21.03.2011 9:17:19
Справа № 1-177/11
18.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Білоцерківець О. А.
секретаряЯкименко В.О.
за участі прокурораМенчиця С.Є., Харченка В.М.
бблизьких родичів ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.02.2008 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі та звільнився 21.09.2010 р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
03.12.2010 р., приблизно о 22 год., ОСОБА_2. знаходячись біля будинку №7 по вул.Л.Первомайського в м. Києві, побачивши ОСОБА_3., який проходив поряд, тримаючи в руках сумку - барсетку, з метою повторного відкритого викрадення чужого майна останнього, вступив в попередню змову з невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2. і невстановлена слідством особа, наблизились до ОСОБА_3., та долаючи волі потерпілого до опору, збили останнього з ніг, поваливши на землю, стали наносити удари руками та ногами в різні частини тіла, завдавши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців: на повіках лівого ока з переходом в підочну ділянку та лівий скат носа; на спинці носа у середній третині; на передній поверхні правого колінного суглобу; садна: у лобній ділянці зліва; на передній поверхні лівого колінного суглобу; на слизовій верхньої губи справа та зліва, на правій щоці; на нижній губі справа та по центру на фоні крововиливів, які згідно висновку експерта №654\і від 27.12.2010 р.-12.01.2010 р. КМБ СМЕ відносяться до легких тілесних ушкоджень. Застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, невстановлена слідством особа повторно відкрито викрала та ОСОБА_2. повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3., а саме: сумку-барсетку, вартістю 600 гривень, в якій знаходився мобільний телефон «Нокія», вартістю 2500 гривень з карткою оператора зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, а загальною вартістю 3125 гривень, та з викраденим з місця вчинення злочину зникли.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи відповідно до пред'явленого обвинувачення та показання, які надані ним під час досудового слідства.
На запитання суду показав, що дійсно він разом з іншою особою вчинили грабіж, відібравши майно у потерпілого ОСОБА_3., зазначив, що щиро розкаявся у скоєному, просив суворо не карати.
В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме: показів потерпілого, свідків та інших письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.
Таким чином, з урахуванням показань підсудного під час досудового та судового слідства, відсутності будь-яких суперечностей по справі суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, докази вини підсудного ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.
Суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_2. обвинувачення, оскільки його вина підтверджується наявністю достатніх, об'єктивних та допустимих доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_2. є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місце проживання.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2. - щире каяття, відшкодування шкоди, завданої злочином.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного ОСОБА_2. без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд
,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - 22.12.2010 р.
Речові докази по справі, а саме:
- мобільний телефон «Нокія Е 52», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, посвідчення водія серії НОМЕР_2, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити останньому;
- DVD-R диск, сріблястого кольору, що зберігається в матеріалах справи, залишити в ній.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд, засудженим, що утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя О. А. Білоцерківець