13 березня 2008 р.
№ 1/594
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Ходаківська І.П.
суддів: Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р.
у справі
господарського суду
№1/594
Луганської області
за позовом
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до
закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
стягнення 22 800,00грн.
пр. Маліновський А.І. -дов. №2514-НЮ від 27.09.07р.
не з'явився
Розпорядженням №02-12.2/71 від 12.03.2008р. у зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. змінено склад колегії суддів у справі №1/594 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
У вересні 2007 року державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення з відповідача на користь позивача 22 800,00грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній коду вантажоодержувача.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2007р. (суддя Зюбанова Н.М.) залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. (судді Журавльова Л.І., Бойченко К.І., Єжова С.С.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" -3 000,00грн. штрафу, 228,00грн.витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем Правил оформлення перевізних документів, передбаченого п.24 Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній №49211035 коду одержувача вантажу в розумінні п.122 Статуту залізниць України та п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а в частині відмови тим, що вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладних є такою, що підтверджена матеріалами справи, але до стягнення підлягає 3000,00грн. штрафу, оскільки господарський суд зменшує за своєю ініціативою суму штрафу з врахуванням положень ст.233 ГК України.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення та постанову по справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки, на думку скаржника, оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у березні 2007 року по залізничній накладній №49211035 до станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці прибув вагон №52526381 з сіллю, загальна вартість провозу зазначеного вантажу склала 4560,00грн.
Відправником вантажу по вказаній залізничній накладній №49211035 являється Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", яким зазначено одержувача вантажу - "Київська кондитерська фабрика ім.Карла Маркса", його адресу - м.Київ, пр.Наутси, 1, код вантажоодержувача - 8438, у той час, як правильним кодом є - 0890.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що код 0890 був присвоєний одержувачу вантажу з 18.01.2007р. згідно договору №156 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Позивачем наданий акт загальної форми від 29.03.2007нр. №320100, який підписаний належним чином трьома особами, що приймали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту.
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати повне і точне найменування підприємства - одержувача вантажу та його цифровий код.
Відповідно до п.24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Пунктом 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із п.118 цього Статуту, тобто відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної чинним законодавством покладена на вантажовідправника.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем було допущено порушення, передбачене ст.24 Статуту, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній №49211035 коду одержувача вантажу в розумінні ст.122 Статуту та п,5.5 Правил оформлення перевізних документів.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно зменшено розмір штрафу з урахуванням ст.233 ГК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає необґрунтованими, оскільки ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки, до якої віднесено штраф і пеню, встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а також п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Щодо конкретного розміру штрафу, який стягується з Підприємства та зменшення штрафу, то це є переоцінкою доказів по справі, а відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин та враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення та постанови господарських судів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. у справі №1/594 залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Кравчук