Справа № 2-702/11
Іменем України
17 березня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарі Поповій І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Мотивував свої вимоги тим, що починаючи з 18 листопада 2006 року він та відповідачпроживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Як зазначає позивач, під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільні права та обов'язки.
За час спільно проживання позивач та відповідач в кінці 2007 року придбали у кредит в ПАТ «УкрСиббанк»автомобіль », 2007 року випуску. Оскільки позивач не був зареєстрований у місті Києві, договір кредиту був оформлений на ОСОБА_2 - відповідача по справі. Плату за кредит та строкові проценти сплачував він, оскільки відповідач не мав таких джерел доходу, які б надавали останній можливість здійснювати оплату сум в таких обсягах.
22 липня 2009 року, як стверджує позивач, його спільне проживання з ОСОБА_2 припинилося і в квітні 2010 року відповідач скориставшись другим комплектом ключів, заволоділа транспортним засобом і відтранспортувала його у невідомому напрямку.
Вважає, що вказаний автомобіль був набутий ними за час спільного проживання однією сім'єю, а тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Крім того, як зазначає позивач у квартирі, де вони спільно мешкали з відповідачем лишилися його особисті речі, а саме телевізр марки », DVD-програвач марки », джерело безперебійного живлення марки «Ippon», монітор 19»та інструменти.
Оскільки сторони не дійшли згоди, щодо добровільного поділу майна, позивач вважає, що такими діями відповідач, завдала йому моральної шкоди та він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві, та просить суд ухвалити рішення, яким поділити майно, набуте його довірителем за час шлюбу, з ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_1 легковий автомобіль », 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1, з обовязковим переукладанням кредитного договору на нього, а все інше майно, набуте під час спільного проживання сторін лишити у власності відповідача. Також просить суд стягнути на користь його довірителя моральну шкоду у розмірі 1700 гривень та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги.
В судовому заданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову повністю з посиланням на письмові заперечення, долучені до матеріалів справи. Зокрема, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки його довірительниця ніколи не перебувала у шлюбі з позивачем та не проживала з останнім однією сімєю, а тому сторонами не набувалось сумісної власності.Спірний транспортний засіб було придбано нею у кредит, про що свідчить зокрема договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11274466000 від 25.12.2007р. та квитанції про погашення плати за кредит і відсотків за користування ним. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими, а тому просить суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову повністтю та зауважив, що договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11274466000 від 25.12.2007р. був укладений між юридичною особою ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, як позичальником, і саме остання сплачувала кошти за кредитними зобов'язаннями. З приводу переведення прав та обовязків за даним договором на ОСОБА_1 пояснила, що останній до банку з такою пропозицією не звертався, так само як і ОСОБА_2, а тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в цій частині. В іншій частині позовних вимог при їх вирішенні поклалась на розсуд суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Позивач та його представник в обгрунтування позовних вимог посилаються на положення ч. 1 ст. 74 СК України, відповідно до якого, якщо жінка та чоловік проживають однією сумєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Суд вважає, що позивачем не доведено факту проживання сторін спору однією сім'єю, які б породжували права та обовязки, як подружжя, на майно, що їм належить.
В ході судового розгляду позивачем не доведено наявність фактів, які б могли свідчити про те, що між ним та ОСОБА_2 існувало співжиття, ведення спільного господарства, прояв подружніх відносин перед третіми особами і зокрема, виходячи з конкретних обставин справи, - взаємної матеріальної підтримки.
Сам по собі, факт існування наявності у позивач права користування спірним транспортним засобом, що не заперечувалось представником відповідача, за відсутності інших доказів не дає суду підстав вважати доведеним факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому, вирішуючи позов в частині вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні факт спричинення такої шкоди не знайшов свого відображення та спростовується матеріалами справи і доказами, дослідженими в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову повністю.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами статті 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак