"30" січня 2008 р.
Справа № 15а/189-4212
15 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Суховій Р.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом :Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, вул. Руська, 17, м. Тернопіль
до: Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3-а, м. Тернопіль;
третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Перспектива", м. Тернопіль, бульвар С.Петлюри, 6
про визнання дій Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції неправомірними та зобов'язання Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення № 263 від 19.03.2007р. на суму 2084,60 грн., рішення № 264 від 19.03.2007р. на суму 8436,71 грн. та рішення № 265 від 19.03.2007р. на суму 1908,40 грн. у триденний строк з дня отримання ухвали суду.
за участю представників сторін:
позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу Щепна І.П. - довіреність № 10340/04 від 21.11.07р.;
відповідача: старший державний виконавець Скакун Т.П. - доручення № 19/22654-8 від 06.11.07р.;
третя особа: юрисконсульт Світинський Б.Є. -довіреність № 6 від 14.01.08р..
Суть справи:
Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, звернулося у господарський суд з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3-а, м. Тернопіль, про визнання дій Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції неправомірними та зобов'язання Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення № 263 від 19.03.2007р. на суму 2084,60 грн., рішення № 264 від 19.03.2007р. на суму 8436,71 грн. та рішення № 265 від 19.03.2007р. на суму 1908,40 грн. у триденний строк з дня отримання ухвали суду.
Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), справа розглядається за правилами КАС України.
Ухвалою суду від 09.10.2007р. відкрито підготовче провадження у справі № 15а/189-4212 та з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах підготовчого провадження призначено попереднє засідання, про що сторін повідомлено у відповідності до вимог ст. 33 КАС України.
В процесі підготовчого провадження судом уточнено: позовні вимоги; заперечення відповідача проти адміністративного позову; визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які належить доказувати; якими доказами позивач може обґрунтувати свої доводи, та встановлено строк їх подання в судове засідання; з'ясовано осіб, хто братиме участь у справі від позивача -Щепна І.П., від відповідача -Скакун Т.П, від третьої особи -Світинський Б.Є., а також проведено інші підготовчі дії, передбачені частиною 4 ст.111 КАС України.
За згодою представників сторін в попередньому судовому засіданні 30.01.2008р. відповідно до ст. 121 КАС України судом розпочато розгляд спору по суті.
Учасникам судового процесу роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007р. винесені неправомірно, оскільки постанова господарського суду від 20.07.2007р., якою визнано нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі № 263, № 264, та № 265 від 19.03.2007р. і на яку відповідач посилається як на підставу для закінчення виконавчого провадження, оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007р. ним винесені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", оскільки на адресу Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 24.09.2007р. від ПП "Перспектива" надійшла постанова господарського суду від 20.07.2007р. у справі № 7а/44-1796, якою направлені на виконання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі рішення № 263, № 264, та № 265 від 19.03.2007р визнані нечинними. Також просить суд врахувати, що станом на день винесення спірних постанов термін оскарження постанови господарського суду від 20.07.2007р. минув, а жодних повідомлень про її оскарження позивачем на адресу державної виконавчої служби не надсилались. Просить суд відмовити в позові.
Третя особа проти позовних вимог заперечила. Просить суд звернути увагу на те, що 18.09.2007р. ним на адресу Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції направлено постанову господарського суду Тернопільської області у справі № 7а/44-1796, якою рішення позивача № 263, № 264, та № 265 від 19.03.2007р. про застосування до ПП "Перспектива" штрафних санкцій визнані нечинними. Про те, що дана постанова суду оскаржена він дізнався тільки з одержанням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, яка була відправлена на його адресу тільки 18.09.2007р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Статтею 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 24.03.1998р. за № 202/98-ВР із наступними змінами та доповненнями (далі -Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до п. 14. ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Пунктом 9 ст. 3 Закону передбачено, що рішення органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу є виконавчим документом.
Статтею 5 Закону України на виконавчу службу покладено обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, які полягають в арешті відповідного майна, вилученні та примусовій його реалізації (ст. 50 Закону України).
Як випливає із матеріалів справи, Управлінням відповідно до вимог ст. ст. 2, 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) направлені 04.05.2007р. для виконання у Другий відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції супровідними листами № 4697/02 рішення № 263, № 264 та № 265 від 19.03.2007р. про стягнення з Приватного підприємства "Перспектива" штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 24 Закону відділом Державної виконавчої служби 11.05.2007р. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищевказаних рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, надавши боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішень.
В зазначений строк Приватне підприємство "Перспектива" рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі № 263, № 264 та № 265 не виконало, у зв'язку з чим державний виконавець розпочав примусове його виконання.
Разом з тим 20.04.2007р. господарським судом Тернопільської області порушено провадження у справі № 7а/44-1796 за позовом Приватного підприємства "Перспектива" про визнання нечинними рішень № 263, № 264 та № 265 прийнятих 19.03.2007р. Управлінням Пенсійного фонду України і постановою господарського суду від 20.07.2007р. по вказаній справі позовні вимоги підприємства задоволено повністю, а оскаржувані рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі визнано нечинними.
ПП "Перспектива" листом № 22 від 18.09.2007р. повідомило Другий відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3-а, м. Тернопіль, про винесення постанови у справі № 7а/44-1796 від 20.07.2007р. про визнання нечинними рішень № 263, № 264 та № 265 прийнятих 19.03.2007р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення з підприємства штрафних санкцій та направило на адресу відділу копію згаданої постанови, що є підставою для закриття виконавчого провадження (п. 4 ст. 37 Закону).
Беручи до уваги те, що державний виконавець не наділений Законом правом на звернення в суд про надання інформації щодо чинності прийнятого рішення, таким правом згідно ст. 49 КАС України наділені сторони у справі, а також враховуючи, що позивач не скористався своїм правом передбаченим ст. 111 Закону на подання додаткових матеріалів до виконавчого провадження, а тому дії державного виконавця по винесенню постанов про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007р. по примусовому виконанню рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі № 263, № 264 та № 265 від 19.03.2007р. є правомірними, оскільки станом на день їх винесення у державного виконавця були відсутні будь-які відомості щодо оскарження вищезазначеної постанови господарського суду.
Доводи Управління судом до уваги не приймаються, оскільки копії поданої ним 30.07.2007р. заяви про апеляційне оскарження постанови господарського суду у справі № 7а/44-1796 від 20.07.2007р. та апеляційної скарги № 7466/04 від 17.08.2007р. на адресу Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3-а, м. Тернопіль, не направлялись, як і не направлялась копія ухвали про відкриття апеляційного провадження від 14.09.2007р., яка ним отримана 20.09.2007р., що підтверджується випискою з журналу реєстрації вхідної кореспонденції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 181 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
В позові відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції -Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя Г.Б. Бучинська