Справа № 2-а-445/11
23 березня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий - суддя Ільєва Т. Г. ,
при секретарі - Сливка А.В.,
трозглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-
ест
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік - 1650, 43 гривень, починаючи з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжувала працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в січні 2011 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2009 рік - за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з чим, позивач отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що дії відповідача з перерахунку є правомірними, оскільки у зв'язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв'язку з цим, перерахунок пенсії проводяться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян» та роз'яснень Мінпраці та пенсійного фонду України від 11.03.2009 щодо проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення КСУ. Просив розглядати справу у відсутність відповідача.
На підставі наявних в матеріалах справи даних, судом встановлені наступні обставини, які не заперечуються сторонами: позивач Довгань Г.І. є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в січні 2011 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік - за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з чим позивач отримує пенсію нижчу, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2009 рік, що не заперечує відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Підпунктами 9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини, яка рядно цього закону є джерелом права.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як вбачається з Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.
Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2010 році за показником 2007 року на підставі відповідного листа - роз'яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача з застосування при здійсненні у 2010 році за ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунку пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, визнання дій відповідача протиправними та захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача за ч.1, 2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, ч.1 ст.160, ст.ст.161-163, ч.1 ст.167, 184-186 КАС України, суд ,
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу за ч.1, 2 ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік з урахуванням проведених виплат за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 рік.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т. Г. Ільєва