Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
03.03.2008
Справа №2-2/1438-2008А
За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, м.Сімферополь, пр.Кірова, 51-52/10а)
до відповідача - Дочірнього підприємства «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» (юр адреса: 95022, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева,198, фактична адреса: 95034, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 2 )
Про стягнення 99736грн.00коп.
Суддя Толпиго В.І.
при секретарі Калініної О.О.
Від позивача - Свинобоєва, гол. фах., довір. у справі, Черненко, пров. фах., довір. у справі.
Від відповідача - Стоборев, представник, довір.у справі.
Сутність спору:
Позивач - Кримське республіканське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, звернувся у Господарський суд АРК з позовними вимогами до відповідача про стягнення 99736грн.00коп.адміністративно - господарських санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно акту перевірки виконання ст..19 ст.20 Закону від 07.12.2007р. відповідач повинен був забезпечити у 2006р. працевлаштування інвалідів на 15 робочих місцях, фактично у 2006р. працювало 8 інвалідів. Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 99736грн. за сім робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами але цього не зробив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.
У засідання суду, що відбулося 28.02.2008р., відповідач надав заперечення до позову, у якому повідомив суд, що позовні вимоги не визнає та вважає, що сума адміністративно-господарських санкцій повинна бути розрахована виходячи з 3 осіб в розмірі 42744грн. тому, що на його думку, жодним нормативним актом не передбачений обов'язок підприємства щодо пошуку інвалідів для подальшого їх працевлаштування, вважає, що ним були здійснені всі заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у кількості 12 осіб, з яких 4 особи включені позивачем в розрахунок 7 осіб, на яких розрахована адміністративно-господарські санкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд -
Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001р., та Положення про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою КМУ № 92 від 18.07.91р.
Абзацом 4 частини 3 вказаного Положення передбачено, що Фонд України соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним і повним надходженням до бюджету коштів від підприємств (об'єднань), установ и організацій, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньо облікової чисельності штатних робітників облікового складу, а якщо працює від 08 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості з ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України", вважається працевлаштування роботодавцем, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" (далі за текстом Закон ( 875-12 )) підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менш, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 вищенаведеного закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань) установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, на яких працює від 5 до 18 осіб, розмір санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднані), у відповідної установі, організації.
Частиною першою статті 18 Закону (875-12) передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. № 314 (314-95-п) зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 10.01.2002р. № 19 (19-2002-п), (що втратило чинність на підставі Постанови КМУ від 31.01.2007р., але діяло у 2006р. - період за який позивач просить стягнути адміністративно-господарські санкції,) - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3 вищенаведеного положення).
Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5 вищенаведеного положення).
Закон ( 875-12 ) зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Відповідно до ст. 19 Закону ( 875-12 ) керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктами 5,10,11,12,13,14 вищенаведеного Положення, на підприємстві лежить обов'язок надання інформації органам працевлаштування інвалідів про вільні робочі місця та вакантних посадах, на яких може використовуватися праця інвалідів, а саме: місцевому центру зайнятості, місцевому органу соціального захисту населення і відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (п. п. 5,14 Положення), а працевлаштування інвалідів повинно здійснюватися державної службою зайнятості, органами міністерства соціального захисту населення, місцевими радами, суспільними організаціями інвалідів з врахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їх здібностей та професійних навичок згідно з висновками медико-соціальної експертної комісії (п.п.10,11,12,13 Положення).
Згідно даних акту перевірки виконання ст..19 ст.20 Закону від 07.12.2007р. відповідач повинен був забезпечити у 2006р. працевлаштування інвалідів на 15 робочих місцях, фактично у 2006р. працювало 8 інвалідів.
Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону (875-12), та за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України). Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Із цією нормою кореспондується стаття 71 КАСУ, якою на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на якихґрунтуються їх вимоги та заперечення.
Таким чином, сторони повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша особа.
Відповідач не надав суду доказів виконання вимог п. 5 Положення ( 314-95-п ) стосовно вжиття заходів по створенню робочих місць для інвалідів, а саме - розроблення таких заходів і включення їх до коллективного договору, не доведено відповідачем і вжиття заходів по виконанню п. 3 Положення ( 314-95-п ). Що стосується направлення звіту до центру зайнятості про наявність вакантних місць, то це не підтверджує створення робочих місць у встановленому порядку.
При таких обставинах суд прийшов до висновку що, позивач обґрунтовано нараховує адміністративно - господарські санкції з розрахунку 15 чол. - численність інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 99736грн. за сім робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами але цього не зробив.
Відповідач не надав суду докази виконання зобов'язання по сплаті санкцій.
Санкції передбачені за порушення нормативу щодо працевлаштування інвалідів, що сплачуються до Фонду соціального захисту інвалідів обов'язкові до сплати незалежно від фінансового стану підприємства і наслідків фінансово-господарської діяльності, тому що згідно Закону України "Про Державний бюджет" , є складовою частиною державного бюджету України і стягується в доход держави.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
У засіданні суду були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана 06.03.2008р.
Керуючись ст.ст. 94,158, 160-163,167,186 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» (юр адреса: 95022, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева,198, фактична адреса: 95034, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 2, ЄДРПОУ 20755545, МФО 384436, р/р 26005256007001 у КРУ КБ «Приватбанк» ) у доход державного бюджету України ( одержувач: Держбюджет м. Керчі; 50070000, Банк одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026, ОКПО34740405, р\р 31215230700002; призначення платежу: *; ОКПО платника; 50070000; 01; 4% за не зайняття інвалідами робочих місць за 2006 рік) 99736грн. адміністративно-господарських санкцій.
3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.