01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
16.01.08 р. № 5/363
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Поліщук В.Ю.
Судді :
Агрикова О.В.
Рудченко С.Г.
при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Любич-Кременчук»,
на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року,
у справі №5/363 (суддя Гетя Н.Г.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрІнвестНафта»(м.Київ),
до Дочірнього підприємства «Любич-Кременчук»(м.Кременчук, Полтавська область),
про стягнення 2346521 грн. 09 коп.,
в судове засідання представники сторін не з'явились
ТзОВ «УкрІнвестНафта» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ДП «Любич-Кременчук»про стягнення: 2346521 грн. 09 коп.- заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №03-30/01 від 30.03.2007 року. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року у справі №5/363 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача 2340521 грн. 09 коп. -боргу, 23465 грн. 21 коп. -в якості відшкодування витрат щодо сплати державного мита, 118 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково з врахуванням часткової слати боргу позивачем під час розгляду справи в місцевому господарському суді.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2-04/2/867/245 від 4.10.2007 року), в якій скаржник просить рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року по справі №5/363 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові ТзОВ «УкрІнвестНафта»до ДП «Любич-Кременчук»відмовити повністю. Свої вимоги скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема п. 5) ст. 81 ГПК України. Крім того, скаржник наголошував на тому, що позивачем невірно визначено розмір основної заборгованості.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5.11.2007 року розгляд апеляційної скарги апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Любич-Кременчук»на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року по справі №5/363 прийнято до провадження.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2007 року та від 26.12.2007 року, розгляд апеляційної скарги відкладався, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання апеляційного господарського суду представників сторін та необхідністю витребування нових доказів у справі.
Представник скаржника в судовому засіданні апеляційного господарського суду, що відбулось 12.12.2007 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача судовому засіданні апеляційного господарського суду, яке відбулось 26.12.2007 року проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, спірне рішення місцевого господарського суду залишити в силі, обґрунтовуючи це доводами, наведеними у Відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2-05/7435 від 5.12.2007 року). В обґрунтування своїх заперечень, представник позивача посилався на те, що місцевим господарським судом було повно всебічно та об'єктивно досліджено усі обставини справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні, що відбулось 16.01.2008 року колегією суддів апеляційного господарського суду, за результатами розгляду апеляційної скарги була прийнята постанова.
Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.03.2007 року, між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) був укладений Договір поставки нафтопродуктів №03-30/1. Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. В установленому порядку зазначений Договір визнано недійсним не було, зустрічного позову про визнання Договору недійсним під час судового провадження у цій справі не подавалось. Поряд з цим, представниками сторін судових рішень щодо визнання Договору недійсним до господарського суду першої інстанції надано не було.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, позивач взяв на себе зобов'язання передати, а відповідач прийняти та оплатити товар (нафтопродукти).
Пунктом 1.4 Договору сторони визначили порядок приймання -передачі нафтопродуктів, відповідно до якого, нафтопродукти по кількості є такими, що поставлені постачальником та прийнятими покупцем згідно товарно-транспортних або накладних документів (накладні, акти приймання -передачі, тощо) на товар.
Як було досліджено господарським судом першої інстанції (згідно позовних вимог) на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв нафтопродукти на загальну суму 2351521 грн. 09 коп. Зазначена обставина сторонами спору не заперечується та підтверджується матеріалами справи, зокрема накладними та актами приймання -передачі нафтопродуктів (арк. справи 19-26, арк. справи 28-29).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за отримані нафтопродукти на протязі 5 банківських діб з моменту здійснення поставки товару.
Місцевим господарським судом було вірно встановлено (що підтверджується матеріалами справи) той факт, що станом на день подання позову відповідач лише частково оплатив отриманий товар, в зв'язку з чим (відповідно до заявлених до стягнення позовних вимог) сума основного боргу становила 2346521 грн. 09 коп., яка була відображена сторонами в Акті звірки заборгованості по розрахункам за нафтопродукти між позивачем та відповідачем станом на 1.06.2007 року (арк. справи 30).
Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення місцевого господарського суду має бути змінено частково виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що на момент звернення позивача з позовною заявою, а саме станом на 16.06.2007 року сума заборгованості за отримані відповідачем нафтопродукти становила 234651 грн. 09 коп.
Водночас, під час розгляду справи в місцевому господарському суді, відповідачем частково були сплачені грошові кошти за отримані по спірному Договору нафтопродукти, внаслідок чого станом на день прийняття господарським судом першої інстанції судового рішення, а саме станом на 13.09.2007 року, розмір заборгованості відповідача становив 2340521 грн. 09 коп. Факт сплати грошових коштів підтверджено наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок позивача за період з 9.07.2007 року по 27.07.2007 року (наданих позивачем під час апеляційного провадження у справі).
Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За таких підстав, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, з врахуванням часткових проплат відповідача.
Проте, відповідно до п.11) ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у випадку відсутності предмета спору.
Враховуючи, що станом на 13.09.2007 року (час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення) відповідач частково здійснив оплату заборгованості, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6000 грн. 00 коп. у зв'язку з припиненням зобов'язання та відсутністю спору в цій частині.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в цьому випадку це стосувалось відповідача, який мав би довести належність виконання грошового зобов'язання, або відсутність підстав для його виконання, чого зроблено не було.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом були вірно застосовані норми матеріального права при задоволенні позовних вимог, проте помилково не застосовані норм процесуального права в частині сплаченої суми боргу. Тому, за таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення Господарського суду Полтавської області 13.09.2007 року має бути змінено.
Зважаючи на наведене вище та керуючись ст.ст.43,33,34,43,49 п.11) ст.80, ст.ст.99,101, п.4) ст.103, ст.105 ГПК, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ДП «Любич-Кременчук»на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року у справі №5/363 -залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року у справі №5/363 -змінити. Доповнити резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2007 року у справі №5/363 п.3 наступного змісту:
«В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити»
3. Копію цієї постанови суду надіслати сторонам у справі.
4. Матеріали справи №5/363 повернути до Господарського суду Полтавської області.
Повний текст постанови було виготовлено та підписано 21.01.2008 року
Головуючий Поліщук В.Ю.
Судді :
Агрикова О.В.
Рудченко С.Г.