"13" березня 2008 р.
Справа № 16/852/07
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого: Петрова М.С.
Суддів: Колоколова С.І.
Разюк Г.П.
при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: - Капінос І.І., довіреність № б/н від12.03.08 р.;
- Кирієнко Т.А.-директор, паспорт серія ЕР № 240379 від 15.06.06 р.;
від відповідача: Крижановська І.М., довіреність № 023/07-993 від 28.12.07 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (далі по тексту ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго»)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.01 2008р.
по справі № 16/852/07
за позовом Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Мрія» (далі по тексту - ЖКП «Мрія»)
до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва
про стягнення 20660 грн.
16.11.07 р. ЖКП «Мрія» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» про стягнення з останнього 19949,52 грн. основного боргу за період з квітня по вересень 2007 р. та 710,80 грн. пені за прострочення оплати вказаного основного боргу у квітні -серпні 2007 р., посилаючись на неналежне виконання останнім своїх обов'язків за договором про розрахунок житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання № 9 від 01.05.06р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.01.08 р. позов ЖКП «Мрія» задоволено, з відповідача стягнуто 19949,52 грн. основного боргу та 710,80 грн. пені з огляду на те, що позивач довів належними доказами виконання ним робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, передбачених договором №9 від 01.05.06 р., а також прострочення відповідачем оплати боргу.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції та відмовити у позові, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та оскаржене рішення прийнято із порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення по даному спору не врахував тієї обставини, що у договорі №9 від 01.05.06 р. не визначено вартість робіт, а також той факт, що позивач не надав належних доказів фактичного виконання робіт та фактичних витрат за цим договором.
З наданих позивачем актів про відшкодування фактичних витрат неможливо встановити які саме роботи виконав позивач та які витрати він поніс при обслуговуванні внутрішньобудинкових систем електропостачання, тобто вказані акти не можуть бути належними доказами, підтверджуючими фактичні витрати позивача та фактично виконані роботи, а відповідно із цим підставою для задоволення позовних вимог МКП «Мрія».
ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» вважає, що позивач не поніс фактичних витрат та не виконував роботи по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем електропостачання на підтвердження чого надав до суду 1 інстанції акти технічних перевірок об'єктів ЖКП “Мрія» про технічний стан електрообладнання від 17.05.07 р., 30.05.07 р, 04.06.07 р., 05.06.07 р., 06.06.07 р., 11.07.07 р., 09.08.07 р., 22.08.07 ., 05.09.07 р., 05.11.07р., згідно з якими виявлено ряд недоліків в електрообладнанні останнього, які на думку скаржника існують протягом тривалого періоду.
Крім того, скаржник зазначає на те, що позивачем не узгоджено з ним графік проведення робіт у 2007 р.
МКП «Мрія» у відзиві на апеляційну скаргу просило суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
01.05.06 р. сторони уклали договір № 9 про розрахунок житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, згідно якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе надійну передачу електричної енергії, яку постачає відповідач у квартири та інші приміщення житлового фонду позивача по його внутрішньобудинкових електромережах від межі розподілу електромереж між ними до електролічильника споживача, та виконує комплекс робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромережах і електрообладнання, обумовлений в додатках до договору (п.1.1. договору).
Згідно із п.7.1 договір укладено на 1 рік і набирає чинності з дня його підписання, тобто строк дії договору встановлено з 1.05.06 р. по 1.05.07 р. Строк дії договору вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не попередила про розірвання договору. В наявних матеріалах справи відсутнє таке попередження до 1.04.07 р., тому строк дії договору продовжено до 1.05.08 р.
Розділом 2 договору сторони визначили вартість робіт і порядок розрахунків. Вартість робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж становить 33752,06 грн., ПДВ 20%, разом 40502,47 грн., що визначається згідно з Порядком проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затвердженого наказом Держбуду України від 28.09.1999р. № 235.
Розрахунок загальної вартості витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання у сумі 33752,06 грн. до договору № 9 від 01.05.06р., укладеного на рік, було узгоджено між сторонами при укладанні договору, відповідно приписам Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, затвердженого наказом Держбуду України від 28.09.1999р. № 235, зареєстровано в Мінюсті 14 грудня 1999р. № 863/4156 (далі -Порядку…), а саме розділу 2.
Таким чином, наведені вище умови договору спростовують доводи скаржника про те, що сторони договору № 9 від 01.05.06р. не узгодили вартість робіт.
Пунктами 1.3., 1.5., 1.6, Порядку … передбачено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання -це технічне обслуговування (далі ТО) внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, що являє собою комплекс робіт, спрямованих на підтримку їх справності. Технічне обслуговування передбачає загальні, непередбачені та профілактичні огляди стану електромереж та електрообладнання, ліквідацію незначних несправностей електричних пристроїв (заміну або ремонт вимикачів, заміну запобіжників автоматичних вимикачів, пакетних перемикачів увідно-розподільних пристроїв, щитів та ін. ), дрібний ремонт електромереж згідно з переліком та графіком проведення робіт (додатки 1 і 2 до договору). Витрати на ТО внутрішньобудинкових мереж та обладнання від увідного пристрою (автоматичного вимикача вводу) до щитків (лічильників), які призначені для електроживлення квартир, відшкодовуються житлово-експлуатаційним організаціям (далі - ЖЕО) за їх розрахунками відповідно до цього Порядку в обсягах, визначених договором.
При цьому, норми витрат матеріалів, необхідних для технічного обслуговування електромереж та електрообладнання, розраховуються на 100м електромереж, що обслуговуються.
Склад розрахунку свідчить, що це є відшкодування постійних витрат на поточне технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, оскільки до них включено витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи 36,67%, матеріали, інструменти, спецодяг, спеціальні миючі засоби.
Крім того, в п.2.2 сторони передбачали, що вартість технічного обслуговування може переглядатись за умов прийняття нових законодавчих актів і нормативних документів, що впливають на вартість робіт чи зміни обсягів і термінів виконання робіт за згодою сторін або за приписом уповноваженого представника відповідача.
Підставою для оплати є підписаний уповноваженими представниками відповідача акт про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, який подається позивачем щомісяця.
Згідно із п.2.3 договору форма вищезазначеного акту повинна відповідати додатку №3. Сторони не надали додатку №3 до договору, тому судова колегія вважає, що ця форма акту повинна відповідати додатку №3 до примірного договору, який додано до Порядку …. .
Як вбачається із додатку №3 примірного договору, наведеного в Порядку …, в ньому не зазначається конкретний вид виконаних робіт, в ньому зазначаються адреса будинку, загальна довжина внутрішньо будинкових електромереж, розрахунок вартості техобслуговування на 100 м. загальної довжини електромереж та загальна вартість фактичних витрат на техобслуговування. Саме така форма акту передбачена у зв'язку із тим, що в договорі у додатках №1 та №2 визначені конкретні роботи і графік іх проведення і Замовник має можливість перевірити їх виконання, тому Виконавцю не має потреби переписувати додатки №1 та №2 у щомісячні акти виконаних робіт.
Відповідно із п.3.1.4 договору ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» може не підписати акт виконаних робіт лише у випадку наявності недоліків у внутрішньо будинкових мережах. При цьому за умовами пунктів 3.1.1, 3.1.2 договору для виявлення цих недоліків Замовнику надано право здійснювати контроль і технічний нагляд через своїх працівників за відповідністю якості і дотримання термінів технічного обслуговування згідно з переліком робіт і графіком технічного обслуговування; здійснювати ознайомлення з виконавчою документацією, ходом виконання технічного обслуговування, технічним станом внутрішньо будинкових електромереж.
Про наявність недоліків у внутрішньобудинкових мережах Замовник повинен повідомити Виконавця не пізніше ніж протягом 3 днів з дня отримання акту виконаних робіт, оскільки згідно із п.3.2.1 договору Замовник повинен підписати такий акт протягом 3 днів з дня його отримання.
Оплата за виконані роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання здійснюється позивачем щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця (п. 2.4 договору).
За термін з 01.04.06.р. до 01.10.06.р. фактичні витрати на технічне обслуговування склали загальну суму 19949,52 грн., що підтверджується актами на відшкодування фактичних витрат (а.с. 13,19,21,24,27,30), яки направлені на адресу відповідача і отримані останнім.
За змістом ст.ст.837,854 ЦК України за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику.
Відповідач отримавши рахунки № 4-в від 28.04.07р., № 5-в від 29.05.07р., № 6-в від 02.06.07р., № 7-в від 01.08.07р., 8-в від 28.08.07 р., 9-в від 28.09.07 р., та відповідні акти, роботи не прийняв та не оплатив.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Відповідач доказів прийняття робіт не надав, а матеріали справи свідчать про необґрунтоване ухилення відповідача від їх прийняття та оплати рахунку, тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині основного боргу.
Доводи відповідача про те, що позивач фактично не виконував роботи, зазначені в актах, спростовуються відсутністю у наявних матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що позивач не забезпечив передачу електроенергії через свої електромережі від відповідача до споживачів електричної енергії -населення, яке мешкає в будинках, що знаходяться на його балансі. Між тим, предметом договору № 9 від 01.05.06р. є саме забезпечення позивачем надійної передачі електричної енергії, яку постачає відповідач у квартири та інші приміщення житлового фонду позивача.
Надані відповідачем акти-вимоги, як докази невиконання позивачем робіт за договором № 9 від 01.05.06р. у спірний період та підстави для їх несплати судовою колегією до уваги не приймаються з наступних підстав.
По-перше: з усіх актів-вимог, наданих відповідачем, вбачається, що він перевіряв електрообладнання позивача, яке останній повинен обслуговувати за договором №44/6088, а не за договором № 9 від 01.05.06р., на підставі якого позивач просить стягнути вартість виконаних робіт. Позивачем у судовому засіданні апеляційного суду відповідно до ст.ст.38,101 ГПК України надано договір №44/6088 від 01.05.05 р. на постачання електричної енергії позивачу, за умовами якого позивач також повинен виконувати роботи по утриманню у справному стані свого електрообладнання, але за свій рахунок і це електрообладнання не має відношення до електрообладнання, яке обслуговує позивач за договором № 9 від 01.05.06р.
По-друге: в актах від 17.05.07 р., 30.05.07 р., 09.08.07 р., 05.09.07 р. мова йдеться про розпломбування та опломбування електролічильників за договором №44/6088, які не мають ніякого відношення до договору № 9 від 01.05.06р. та і сам факт розпломбування та опломбування електролічильників не може свідчити про не виконання позивачем робіт по їх обслуговуванню.
По-третє: в актах від 4.06.07р., 05.06.07 р. мова йдеться про недопуск представників відповідача до електрообладнання позивача, яке передбачено договором №44/6088, і відключення електроустановок позивача від електроживлення, тобто про невиконання позивачем умов договору щодо користування ним електричною енергією.
По четверте: в акті від 11.07.07 р. значиться про надання позивачем протоколів спецвимірювань по всім його житловим будинкам, що ніяк не може свідчити про невиконання позивачем умов договору № 9 від 01.05.06р.
В п'ятих: на вимогу апеляційного суду відповідно до ст.ст.38,101 ГПК України позивачем надані докази усунення ним недоліків, зазначених в актах від 06.06.07 р., 22.08.07 р., 05.11.07 р., а саме виписки із журналів виконаних робіт. Крім того, в судовому засіданні позивачем були надані оригінали вказаних журналів, які були оглянуті судом і встановлено, що у спірний період позивач здійснював роботи по ремонту і обслуговуванню внутрішньобудинкових електромереж.
При цьому слід зауважити, що вказані акти-вимоги, складені відповідачем на виконання умов договору №44/6088, а не № 9 від 01.05.06р.
До того ж, як зазначалося вище відповідач не надав будь-яких доказів незабезпечення позивачем надійної передачі електроенергії у квартири та інші приміщення житлового фонду позивача, що додатково свідчить про те, що позивач виконував умови договору № 9 від 01.05.06р. та усував усі недоліки в роботі за цим договором.
Доводи відповідача про те, що позивач не узгодив з ним графік виконання робіт на 2007 р. судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки договір № 9 від 01.05.06р. був пролонгований до 1.05.08 р. № 9 від 01.05.06р. р., у тому числі і додатки, тому у 2007 р. позивач повинен був дотримуватися того ж графіку робіт (додаток №2), що був встановлений сторонами на 2006 р.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача основний борг у сумі 19949,52 грн.
Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 710,80 грн. судова колегія вважає, що місцевий господарський суд також правомірно у відповідності із ст.ст.549,550 ЦК України задовольнив ці вимоги з наступних підстав.
Як зазначалося вище згідно із п.2.4 договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.
Відповідно із розрахунком пені, доданого до позовної заяви, позивач визначив кількість днів прострочення платежів за квітень-серпень 2007 р., не зазначивши конкретні дати розрахунку пені по кожному місяцю. Однак, виходячи з умов договору і дати складання позовної заяви строки прострочки платежів по кожному місяцю можуть бути тільки в межах з 21 числа наступного за спірним місяцем розрахунку пені по 29.10.07 р., тобто день складання позовної заяви. Таким чином, прострочка платежів складає: за квітень з 21.05.07 р. по 29.10.07 р. - 162 дні; за травень з 21.06.07 р. по 29.10.07 р. -131 день; за червень з 21.07.07 р. по 29.10.07 р. -101 день; за липень з 21.08.07 р. по 29.10.07 р. -70 днів; за серпень з 21.09.07 р. по 29.10.07 р. -39 днів, а відповідно із цим та врахуванням подвійної облікової ставки НБУ за вказані періоди пеня складає: 237,12 грн., 190,93 грн., 147,21 грн., 102,02 грн., 56,84 грн., загалом 734,12 грн.
З врахуванням наведеного та позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 710,8 грн. місцевий господарський суд правомірно стягнув саме 710,8 грн. пені, оскільки позивач не вимагав стягнення решти суми пені.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» підлягає залишенню без задоволення, оскаржене рішення місцевого господарського суду -без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 16.01.08р. - без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк