Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "05" березня 2008 р.
Справа № 5/96-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Осадчук С.П., довір. №13 від 05.03.08.
від відповідачів 1.Осіпян Е.С. - директор, Присада Г.В., довір. №20 від 29.10.07., Мамула А.М. - дов. від 26.10.07.
від 2-го відповідача: Середа Т.П. - дов. №1198/02-16 від 16.10.07.
від третіх осіб: 1. Ястремська В.М. - начальник, посв.№039
2. Гурнович І.В. - дов. №03/54 від 10.01.08.
3. Вацківська Т.М., сільський голова
Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Ротор" (м.Житомир)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла" (смт. Попільня) 2. Попільнянської районної державної адміністрації (смт Попільня)
третіх осіб 1. Відділу земельних ресурсів у Попільнянському районі (смт.Попільня)
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)
3. Парипської сільської ради, Попільнянського р-ну(с.Парипси)
про визнання недійсним договору оренди землі від 21.09.2006р. та зобов'язання виконати певні дії
У судовому засіданні оголошувалась перерва 20.02.08. до 05.03.08. на підставі ст.77 ГПК України
Спір розглядається у більш тривалий строк за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами 21 вересня 2006 року недійсним та зобов'язати другого відповідача погодити із суміжними землекористувачами межі земельних ділянок і укласти договори оренди землі між позивачем і першим відповідачем з урахуванням погоджених меж.
30.01.08 року позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких уточнив правові підстави заявленого позову і предмет позову, зокрема, просив визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Попільнянської районної державної адміністрації від 21.09.06р. №491, а інші позовні вимоги залишити без змін (а.с.105-106, т.1).
Ухвалою господарського суду від 30.01.08. відмовлено в прийнятті уточнення позовних вимог до розгляду в частині визнання недійсним та скасування розпорядження голови Попільнянської районної державної адміністрації №491 від 21.09.06. (а.с.148-149, т.1).
Представник позивача у засіданні суду пояснив, що згідно договору від 01.12.2000р., укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області придбав незавершений будівництвом цегельний завод, який знаходиться в с. Парипси, Попільнянського району, Житомирської області на земельній ділянці площею 1,5 га. На початку 2007 року позивачеві стало відомо, що між відповідачами укладено договір оренди землі №325, яким першому відповідачеві із земель запасу Парипської сільської ради для виробничих цілей передано в оренду строком на 23 роки земельну ділянку площею 2,8935 га. План земельної ділянки, яка передана першому відповідачеві за спірним договором свідчить, що на земельній ділянці, переданій першому відповідачеві знаходяться об'єкти, а саме: водонапірна башта, котельня та фундамент під димові труби, які купив позивач на підставі договору від 01.12.2000 року. Крім того, пояснив, що відповідачі не погоджували із позивачем межі земельної ділянки, що передавалась першому відповідачеві, хоча не заперечував, що земельну ділянку під придбаними об'єктами не оформив і межі земельної ділянки не було визначено. Також заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання адміністративним судом з приводу оскарження рішення Попільнянської райдержадміністрації, на підставі якого було укладено спірний договір між відповідачами.
Представники першого відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Пояснили, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, укладений на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації №491 від 21.09.06. Зазначили, що ніякі об'єкти, які б належали позивачеві не знаходяться на земельній ділянці, яка передана першому відповідачеві згідно спірного договору. Крім того, пояснили, що відповідач не надав доказів, в підтвердження своїх доводів та про те, що він являється суміжним користувачем спірної земельної ділянки, оскільки зі всіма суміжними землекористувачами межі спірної земельної ділянки погоджено. Крім того, пояснив, що з актів перевірок Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області позивача вбачається, що такого об'єкта як водонапірна башта у позивача не існує, а фундамент з бетонних блоків під насосну станцію зовсім інших розмірів, чим придбав перший відповідач. Заперечував проти заявленого клопотання позивачем щодо зупинення провадження у справі та щодо відкладення розгляду справи і розгляду справи у більш тривалий строк.
Представник другого відповідача в засіданні суду теж заперечував проти позову. Пояснив в судовому засіданні, що договір відповідає чинному законодавству, межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами погоджено. Позивачу земельна ділянка ніколи не виділялася, і доказів, які б пітверджували передачу земельної ділянки позивачу відсутні. Згідно договору, яким позивач придбав незавершений будівництвом об'єкт - цегельний завод, позивач повинен був вирішити питання щодо придбання земельної ділянки, яка знаходиться під купленими об'єктами. Проте, позивач не оформляв документи на землю. При цьому декілька разів вносились зміни до договору, укладеного між позивачем і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області щодо розібрання об'єкту незавершеного будівництва і впорядкування земельної ділянки. Тільки 18.05.07. були внесені зміни до основного договору купівлі- продажу від 01.12.2000р., яким зобов'язано позивача оформити право користування земельною ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва - цегельним заводом в с. Парипси, добудувати та ввести в експлуатацію зовсім інший об'єкт - завод із виробництва поліетиленових труб. До того ж розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації №247 від 16.05.07. позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, на якій розміщено майновий комплекс незавершеного будівництва цегельного заводу, площею 5 га. Проте, позивач не виготовляє документи. Зазначив, що з додаткової угоди про внесення змін до основного договору купівлі - продажу незавершеного будівництва вбачається, що позивач буде будувати інший об'єкт, тобто завод із виробництва поліетиленових труб, отже, питання з приводу передачі земельної ділянки віднесено до комптенції Житомирської обласної адміністрації, а не другого відповідача. Заперечував проти заявленого клопотання щодо зупинення провадження у справі та щодо відкладення розгляду справи і розгляду справи у більш тривалий строк.
Представник третьої особи Відділу земельних ресурсів у Попільнянському районі в засіданні суду теж пояснив, що позов не підлягає задоволенню. Позивач не оформляв земельну ділянку, що знаходиться під купленими об'єктами незавершеного будівництва. Спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, межі погоджені зі всіма землекористувачами. А позивач не оформив документи на користування спірною земельною ділянкою, межі земельної ділянки, на яких знаходяться його об'єкти теж не визначені. Ні земельний відділ, ні Попільнянська райдержадміністрація не заперечує проти оформлення земельної ділянки, на яких знаходиться куплений об'єкт незавершеного будівництва - цегельного заводу. Заперечував проти клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та відкладення розгляду справи і розгляду справи у більш тривалий строк.
Представник третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України в Житомирській області у засіданні суду пояснив, що позивач придбав об'єкт незавершеного будівництва цегельний завод в с.Парипси. Документи, які б підтверджували право користування земельною ділянкою під об'єкти незавершеного будівництва - цегельного заводу, придбаного позивачем відсутні, зберігся тільки акт відводу земельної ділянки площею 1,5 га в користування Попільнянському райміжколгоспбуду під будівництво цегельного заводу в с. Парипси від 10.07.1972. Вважає, що під придбані об'єкти позивачеві повинна бути передана земельна ділянка відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо заявленого клопотання позивача пояснив, - вирішити на розсуд суду.
Представник третьої особи Парипської сільської ради в засіданні суду пояснив, що земельна ділянка не була оформлена під придбані об'єкти позивачем, хоча рішенням виконавчого комітету Парипської сільської ради від 10.04.2001 року №16 було надано дозвіл позивачеві на підготовку матеріалів попереднього погодження і місця розташування земельної ділянки загальної площі 13,24 га для виробничих цілей та рекомендовано позивачу звернутися в землевпорядну організацію для виготовлення проекту відведення даної земельної ділянки. А також рішенням ІУ сесії У скликання від 23.06.06. в зв'язку з подачею позивачем заяви від 13.06.06. було піднято клопотання перед другим відповідачем про надання дозволу на виділення земельної ділянки розміром 5 га під виробництво поліетиленових труб на території незавершеного будівництва цегельного заводу. Заперечував проти клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та відкладення розгляду справи і розгляду справи у більш тривалий строк.
З врахуванням заперечень відповідачів щодо задоволення клопотання позивача та щодо відкладення розгляду справи і розгляду справи у більш тривалий строк, суд приходить до висновку про відхилення клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували звернення до адміністративного суду з позовом про скасування розпорядження Попільнянської райдержадміністрації №491 від 21.09.06. та про порушення провадження у справі адміністративним судом.
Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
01 грудня 2000 року між позивачем (покупцем) та третьою особою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (продавцем) був укладений договір, згідно якого продавець передає у власність покупцеві незавершений будівництвом об'єкт - цегельний завод, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с. Парипси на земельній ділянці 1,5 га. Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що питання придбання або оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, покупець вирішує з органами місцевого самоврядування після набуття ним права власності (а.с. 13-16, т.1).
Відповідно до п.5.3 договору від 01.12.2000р. позивач зобов'язувався виконувати умови продажу об'єкта на аукціоні:
- завершити будівництво протягом п'яти років,
- можливе перепрофілювання первісного призначення,
- заборона продажу об'єкта до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію (а.с.14).
Передача об'єкта оформляється актом приймання - передачі, який підписується сторонами (п.3 договору від 01.12.2000р.).
Як вбачається із акту прийому - передачі від 08.12.2000року на виконання зазначеного вище договору позивачеві було передано об'єкти, а саме: виробничий корпус - 12% готовності, АБК - 85% готовності, котельня 22% готовності, ГРП - 27% готовності, артскважина - 32% готовності, димові труби 36% готовності, насосні станції - 39% готовності, водонапірна башта - 100% готовності, резурвуар води - 20% готовності, верт.планування -55% готовності та обладнання (а.с.28, т.1).
Слід зазначити, що до п.5.3 вищезазначеного договору від 01.12.2000р. неодноразово вносились зміни, зокрема:
- договором від 01.06.2005 року - п.5.3 викладено в такій редакції:
розробка покупцем - (позивачем) Закритим акціонерним товариством "Ротор" проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта - виробничого корпусу деревообробного цеху, надання підтверджуючих документів до Регіонального відділення в термін до 01.06.06.
об'єкт незавершеного будівництва - цегельний завод в с.Парипси р о з і б р а т и та в п о р я д к у в а т и земельну ділянку в термін до 01.06.06,
завершення будівництва об'єкта виробничого корпусу деревообробного цеху (м.Житомир, вул. Малинська,4) із використанням розібраних конструкцій та введення його в експлуатацію в термін до 01.06.08.,
заборона продажу об'єкта до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію. (а.с.12,т.1).
- договором від 31.05.2006 року - викладено абзац другий п.5.3 в такій редакції:
об'єкт незавершеного будівництва - цегельний завод в с.Парипси р о з і б р а т и та в п о р я д к у в а т и земельну ділянку в термін до 01.06.07. (а.с.11,т.1),
- договором від 18.05.2007 року - викладено п.5.3 (обов'язки покупця) в такій редакції:
надати продавцю підтверджуючі документи про виготовлення та затвердження проекта будівництва об'єкта складського господарства (м.Житомир, вул. Малинська, 10) в термін до 31.12.07.
завершити будівництво об'єкта складського господарства (м.Житомир, вул. Малинська, 10) та ввести його в експлуатацію в термін до 31.12.09.,
- о ф о р м и т и право користування з е м е л ь н о ю ділянкою під об'єктом незавершеного будівництва - цегельним заводом в с. Парипси, добудувати та ввести в експлуатацію об'єкт - завод із виробництва поліетиленових труб в термін до 31.12.10р.(а.с.10,т.1).
Отже, позивач не повинен завершувати будівництво придбаного об'єкту - цегельного заводу в с.Парипси, а розібрати зазначений об'єкт, оформити право користування земельною ділянкою і побудувати завод із виробництва п о л і е т и л е н о в и х труб.
Крім того, матеріали справи, зокрема:
- довідки Відділу земельних ресурсів у Попільнянському районі за №257 від 29.10.07. та №363 від 26.11.07. (а.с.26, 83, т.1), згідно яких на період укладення спірного договору оренди позивач як землекористувач у формі 6-зем не рахувався і земельна ділянка, на яку претендує позивач перебувала і перебуває в землях запасу Парипської сільської ради, оскільки позивач не оформив право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під господарськими будівлями позивача,
- договір від 18.05.07. про внесення змін до договору купівлі-продажу від 01.12.2000 (а.с.97,т.1) і відзив Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, із якого вбачається, що позивач станом на 18.05.07., тобто на день внесення змін до договору купівлі-продажу від 01.12.2000 не оформив земельну ділянку, оскільки останній зобов'язаний оформити право користування земельною ділянкою під придбаний об'єкт незавершеного будівництва (а.с. 96,т.1),
- протокол по розгляду земельного спору щодо меж земельних ділянок між позивачем і першим відповідачем за межами населеного пункту с. Парипси (а.с.133,т.1),
- довідка за №240/02-16 від 04.03.08 Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про те, що земельна ділянка позивачеві з 2004 року не виділялася під будь-які потреби ( а.с. 131, т.2),
- а також пояснення представників відповідачів та третіх осіб свідчать про те, що із 2000 року по день розгляду справи в суді позивач не оформив право користування земельною ділянкою під придбані об'єкти, про що і представник позивача не заперечував в засіданні суду.
З приватизаційних матеріалів, наданих третьою особою Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Житомирській області, зокрема із відводу земельної ділянки в користування Попільнянському райміжколгоспбуду під будівництво цегельного заводу в с. Парипси від 10.07.1972р. та з проекту відводу земельної ділянки і викопіровки з плану земель колгоспу "Перше травня" теж неможливо встановити межі земельної ділянки, виділені під побудований цегельний завод та будівництво нового цегельного заводу, оскільки на них відсутні об'єкти, на які посилається позивач, а також відсутні межі земельної ділянки під будівництво нового цегельного заводу і таких доказів не надав позивач.
Не надав позивач і доказів, в підтвердження звернення чи то до другого відповідача, чи до третьої особи Парипської сільської ради щодо передачі йому земельної ділянки під придбаний об'єкт незавершеного будівництва - цегельного заводу 1,5 га до 17.06.06. (заява позивача за вихідним №10 від 13.06.06, а.с.147,т.2), тобто після укладення спірного договору.
Як вбачається із рішення виконавчого комітету Парипської сільської ради №16 від 10.04.2001 року, позивачеві надавався дозвіл на виготовлення документів (проекту відведення) земельної ділянки 13,24 га для виробничих цілей (а.с.131, т.1), проте документи не були виготовлені позивачем.
Тільки 17.06.06. позивач звернувся до голови Парипської сільської ради із заявою про виділення йому 5 га земельної ділянки під виробництво поліетиленових труб на території незавершеного будівництва цегельного заводу (а.с.65, т.2).
Розпорядженням голови Попільнянської райдержадміністрації від 16.05.07. №247 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на якій розміщено майновий комплекс незавершеного будівництва цегельного заводу площею 5 га із земель запасу Парипської сільської ради строком на 25 років.
Проте, позивач не виготовив зазначені документи і на день розгляду справи в суді.
Таким чином, позивач не надав доказів, які б підтверджували те, що він являвся суміжним користувачем на період укладення договору №325 від 21.09.06. та про те, що його об'єкти знаходяться на земельній ділянці, яка передана в оренду першому відповідачеві на підставі зазначеного спірного договору.
Дійсно, 02.07.04 року між Попільнянським районним колективним міжгосподарським об'єднанням по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (продавець) та першим відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого останній купив цілісний майновий комплекс "цегельний завод", що знаходиться за адресою с. Парипси, по вул. Лугова,78, Попільнянського району, Житомирської області (а.с.17,т.1).
Слід зазначити, що з моменту придбання цегельного заводу в с. Парипси, перший відповідач придбав в оренду земельну ділянку на підставі документів, зокрема:
- розпорядження голови районної державної адміністрації №436 від 09.12.04., яким земельна ділянка площею 3,3186 га виділена із земель запасу Парипської сільської ради першому відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла" та затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла", розроблену МП "Геоцентр" (а.с.48, т.1),
- договір оренди землі від 09.12.04. площею 3,3186 га, укладений між Попільнянською районною державною адміністрацією та першим відповідачем на підставі розпорядження №436 від 09.12.04., пунктом третім якого зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: майновий комплекс цегельного заводу (а.с.34-36,т.1).
- розпорядження голови районної державної адміністрації №491 від 21.09.06 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право користування земельною ділянкою першого відповідача з врахуванням внесених змін і передано останньому в оренду строком на 23 роки земельну ділянку площею 2,8935 га із земель запасу Парипської сільської ради для виробничих цілей(а.с.17, т.1).
- спірний договір оренди землі №325 від 21.09.06., укладений між відповідачами на підставі зазначеного вище розпорядження №491 від 21.09.06., згідно якого передано в оренду першому відповідачеві земельну ділянку площею 2,8935 га, розміщену на території Парипської сільської ради, який зареєстрований в Державному реєстрі земель за №040621000003 (а.с.18-19,т.1) .
Із технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою та передача в оренду на території Парипської сільської ради першому відповідачеві -Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла" вбачається, що передана спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункта с. Парипси. Межі земельної ділянки погоджені із суміжними землекористувачами (а.с.37-52, т.1).
Як уже зазначав суд вище, на період укладення спірного договору позивач не оформив земельну ділянку під придбаний об'єкт незавершеного будівництва - цегельний завод, і такий землекористувач не значився, про що пояснювали в засіданні суду представники другого відповідача та третіх осіб - Відділу земельних ресурсів у Попільнянському районі і Парипської сільської ради і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та про що не заперечували і представники позивача в засіданнях суду.
Крім того, письмове пояснення Відділу земельних ресурсів у Попільнянському районі від 26.11.07. за №363 свідчить, що земельна ділянка, на яку претендує позивач перебуває і перебувала на землях запасу Парипської сільської ради, оскільки позивач не оформив право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під господарськими будівлями ЗАТ "Ротор" (а.с.83, т.1), про що також суд зазначав вище.
З врахуванням приписів ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.12 Перехідних положень до Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за м е ж а м и населених пунктів - відповідні органи в и к о н а в ч о ї в л а д и.
Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, про що не заперечували представники сторін, то відповідно розпоряджатися ними вправі був другий відповідач - Попільнянська районна державна адміністрація.
Розпорядженням другого відповідача № 491 від 21.09.06. спірна земельна ділянка була передана першому відповідачеві.
Зазначене розпорядження не визнано протиправним і не скасоване на час розгляду справи у суді.
На підставі зазначеного розпорядження укладений спірний договір.
Згідно ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
З врахуванням приписів ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Істотними умовами договору оренди є, зокрема:
- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки),
- строк дії договору,
- орендна плата,
- умови використання та цільове призначення,
- умови збереження стану об'єкта оренди,
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю,
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві,
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки,
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини,
- відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державні реєстрації договору оренди, а також визнання договору оренди землі недійсним.
Невід'ємною частиною договору оренди землі:
план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду,
кадастровий план земельної ділянки,
акт визначення меж земельної ділянки в натурі,
акт приймання - передачі земельної ділянки.
Спірний договір містить всі істотні умови договору оренди землі і зареєстрований 27.10.06. № 040621000003, про що суд зазначав вище.
Таким чином укладаючи спірний договір між відповідачами, останні не порушили вимоги чинного законодавства.
З врахуванням приписів ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.
Проте, враховуючи вище викладене, господарський суд приходить до висновку, що відповідачі, укладаючи спірний договір, не порушили вимоги чинного законодавства, оскільки договір укладений в письмовій формі, в межах повноважень, наданих другому відповідачеві і належним чином зареєстрований.
Крім того, суд вважає, що укладаючи спірний договір між відповідачами, останні не порушили прав позивача, оскільки позивач не довів обставин, на які посилався в позовній заяві і не надав доказів, в підтвердження обставин, що на земельній ділянці, яка передана в оренду першому відповідачеві, знаходиться частина незавершеного будівництва - цегельного заводу (водонапірна башта, котельня, фундамент під димові труби), придбаного позивачем у 2000 році на підставі договору від 01.12.2000року.
Слід зазначити, що договори про внесення змін до договору від 01.12.2000р., яким придбано позивачем об'єкт незавершеного будівництвом цегельного заводу, розташованого в с. Парипси та акти третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області свідчать теж про те, що позивач не виконував умови зазначеного договору, зобов'язувався розібрати об'єкт, звільнити земельну ділянку, а тільки з 18.05.07., тобто після укладення спірного договору, оформити земельну ділянку під будівництво іншого об'єкту - по виробництву поліетиленових труб (а.с.10-12 т.1, а.с.54 -62 т.2 ).
Не надав позивач і доказів, в підтвердження тих фактів, що він являвся суміжним землекористувачем на час укладення спірного договору.
Згідно ст.3 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва надаються їм у довгострокову оренду.
Відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства. У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва (ст.8 Закону України "Про осбливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва").
Проте, позивач після придбання незавершеного будівництва - цегельного заводу не оформив права користування земельною ділянкою, на якій об'єкт розташований.
Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи позивач не довів, що його права порушені.
Крім того, розпорядженням другого відповідача від 16.05.07. №247 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на якій розміщено майновий комплекс незавершеного будівництва цегельного заводу, площею 5 га із земель запасу Парипської сільської ради строком на 25 років. Проте, позивач не виготовив зазначені документи і на день розгляду справи в суді.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом с в о ї х порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права, або охоронюваного законом інтересу (ст.21 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчудження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
При переході права власності на будівлю чи споруду право власності на земельну ділянку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди (ст.120 Земельного кодексу України).
Проте, позивач не надав доказів, в підтвердження укладення договору оренди землі, на якій знаходиться придбаний незавершений об'єкт - цегельний завод та доказів, в підтвердження знаходження частини придбаного об'єкту -цегельного заводу на земельній ділянці, яка передана першому відповідачеві.
Згідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо реєстрації 16.01.08. за ним права власності на нерухоме майно незавершеного будівництвом об'єкту - цегельного заводу, який був придбаний 01.12.2000р., оскільки реєстрація об'єкту не свідчить про те, що частина об'єкту знаходиться на земельній ділянці, яка передана першому відповідачеві на підставі спірного договору оренди землі.
Слід зазначити, що до компетенції другого відповідача належить прийняття рішення щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населених пунктів, та щодо укладення договорів оренди земельної ділянки на підставі прийнятих рішень, про що суд зазначав вище і не належить до компетенції суду.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позивач не довів тих обставин, на які посилався в позовній заяві і тому відмовляє в позові.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1.Відхилити клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі.
2.В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 11.03.08.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - поз.
3-4 -відп.
5,6,7 - третім особам