні вимоги щодо перерахунку і виплати надбавки до пенсії позивача як дитини війни за період з 01.01.2006 р. по 18.09.2010 року.
Суд залишає позовні вимоги без розгляду за вказаний період, оскільки доплата до пенсії дітям війни є виплатою, що носить періодичний характер і позивач має право звернутися до суду щодо перерахунку та виплати такої доплати у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.100 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, залишити без розгляду в частині перерахунку та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.01.2006 р. по 18.09.2010 року.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя :