06 березня 2008 р.
№ 4/42-17/6
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру Телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.07
у справі
№ 4/42-17/6
господарського суду
Львівської області
за позовом
Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"
до
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру Телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
про
стягнення 2946 грн. 17 коп.
за участю представників від:
позивача
Коваль Р.П. (дов. №36-81)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.06.07 (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мурської Х.В., суддів: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.), позов Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал» задоволено: з Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ “Укртелеком» на користь ЛМКП “Львівводоканал» стягнуто 2438,20 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями; в доход міського бюджету м. Львова (Фонд охорони навколишнього природного середовища Шевченківського району м. Львова) нарахування у розмірі 507,96 грн. за скид понаднормативних забруднень.
Не погодившись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що тимчасовий ліміт № 80 йому не був доведений.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи як встановлено в судових актах, 19.02.03 між Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал»та ВАТ “Укртелеком»в особі ЦТЕ МТЗ ЛФ ВАТ “Укртелеком» укладений договір № 200618 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, згідно з п.п.1.1 п.1 якого Львівводоканал надає послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод, а абонент користується послугами, здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені даним договором та чинним законодавством України, зокрема “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України», “Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України», “Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова».
Відповідно до п.п.2.1.1 договору Львівводоканал зобов'язувався забезпечити в розмірі лімітів в т.ч. і приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин. Абонент, в свою чергу, зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента (п.п.2.2.7 договору). Відповідно до п.3.6 договору, скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 292 від 18.09.02.
Відповідно до цих Правил Управлінням інженерного господарства міськвиконкому за поданням МКП “Львівводоканал», після погодження з Інспекцією, затверджується Перелік підприємств, для яких встановлюється ліміт скиду забруднювальних речовин у міську каналізацію. Відповідача внесено до цього Переліку у 1997 році (№ 771) та, відповідно, доведено обов'язок щодо погодження Ліміту та одержання Дозволу на скид стічних вод.
Про обов'язок розробити Проект ліміту, відповідача було попереджено актами від 11.11.98 № 22103, від 23.06.99, № 22224, від 29.10.03 № 216098, від 27.07.04 № 216708 та листами від 16.03.99 та від 27.03.03. Вказаних вимог відповідач не виконав, тому на підставі місцевих Правил відповідачу доведений Ліміт на скид стічних вод (тимчасовий ліміт № 80) в допустимих концентраціях.
08.12.04 Львівводоканалом проведено вибірковий контрольний відбір стічних вод відповідача, про що складено акт про відбір № 1454. Відбір проби проведено в присутності представника абонента з контрольного колодязя. На підставі контрольного аналізу відібраної проби стічних вод Львівводоканал, відповідно до своєї компетенції, зробив висновок про те, що відповідач скидав використану воду з перевищенням допустимих (тимчасовий Ліміт № 80) концентрацій забруднювальних речовин (залізо, аміак, БСК-5, жири, завислі речовини, нафта, СПАР, сухий залишок, фосфат, ХСК).
Відповідно до вимог п.п. 4.2.2.4, 8.4.3 та 9 “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова»та п.п.2.1.1, 2.2.1, 2.2.7, 3.6 укладеного між сторонами договору, підприємства-порушники сплачують додаткову плату за водовідведення, обчислену Львівводоканалом за підвищеним коофіцієнтом кратності. Як вбачається з розрахунку величини додаткової плати для ВАТ “Укртелеком» за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей № 1612/36 від 17.01.05 така додаткова плата становить 2438,20 грн.
За таких обставин колегія судів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності задоволення позову про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
Так, пунктом 3.2 “Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.02 №37, зареєстрована, Мін'юстом України 26.04.02 за №402/6690 введена, в дію 06.05.02 передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормових забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Згідно з п.4.2. “Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів» 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету (507 грн. 96 коп.).
За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 10, 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова»та умов договору № 200618 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 19.02.03, скидав використану воду з перевищенням допустимих концентрацій забруднювальних речовин, а тому судами правомірно задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги про те, що тимчасовий ліміт № 80 не був доведений до відома відповідача спростовується матеріалами справи. Так, судами попередніх інстанцій досліджувалася ця обставина та з цього приводу зазначено, що з листа ЛКП “Львівводоканал»№36-3877/27 від 27.03.03 вбачається, що відповідно до п. 4.4.12 Місцевих правил скаржнику доводиться ліміт на скид стічних вод в концентраціях величин ГДК, що вказані в додатку 10.2 Місцевих Правил. Факт одержання вказаного листа скаржником не заперечується.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Акціонерного Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру Телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.07 у справі № 4/42-17/6 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко