12.03.2008 Справа № 33/81
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. -доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Куценко Юлія Михайлівна представник, довіреність №б/н від 11.04.07;
від відповідача: Танасійчук Сергій Сергійович представник, довіреність №1 від 08.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Нафтомаш», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2007 року у справі № 33/81
за позовом закритого акціонерного товариства «Львівський жиркомбінат», м. Львів
до : закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Нафтомаш», м. Дніпропетровськ
про стягнення 39647,87 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.07р. у справі № 33/81 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що дефекти виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації установки нижнього зливу-надливу залізничних цистерн з паро підігрівом УСН 175 ПП/5.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом було порушено норми процесуального права. Також скаржник послався на неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, а також неповний зміст рішення суду першої інстанції, а саме відсутність в ньому посилань на проведені експертизи.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі надуманими, та такими, що не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та основаним на законі. Просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, між сторонами 17.12.2004 р. було укладено договір поставки № 44, за яким ЗАТ НВП "Нафтомаш" 30.03.2005р згідно накладної № Н-00000234 поставлено АТЗТ "Львівський жиркомбінат", правонаступником якого є позивач, дві установки нижнього зливу-наливу зализничних цистерн з паропідігрівом УСН 175 ПП/5, виробництва ЗАТ НВП «Нафтомаш»(далі- Договір). Вартість однієї установки разом з ПДВ складає 7182,00грн.
Згідно пункту 1.4 Договору сторони обумовили, що комплектність та якість товару повинна відповідати ГОСТ 18194-79, типовим показникам, характеристикам та іншим документам відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до п. 1.5 договору гарантійний строк експлуатації установок складає 12 місяців з моменту введення установки в експлуатацію, та не більш 18 місяців з моменту випуску.
При прийманні установок позивачем явних недоліків не встановлено.
Відповідно до статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.
Згідно пункту 1 ст. 269 ГК України гарантійний строк експлуатації - строк встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні.
07.07.2005р. згідно Акту приймальної комісії позивача про прийняття в експлуатацію технологічної системи терміналу № 1 ОЗС після техпереозброєння прийнято в експлуатацію технологічну систему терміналу № 1 ОЗС, складовими частинами якої є дві установки нижнього зливу УСН -175ПП/5, придбані у відповідача.
06.11.2005р. при зливі цистерни № 51167716 (залізнична накладна № 40800723) із пальмовим олеїном в кількості 66 900 кг., що прибула зі станції Одеса-порт Одеської залізниці, згідно контракту № POS- 135-L/05 від 07.07.2005р., укладеного з “Трейдпоинт Лоджистик Б.В. /НІДЕРЛАНДИ/, та подана на залізничну вітку позивача зі ст. Львів Львівської залізниці під злив до терміналу № 1 ОЗС, відломилась різьба штанги, яка тримала упор приєднувальної головки зливального пристрою вагон-цистерни, внаслідок чого розгерметизувалась приєднувальна головка і велика кількість олеїну з цистерни під тиском вмістимого вилилась на колію.
Відповідно до Акту експертизи Львівської ТПП № 1-372-1 від 09.11.2005р. при переважуванні цистерни № 51167716 кількість олеїну склала 34 550 кг, недостача - 32 350 кг., на місці, де знаходилась цистерна, виявлені значні залишки витікшого застиглого пальмового олеїну на ґрунті та залізчничній колії в радіусі 5-10м.
Наслідки порушення умов договору щодо якості поставлених товарів у зв'язку з виявленими недоліками передбачено ч. 6 ст. 269 ГК України, а саме -постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації.
Як встановлено Дніпропетровським апеляційним господарським судом в ході розгляду спору, відповідач виконав гарантійні зобов'язання щодо заміни штанги замість розірваної.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржника про те, що він розраховував вирішити питання по оплаті за поставлену штангу після встановлення причини виникнення аварії. Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, в тому числі, з господарського договору. Відповідно до п. 1. ст. 180 господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Пунктом 5 ст. 265 ГК України визначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Згідно ст. 208 ЦК України договір між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Лист відповідача не містив пропозицію позивачу щодо прийняття замовлення на поставку штанги, як передбачено в п. 1 ст. 181 ГК України, із зазначенням істотних умов договору поставки згідно ст.ст.265-271 ГК України. Відповідачем не надано доказів факту укладення з позивачем договору поставки штанги.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вказівки з експлуатації установки містить розділ 8 ГОСТу 18194-79 «Установки для нижнього зливу (наливу) нафти та нафтопродуктів залізничних цистерн», затвердженого постановою Державного комітету СРСР з керування якістю продукції та стандартам від 25.12.1989р. № 4075 .
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не доведено, що дефекти виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації установки нижнього зливу-наливу залізничних цистерн з паропідігрівом УСН 175 ПП/5.
Також не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання скаржника на те, що в рішенні від 14.11.2007р. нібито відсутні посилання на проведену експертизу та додаткову експертизу, оскільки про це прямо зазначено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області. А тому судова колегія вважає, що цю обставину повно дослідженно судом першої інстанції.
Як вбачається зі справи та рішення суду першої інстанції, експертний висновок від 31.08.2006р. та експертний висновок по додатковій інженерно-технічній експертизі від 30.11.2006р., надані ДП «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний Інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», правильно не прийняті судом першої інстанції до уваги та не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки висновки експертів необґрунтовані та суперечать іншим матеріалам справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
10.11.2005р. позивачем разом з представником відповідача, викликаного позивачем 07.11.2007р. листом за вих. 2951/12 Салпагаровим А.М., складено Акт, яким підтверджено поломку вказаної установки УСН 175ПП/5, та зазначено, що установка виготовлялась в момент введення нової технічної документації та для її виготовлення використовувались штанги з іншою різьбою, ніж передбачено технічною документацією 10.11.2005р.
Відповідно до пункту 2.1 ГОСТ 18194-79 «Установки для нижнього зливу (наливу) нафти та нафтопродуктів залізничних цистерн» установки повинні виготовлятись відповідно з вимогами цього стандарту за робочими кресленнями, затвердженими у встановленому порядку.
Установка УСН 175ПП/5, поставлена відповідачем позивачу, виготовлена за робочими кресленнями, які не затверджені в установленому порядку.
Штанга приєднувальної головки зливального пристрою вагон-цистерни розірвана під час використання позивачем установки в період гарантійного строку експлуатації установки.
Згідно висновків науково-дослідної лабораторії НДЛ-13 національного університету «Львівська політехніка» при кафедрі «фізика матеріалів та матеріалознавство», викладених в Протоколі випробувань № 016-01/2005 від 21.11.2005р. за результатами металографічних досліджень матеріалу захвата приєднувальної головки зливального пристрою вагон-цистерни:
1) під час виготовлення штанги приєднувальної головки зливального пристрою вагон-цистерни було допущено відхилення від вимог технічної документації;
2) ініціювання руйнування могла викликати відсутність проточки, котру слід виконувати з дотриманням вимог ГОСТ 10549-80, чи недотримання розмірів недорізу (ГОСТ 10549-80);
3) під час насаджування на різьбовий кінець штанги М16 різьбового стакана зі зовнішньою різьбою М20 вершини різьби М16 були пластично деформовані, а на дні впадин різьби М16 утворилися мікротріщини, котрі стали осередками малоциклового втомного руйнування.
Зокрема, в пункті 4.2 вказаного Протоколу випробувань зазначено та показано, що перед поверхньою руйнування були виявлені мікротріщини й пори, утворення яких було зумовлене одностороннім пластичним деформуванням вершин різьби під встановлення на різьбову частину штанги різьбового стакана, які і явились результатом проведених відповідачем дій по встановленню перехідної втулки (стр.4 Протоколу випробувань), не передбаченої технічною документацією.
Поставка відповідачем установки нижнього зливу УСН-175 ПП/5, якість виготовлення якої не відповідає вимогам, передбаченим договором поставки, привела до аварії, в результаті якої стався витік олеїну пальмового із цистерни № 51167716, що завдало позивачу збитків в сумі -39 418, 53 грн., які складаються з вартості втраченого, пошкодження майна (пальмового олеїну) та додаткових витрат, а саме:
- 19 065, 59 грн., в т.ч. ПДВ -втрати олеїну, який не вдалося зібрати і розтопити, в кількості 6 797 кг.;
- 19 428, 94 грн., в т.ч. ПДВ, - втрати чистого олеїну в результаті переробки олеїну з брудом кількістю 18 313 кг. в натурі в технічний жир -соапсток в кількості 13 797 кг;
- додаткові витрати:
- 324,00 грн., в т.ч. ПДВ -вартість експертизи Львівської ТПП;
- 600,00 грн., в т.ч. ПДВ -вартість металографічних досліджень науково-дослідної лабораторії НДЛ-13 національного університету «Львівська політехніка» матеріалу захвата приєднувальної головки зливального пристрою вагон-цистерни.
Відповідно до частин 6 та 7 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна та додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Пунктом 7.3 договору поставки передбачено сплату штрафу за поставку товару, який не відповідає по якості умовам договору, в розмірі 3% від суми неякісного товару.
Розмір штрафу за поставку відповідачем товару, який не відповідає по якості умовам договору, складає 215, 46 грн.
На підставі вищевикладеного, судова колегія не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.07р. у справі № 33/81 -залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Нафтомаш», м. Дніпропетровськ -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін