03.03.08р.
Справа № 9/191-07
За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ
до відповідача-1: Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»,
м.Дніпропетровськ
третя особа-1: Фонд державного майна України, м. Київ
третя особа-2: Міністерство оборони України, м. Київ
третя особа-3: Дніпропетровська обласна держана адміністрація, м. Дніпропетровськ
про визнання частково недійсним додатку до договору
Суддя Подобєд І.М.
Представники:
Від позивача -представник не з'явився.
Від відповідача-1 - Фірсова С.В. - представник, довіреність від 03.05.06р.
Від відповідача-2 - Ровенська І.В. - начальник юр відділу, довіреність №2.29-108 від
28.08.07р.
Від третьої особи-1 - Томчук О.В. - начальник відділу РВ ФДМУ по Дніпропетровській
області, довіреність №30 від 12.01.08р.
Від третьої особи-2 - представник не з'явився
Від третьої особи-3 - Велієв Х. С. - головний спеціаліст відділу позовної роботи та
кодифікації юридичного управління облдержадміністрації, довіреність №61/07-45 від
01.11.07р.
В засіданні прийняли участь - Кріпак Н.В. - старший прокурор відділу прокуратури
Дніпропетровської області, посвідчення №148 від 19.09.03р.
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось у вересні 2007 року із позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ВАТ «АК «Дніпроавіа», в якому просить господарський суд визнати частково недійсним додаток №1 до договору застави нерухомості та обладнання від 27.12.2001р. №Г.09.2.2.1-1760, який є його невід'ємною частиною, у частині передання в заставу штучної злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» та про вилучення з додатку №1 до договору застави нерухомості і обладнання від 27.12.2001р. №Г.09.2.2.1.-1760 штучної злітно-посадкової смуги (порядковий номер 208). Судові витрати у справі просить покласти на Відповідачів. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що ВАТ «АК «Дніпроавіа» при укладенні договору застави не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не було власником штучної злітно-посадкової смуги, а Фонд державного майна України, погоджуючи надання в заставу штучної злітно-посадкової смуги, вийшов за межі своїх повноважень.
Відповідач-1 - ЗАТ КБ «Приватбанк» просить у позові відмовити, посилаючись на те, що Позивач не довів належними доказами, що злітно-посадкова смуга не є власністю ВАТ «АК «Дніпроавіа» та є власністю Позивача. Вказує, що договір застави відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства і підстави для визнання його недійсним в частині штучної злітно-посадкової смуги -відсутні.
Відповідач-2 -ВАТ «АК «Дніпроавіа» позов не визнає. Вказує у відзиві на позов, що на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства в статутний фонд ВАТ «АК «Дніпроавіа» увійшла штучна злітно-посадкова смуга, утримання якої здійснювалось за рахунок коштів громадянської авіації та ВАТ «АК «Дніпроавіа». Вважає себе власником цього майна, відносно якого, має право здійснювати будь-які дії, що не суперечать законодавству. Звертає увагу на те, що на момент оформлення акту від 10.01.1999р. №2/99 про приймання-передачу штучної злітно-посадкової смуги від Міністерства оборони України до Міністерства транспорту та зв'язку України, це майно було власністю підприємства, тому не могло бути предметом передачі від міністерства до міністерства. Вважає зазначений акт приймання-передачі неналежним доказом права власності, оскільки цей документ не є правовстановлюючим документом.
Заявою від 03.10.07р. заступник прокурора Дніпропетровської області Биков В.М. повідомив суд про вступ у справу прокурора з метою захисту інтересів держави.
Представник прокуратури Дніпропетровської області у судовому засіданні підтримав позовні вимоги Позивача повністю.
Фонд державного майна України, який був залучений до участі у справі у якості Третьої особи-1 на стороні Позивача без самостійних вимог на предмет спору, пояснив, що на час створення ВАТ «АК «Дніпроавіа» штучна злітно-посадкова смуга аеродрому «Кайдаки» м. Дніпропетровськ лише обліковувалась на балансі ДАК «Дніпроавіа», а не передавалась у власність даному господарському товариству. Вказує, що підтвердженням цього є той факт, що після створення ВАТ «АК «Дніпроавіа», злітно-посадкова смуга неодноразово передавалась органами державної влади, що свідчить про право власності на цей об'єкт. Зазначене підтверджується діями щодо її передачі із сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Дніпропетровської облдержадміністрації і від Дніпропетровської облдержадміністрації в оренду АК «Дніпроавіа» (500 м), від Дніпропетровської облдержадміністрації до сфери управління Міністерства оборони України та від Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства транспорту України. Вказує, що у зв'язку із помилковим включенням до переліку майна, визначеного додатком №1 до договору застави майна від 27.12.2001 №Г.09.2.2.1-1760, штучної злітно-посадкової смуги, яка перебуває у державній власності та з метою збереження зазначеної штучної злітно-посадкової смуги м. Дніпропетровськ у державній власності, Фонд державного майна України наказом від 22.01.07р. №105 скасував свій наказ від 14.12.01р. №2319 в частині надання дозволу на передачу в заставу штучної злітно-посадкової смуги і звернувся до Міністерства транспорту та зв'язку України та ВАТ «АК «Дніпроавіа» щодо вжиття ними заходів до повернення цього майна у державну власність та виключення з переліку майна, переданого в заставу. Вважає, що оспорюваний правочин має бути визнаний судом недійсним з підстав, встановлених ч.1 ст. 229 Цивільного кодексу України, як вчинений особою, яка помилилась щодо обставин, які мають істотне значення.
Міністерство оборони України, яке було залучено до участі у справі у якості Третьої особи-2 на стороні Позивача без самостійних вимог на предмет спору, пояснень у справі та витребуваних судом документів не надало. Уповноважений представник Третьої особи-2 в судове засідання не з'явився.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, яка була залучена до участі у справі у якості Третьої особи-3 на стороні Позивача без самостійних вимог на предмет спору, пояснила, що протягом з 1996 по 1998 роки шляхом вчинення низки розпорядчих дій державних органів відбулась передача від Міністерства оборони України до Національного центру аерокосмічної молоді України та до Міністерства транспорту України будівель, споруд території військового містечка аеродромних фондів об'єкта №358, у тому числі злітно-посадкової смуги разом з обслуговуючими спорудами.
Позивач в судове засідання 03.03.08р. уповноваженого представника не направив. Заявив клопотання (надійшли факсовим зв'язком) про призначення колегіального розгляду справи та про відкладення розгляду справи, посилаючись на не отримання ухвали про відкладення розгляду справи.
Ухвалою голови суду від 03.03.08р. було відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про колегіальний розгляд справи. У задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду справи також відмовлено судом з підстав закінчення 03.03.08р. строку вирішення спору, на продовження якого не було надано згоди сторонами та з огляду на неодноразові відкладення розгляду справи за клопотанням Позивача, у тому числі у зв'язку із хворобою уповноваженого представника, що є зловживанням процесуальними правами сторони.
В судовому засіданні 03.03.08р. за згодою Відповідачів, третіх осіб та прокурора оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, у тому числі тих, що приймали участь у попередніх судових засіданнях, та дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі -Відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (надалі -Відповідач-2) був укладений кредитний договір № 2ДО90Д від 19.11.2001 року на суму 4 500 000 доларів США зі сплатою 12% річних.
В забезпечення вищевказаного кредитного договору між Відповідачем-1 і Відповідачем-2 було укладено договір застави № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року.
Предметом зазначеного договору застави є майно вказане в додатку №1 до цього договору, у якому під порядковим номером 208 значиться штучна злітно-посадкова смуга аеродрому «Кайдаки» м. Дніпропетровськ.
Вказаний договір застави був посвідчений 27.12.2001р. приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гула В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №3183.
Міністерство транспорту та зв'язку України (надалі -Позивач) вважає, що при укладенні вищевказаного договору застави Відповідач-2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а Фонд державного майна України (надалі -Третя особа-1), погоджуючи надання в заставу злітно-посадкової смуги, вийшов за межі своїх повноважень, тому має бути визнаний частково недійсним додаток №1 до договору застави нерухомості та обладнання від 27.12.2001р. №Г.09.2.2.1-1760, який є його невід'ємною частиною, - у частині передання в заставу штучної злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» та має бути вилучено з додатку №1 до вказаного договору застави нерухомості і обладнання від 27.12.2001р. № Г.09.2.2.1-1760 штучну злітно-посадкову смугу (порядковий номер 208).
Проте позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження права власності держави, від імені якої виступає Позивач, на вищевказану штучну злітно-посадкову смугу аеропорту «Кайдаки» (надалі по тексту також скорочено - ШЗПС) до матеріалів справи (том 1 а.с. 11-14) Позивачем були надані завірені 09.08.07р. т. в. о. начальника штабу в/ч А 0255 полковником Уфімцевим С.О. копія спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства транспорту України за №446/539 від 11.12.98/24.12.98 «Про прийом-передачу будівель та споруд об'єкта №358 (аеродрому «Кайдаки») та копія акту №2/99 від 10.01.1999р. прийому-передачі злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами.
Прокурором була подана до матеріалів справи (том 2 а.с. 56-58) копія Довідки про результати з'ясування обставин щодо приналежності злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровськ від 30.06.2006р., що була складена міжвідомчою робочою групою, створеною відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 25.04.06 №16123/17/1-1.
У тексті вищевказаної Довідки щодо приналежності зазначеної штучної злітно-посадкової смуги йдеться посилання, зокрема, на наступні факти.
За даними форми №1 «баланс» Державної авіакомпанії «Дніпроавіа» станом на 01.01.96 первісна вартість основних засобів складала 1 920 922 млн. укр. крб.
Відповідна вартість основних засобів (1 920 922 млн. укр. крб.) вказана в акті оцінки вартості майна, затвердженому 21.06.96 за результатами інвентаризації, проведеної станом на 01.06.96 для здійснення оцінки за «Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації», затвердженою постановою КМУ від 18.01.95 №36.
Аналогічна вартість основних засобів (1 920 932 млн. укр. крб.) відображена у підсумку відомості нарахування індексації основних засобів станом на 01.04.96 графа первісна вартість основних засобів до індексації»), що проводилася на підставі наказу Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна України від 23.05.96 №148/64/103/563.
Щодо штучної злітно-посадкової смуги, то зазначений об'єкт включено до вищевказаної відомості Індексації у складі основних засобів Відділу капітального будівництва за інвентарним номером 208 первісно балансовою вартістю 45 408 665 896 укр. крб.
На вказаний об'єкт (штучну злітно-посадкову смугу) до перевірки надана інвентарна картка (форма 03-6) №3082 (дата складання -21.11.65). Штучну злітно-посадкову смугу (далі -ШЗПС) введено в експлуатацію на підставі «Акту приймання-передачі в експлуатацію ШЗПС об'єкта №262 «Реконструкція та будівництво», фактична вартість робіт -758,41 тис. руб., загальна площа покриття та примикань -99354 м кв., будівництво закінчено у серпні 1965 року.
Згідно з актом приймання в експлуатацію від 18.12.87 б/н балансову вартість штучної злітно-посадкової смуги аеродрому Дніпропетровська збільшено на 1116,4 руб -вартість робіт з її подовження на 354 м (закінчення робіт -листопад 1987 року).
За актом ширина несучої частини покриття - 48 м, з яких покриття зі збірних залізобетонних плит ПАГ-ХУП - 44 м. Відповідно, заведено інвентарну картку №5146 (дата не вказана) на подовження ШЗПС первісною вартістю 1116,4 тис. руб, дата складення -грудень 1987 року.
За даними зведеної інвентарної картки №3082 (дата заповнення -05.02.1988) первісна балансова вартість смуги (інв. №208) складала 2 495201 руб. У подальшому вартість збільшувалася в результаті проведених індексацій:
на 01.05.92 -27447211 руб. (коеф. інд 11);
на 01.08.93 -1032015134 руб. (коеф. інд 32,6);
на 01.08.95 -45408665896 укр. крб. (коеф. інд. 44);
на 01.0496 -340564994220 укр. крб. (коеф. інд. 7,5);
Після переведення у гривні 02.09.96 -3 405 649,94 грн.
Після подовження та реконструкції у 1987 році ШЗПС має наступні характеристики: основа -піщана, покриття:
1. цементобетон товщ. 30 см -852 м*48м = 40896 м кв.;
2. цементобетон -товщ. 28 см -1000 м*48,8 = 48800 м кв.;
3. цементобетон -товщ. 24 см -148 м*48 м = 7104 м кв.;
4. збірні залізобетонні плити -товщ. 14 см -354 м*44 м =15576 м кв.;
Всього довжина ШЗПС - 2354 м.
Відповідно до технічного паспорту аеропорту Дніпропетровськ, складеного комісією Дніпропетровського підприємства ЦА «Дніпроавіа» під керівництвом начальника аеропорту Кукути А.І. від 22.03.93, затвердженого начальником управління цивільної авіації 25.10.93: ШЗПС має розмір 2850*44 м; знаходиться на балансі авіапідприємства (слово «авіапідприємство» вдруковано замість витертого іншого слова); юридично аеродром належить в/ч 42088 Міноборони України, спільно використовується в/ч 54244, в/ч 41138, в/ч 34539, аеропорт Дніпропетровськ на підставі «Договора о совместной эксплуатации с правом совместного базирования» (договір робоча група не виявила).
Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 17.04.95 ІІ-ДП №003702, виданого Новоолександрівською сільською Радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в книзі записів на право постійного користування землею за №775, в постійне користування Державній авіаційній компанії «Дніпроавіа» надано 165,7 га землі. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 17.04.95 І-ДП №003401, виданого Нооволександрівською сільською Радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів на право постійного користування землею за №775, в постійне користування Державній авіаційній компанії «Дніпроавіа» надано 167,0 га землі.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 17.04.95 І-ДП №003399, виданим Новоолександрівською сільською Радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в книзі записів на право постійного користування землею за №776, в постійне користування в/ч А 1549 надано 450,5 га.
Згідно з планами зовнішніх меж землекористування злітно-посадкова смуга знаходиться на земельній ділянці, відведеній в/ч А-1549.
Згідно з витягом із Акта приймання 135 ОБАТЗ із складу 49 корпусу Протиповітряної оборони до складу 5 авіаційного корпусу у період з 05.05.96 по 08.05.96 проведено приймання здачу із складу 49 корпусу ППО до складу 5 авіаційного корпусу 135 ОБАТЗ в/ч А-1549 аеродрому Кайдаки І класу, площею 563, га ЗПС -2850х44 АТУ з обох стартів. З боку сторони, що здає, акт підписано 17.05.96, затверджено 29.05.96.
На підставі постанови КМУ від 22.10.96 №1281 Актом від 02.12.96 №421 прийому (передачі) будівель, споруд території військового містечка аеродромних фондів об'єкту 358 Дніпропетрвоська КЕЧ передала Дніпропетровській облдержадміністрації будівлі, споруди, інші основні фонди, у тому числі земельну ділянку об'єкта 358 площею 588 га. Акт затверджено Міністром оборони України О. Кузьмуком і заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації В. Кіріяшем. У наданій до перевірки копії облікової картки. Умовний шифр 358, зазначено, що землеволодіння оформлено площею 563,5 га; злітно-посадкова смуга протяжністю 2870,0 м, шириною 12,0 м.
На момент підписання вищевказаного Акта, державну авіакомпанію «Дніпроавіа» було перетворено у ВАТ.
У рішенні Вищого арбітражного суду України від 19.04.99р. у справі №6/16 встановлено, що об'єкт №358 не є самостійною одиницею, зазначений номер є загальним шифром, який охоплював військові містечка №№45, 52 та злітно-посадкову смугу з обслуговуючими спорудами, доказом чого є генеральний план забудови, що зберігається у Центральному проектному інституті Міністерства оборони України за правилами таємного діловодства.
Після передачі майна до комунальної власності Державне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство» передало авіакомпанії «Дніпроавіа» частину злітно-посадкової смуги довжиною 500 м згідно з договором оренди від 21.07.97р. №12 (робочій групі надано копію договору). На підставі спільного наказу Міноборони і Дніпропетровської облдержадміністрації від 16.11.98 №43, акта від 10.01.99р. № 1/99, затвердженого Міністерством оборони України й заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації, все майно «об'єкта 358» передане до Міноборони України, договір оренди від 21.07.97р. №12 припинив свою дію, про що Дніпропетровська облдержадміністрація повідомила ВАТ «Дніпроавіа» листом від 05.04.99р. №7/37-820.
Розпорядженням КМУ від 12.08.97 №451-р було зобов'язано Міноборони передати до сфери управління Мінтрансу об'єкт №358-гп, за винятком майна, яке передається Національному центру аерокосмічної освіти молоді України за переліком згідно з додатком до цього розпорядження. До переліку, що є додатком до розпорядження, злітно-посадкова смуга не входить.
Відповідно до доручення КМУ від 23.10.98 інд. №69 наказом Міноборони Дніпропетровської облдержадміністрації від 26.11.98 №431/3/31-3120 «Про скасування частини акта №421» скасовано акт №421 прийому (передачі) будівель, споруд, території військових містечок №№ 89, 90, а також злітно-посадкової смуги разом з обслуговуючими спорудами аеродрому.
Наказом Міноборони і Мінтрансу від 11.12.98/24.12.98 № 446/539 «Про прийом-передачу будівель та споруд об'єкта №358» (аеродрому Кайдаки) зобов'язано заступника Міністра оборони України -командувача ВПС передати, а першого заступника Міністра транспорту України -голову Державної авіаційної адміністрації прийняти будівлі та споруди об'єкта №358 (аеродрому «Кайдаки»). Створено комісію прийому-передачі, до складу якої увійшли представники Міноборони, Мінтрансу, Дніпропетровської облдержадміністрації, генеральний директор ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроаіва» Демиденко М.В., директор аеропортового комплексу ВАТ Кукута А.І., головний бухгалтер ВАТ Омельченко В.Т.
Згідно з актом від 30.12.98 №1/99 прийому-передачі злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами, які вилучені з акту прийому-передачі №421 від 04.12.96 Дніпропетровська облдержадміністрація передала Міноборони (військова частина А-4090) прийняло злітно-посадкову смугу разом з обслуговуючими спорудами, які вилучені з акту прийому-передачі №421 від 04.12.98 Акт затверджено заступником голови облдержадміністрації В. Залунінним 30.12.98. в.о. Міністра оборони І. Біжаном 10.01.99.
У перелік майна не увійшли покриття зони розосередження №1 з місцями ділянок для літаків та рубіжними доріжками.
Згідно з актом прийому здачі злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами від 28.12.98 №2/99 Міноборони здало, а Мінтранс прийняв злітно-посадкову смугу разом з обслуговуючими спорудами аеродрому, які вилучені з акту прийому-передачі №421 від 04.12.96. Передаюча сторона -в/ч А-4090. Приймаюча сторона -Мінтранс. Разом з будівлями та спорудами передана земельна ділянка -584,9 га, облікова й технічна документація. Акт затвердили: т.в.о. Міністра оборони І Біжан 10.01.99, Голова Державної авіаційної адміністрації М. Семенів 10.01.99. Акт підписали без зауважень всі члени комісії, включаючи генерального директора ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» Демиденка М.В., директора аеропортового комплексу ВАТ Кукута А.І., головного бухгалтера ВАТ Омельченко В.Т.
Мінтрансом не було надано документи щодо прийняття цього об'єкту на облік.
На момент прийняття рішень про передачу злітно-посадкової смуги органами державної влади, зазначене майно знаходилось в користуванні ВАТ «АК «Дніпроавіа».
Робочій групі була надана приватизаційна справа ДАК «Дніпроавіа». У справі відсутні аркуші інвентаризаційних описів щодо ШЗПС. Проте, керуючим санацією ВАТ «АК «Дніпроавіа» було надано робочій групі посвідчені регіональним відділенням 20.11.01. (прошито 267 аркушів) копію інвентаризаційного опису основних засобів №35, відповідно до якої (рядок 9) під інвентарним номером 208 рахується штучна злітно-посадкова смуга.
Як вказано у висновку наведеному у вищевказаній Довідці про результати з'ясування обставин щодо приналежності штучної злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровськ, міжвідомчою робочою групою були проаналізовані отримані документи стосовно злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровськ, на підставі яких зроблені висновки, що:
1. У складі аеродрому «Кайдаки» є одна штучна злітно-посадкова смуга.
2. Зазначена штучна злітно-посадкова смуга довжиною 2354 м станом на 01.01.96р. обліковувалась на балансі ДАК «Дніпроавіа». Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду (лист від 31.01.01 №01-8/98) баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Оригіналів документів, які однозначно підтверджують факт включення ШЗПС до статутного фонду ВАТ «АК «Дніпроавіа» робочій групі не надано.
Відсутність оригіналів інвентаризаційних описів в приватизаційній справі ДАК «Дніпроавіа» не дає змогу робочій групі встановити факт внесення ШЗПС довжиною 2354 м до статутного фонду ВАТ «АК «Дніпроавіа».
3. Власником штучної злітно-посадкової смуги довжиною 2850 м станом на 01.03.93 була держава в особі Міністерства оборони України (військова частина 42088). Аеропорт «Дніпропетровськ», разом з іншими, використовував злітно-посадкову смугу на підставі Договору про спільну експлуатацію з правом спільного користування.
4. Після створення ВАТ «АК «Дніпроавіа» (28.06.96) злітно-посадкова смуга неодноразово передавалась органами державної влади, що свідчить про право державної власності на цей об'єкт. Зазначене підтверджується діями щодо її передачі із сфери управління Міноборони до сфери управління Дніпропетровської облдержадміністрації, від Дніпропетровської облдержадміністрації в оренду АК «Дніпроавіа» (частково, 500 м ШЗПС), від Дніпропетровської облдержадміністрації до сфери управління Міноборони та від Міноборони до сфери управління Мінтрансу.
5. Згідно з актом прийому-здачі злітно-посадкової смуги аеродрому Кайдаки разом з обслуговуючими спорудами від 28.12.98 №2/99 до сфери управління Мінтрансу передача відбувалась за згоди ВАТ «АК «Дніпроавіа», про що свідчать підписи сторін. Враховуючи, що зазначений акт є добровільним волевиявленням сторін зазначене майно вибуло з володіння ВАТ за його згодою.
6. Враховуючи, що Акт прийому-передачі від 28.12.98 №2/99 є останнім розпорядчим документом щодо володіння цим майном робоча група вважає, що на сьогодні власником злітно-посадкової смуги є держава в особі Міністерства транспорту України. Разом з тим ШЗПС передано у заставу поряд з іншим майном у якості забезпечення кредитного договору, укладеного ВАТ «АК «Дніпроавіа».
Як вказано у вищевказаній Довідці про результати з'ясування обставин щодо приналежності штучної злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровськ, міжвідомчою робочою групою були підготовлені пропозиції Міністерству транспорту та зв'язку України розглянути питання щодо подальшого використання майна, переданого по акту прийому-передачі від 28.12.1998р. №2/99, розглянути питання щодо звернення до ВАТ «Дніпроавіа» з вимогою про зняття з бухгалтерського обліку державного майна та з метою захисту права державної власності на майно, передане по акту прийому-передачі від 28.12.1998р №2/99 Міністерству транспорту та зв'язку України, розпочати позовну роботу щодо визнання недійсними договорів застави в частині передачі зазначеного майна.
За правилами встановленими ч.ч. 2 і 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивач та Міністерство оборони України (надалі також -Третя особа-2) на неодноразові вимоги суду, оригіналів документів, зокрема, вищевказаного акту прийому-передачі злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами №2/99 від 10.01.1999р. щодо вчинення розпорядчих дій із державною власністю суду не надали.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії вищевказаного акту вбачається, що згідно з спільним наказом Міністра оборони та Міністра транспорту України №446/539 від 11.12.98/24.12.98 року «Про передачу злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами» та для виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.1997 року №451-р комісія у складі представників Міністерства оборони України та Міністерства транспорту України Міністерство оборони України здало, а Міністерство транспорту України прийняло злітно-посадкову смугу разом з обслуговуючими спорудами аеродрому, які вилучені з акту прийому-передачі №421 від 04.12.1996р.
Як вбачається із Додатку №1 до вищевказаного акту прийому-передачі був складений Перелік споруд та обладнання, які вилучено з Акту прийому-передачі №421 від 04.12.1996р., що передаються Міністерством оборони до Міністерства транспорту України, у якому, зокрема, вказані: під пунктом 1 -штучні покриття льотного поля, за винятком покрить зони розосередження №1 з 12 місцями стоянок для літаків та руліжними доріжками та під пунктом 2 -внутрішньо-аеродромні дороги, площадки.
Згідно інвентаризаційної відомості фондів аеродрому «Кайдаки» на час передачі їх зі сфери управління Міністерства оборони України до комунальної власності Дніпропетровської області відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.1996р. №1281 також значиться за пунктом 1 - штучне покриття льотного поля та за пунктом 2 - внутрішньо-аеродромні дороги.
Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» інвентарної справи на споруди аеропорту м. Дніпропетровськ на вимогу суду також не надало.
Відповідач-2 зі своєї сторони надав суду докази щодо перетворення Державної авіаційної компанії «Дніпроавіа» у ході приватизації із яких вбачається наступне.
Відповідач-2 є господарським товариством, яке було утворене згідно рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 28.06.1996р. №12/195-1-АО шляхом перетворення державної авіаційної компанії «Дніпроавіа» у відкрите акціонерне товариство у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про господарські товариства», Указів Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.1994р. №699/94 та «Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році» від 19.03.1996р. №194/96.
Так наказом Фонду державного майна України №515 від 08.05.1996р. було затверджено план-графік проведення приватизації об'єктів груп Б, В, Г на І, ІІ, ІІІ квартали 1996 року, у тому числі по Дніпропетровській області, по Міністерству транспорту -щодо Державної авіаційної компанії «Дніпроавіа» (надалі також -ДАК «Дніпроавіа»).
Приватизація ДАК «Дніпроавіа» проводилася Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі -РВ ФДМУ по Дніпропетровській області).
На виконання Указу Президенту України від 26.11.1994р. №699 та наказу Фонду державного майна України №515 від 08.05.1996р. наказом №12/102-ПК від 29.05.1996р. РВ ФДМУ по Дніпропетровській області створено комісію з підготовки до приватизації ДАК «Дніпроавіа».
Під час приватизації державної авіаційної компанії «Дніпроавіа», наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 30.05.1996 року №12/168 була утворена комісія з інвентаризації майна державної авіакомпанії «Дніпроавіа», на яку були покладені задачі з проведення повної інвентаризації майна підприємства, визначення вартості цілісного майнового комплексу, розробка проекту Статут тощо.
Згідно інвентарної картки обліку основних засобів №3082, починаючи з 1965 року на балансі Державної авіаційної компанії «Дніпроавіа» рахувалась штучна злітно-посадкова смуга, яка мала початкову довжину 1000 м та декілька разів продовжувалась за рахунок коштів громадянської авіації: в 1958 році -на 444 м, в 1959 році -на 408 м, в 1965 році - на 148 м, в 1987 році -на 354 м. По утриманню цієї штучної злітно-посадкової смуги в аварійно-безпечному стані авіаційне підприємство несло постійні витрати.
Згідно інвентаризаційного опису основних засобів №351 ДАК «Дніпроавіа», що обраховувались на балансовому рахунку №01 станом на 01.06.1996р., за п. 9 також обліковувалась штучна злітно посадкова смуга, 1965 року будування.
Згідно п.2 протоколу №1 засідання комісії з підготовки та приватизації ДАК «Дніпроавіа» від 06.06.1996р., на виконання наказів Фонду державного майна України було постановлено про проведення повної інвентаризації майна ДАК «Дніпроавіа».
За результатами діяльності інвентаризаційної комісії були складені інвентаризаційні відомості із описом майна, яке передається до статутного фонду акціонерного товариства «Дніпроавіа» на загальну суму 2959562 млн. крб.
Відповідно до протоколу №2 засідання комісії з підготовки та приватизації ДАК «Дніпроавіа» від 19.06.1996р., розглянуто результати інвентаризації майна ДАК «Дніпроавіа», а також передавальний баланс та акт оцінки майна, план розміщення акцій, рекомендовано надати його на затвердження РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.
З акту оцінки майна було виключено майно, що не підлягало приватизації, в сумі 214055970 крб., до якого штучна злітно-посадкова смуга не включена.
Розпорядженням РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 21.06.1996 року №12/147-РСИ був затверджений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДАК «Дніпроавіа» зі статутним фондом 2959562 млн. крб.
Отже, як вбачається із вищевказаних інвентаризаційних відомостей, які на цей час наявні в оригіналі лише у РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, у томі 1 «Основні засоби» до статутного фонду ВАТ «АК «Дніпроавіа» на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства увійшла і вищевказана штучна злітно-посадкова смуга аеропорту м.Дніпропетровська.
Із затвердженням Статуту ВАТ «АК «Дніпроавіа», згідно з розпорядженням Виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №545-р від 05.07.1996р., та його державної реєстрації це товариство набуло прав окремої юридичної особи.
Як передбачено статутом Відповідача-2 в редакції від 28.06.1996 року (п.3.5 Статуту) товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного фонду (капітал), продукції, виготовленої товариством в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.
Прокурором також були надані наступні документи, зокрема: засвідчена облпрокуратурою копія листа Генерального директора АК «Дніпроавіа» Демиденко М.В. від 01.04.1999р №6.1.2-154 (том 2 а.с. 51); засвідчена облпрокуратурою копія постанови Дніпропетровського транспортного прокурора молодшого радника юстиції Приміч І.Г. від 29.12.2007р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом передачі службовими особами ВАТ АК «Дніпроавіа» у заставу ЗАТ КБ «Приватбанк» штучної злітно-посадкової смуги (том 2 а.с. 52); засвідчена облпрокуратурою копія листа голови правління ВАТ АК «Дніпроавіа» Давидова О.М. від 16.02.00 №1.1-27-87 (том 2 а.с. 53); та незасвідчені копії інвентарної картки №3082 (том 2 а.с. 65) та інвентаризаційна відомість (том 2 а.с. 66-67).
Як зазначено у листі генерального директора АК «Дніпроавіа» від 02.1997р. №1.1-27-48 на ім'я Голови Дніпропетровської облдержадміністрації на протязі усіх післявоєнних років аеропорт здійснював свої функції на аеродромі, що знаходився у віданні Міністерства Оборони. Порядок спільного використання аеродрому визначався Положенням про порядок використання аеродромів СССР. Після розформування військової частини єдиним експлуатантом аеродрому залишався аеропорт. У зв'язку з вищевикладеним генеральний директор АК «Дніпроавіа» рахував за доцільне і необхідне здійснити передачу земельної ділянки і злітно-посадкової смуги з штучним покриттям, закріпленим раніше за в/ч А-1549, на баланс АК «Дніпроавіа» у складі якої знаходиться аеропорт.
Як зазначено у вищевказаній постанові Дніпропетровського транспортного прокурора молодшого радника юстиції Приміч І.Г. від 29.12.2007р. старшим помічником Дніпропетровського транспортного прокурора Кравцовим С.О. 24.05.07р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні службових осіб ВАТ АК «Дніпроавіа» за фактом передачі в заставу штучної злітно-посадкової смуги у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Проте, як встановив транспортний прокурор вказану постанову винесено передчасно, без з'ясування всіх обставин справи в повному обсязі, що і стало підставою для її скасування.
На час розгляду даної справи господарським судом відомостей про остаточні результати вищевказаної прокурорської перевірки сторонами та прокурором не надано.
Як зазначено у вищевказаному листі голови правління ВАТ «АК «Дніпроавіа» Давидова О.М. від 16.02.00 №1.1-27-87 на ім'я голови Дніпропетровської обласної ради Дубініна Е.В., перший повідомляв, що на сьогодні фактично не здійснена передача будівель та споруд об'єкту №358-ГП згідно спільного наказу Міноборони та Мінтрансу України №446/539 від 11.12.98/24.12.98, а також не визначена відповідальність за зберігання цього майна, тому просив останнього передати до сфери управління ВАТ АК «Дніпроавіа» майно об'єкту №358-ГП разом з майном Національного центру аерокосмічної освіти молоді України.
У листі Фонду державного майна України від 07.08.2007р. за № 10-17-12390 до Міністра транспорту і зв'язку України «Щодо офіційного висновку про належність до державної власності штучної злітно-посадкової смуги аеропорту м. Дніпропетровськ» вказується, зокрема, що згідно з наявними документами, які були розглянуті й досліджені міжвідомчою робочою групою, що створена на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 25.04.06р. № 16123/17/1-05 та від 02.06.06р.№16123/19/1-05, згідно з наказом Фонду від 22.05.06р. №803, встановлено, що штучна злітно-посадкова смуга належить державі.
Проте суд не може погодитись із доводами Позивача щодо беззаперечного права державної власності на зазначену штучну злітно-посадкову смугу з огляду на наступне.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Із сукупності поданих сторонами доказів суд вважає за можливим прийняти у якості належного доказу копію Довідки про результати з'ясування обставин щодо приналежності злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровськ від 30.06.2006р., оскільки факт роботи цієї комісії не спростовувався жодною із сторін і на розгляд створеної робочої групи подавались документи, які не були подані на вимогу суду під час розгляду даної справи.
Сукупність вищевказаних доказів, зокрема листування ВАТ «АК «Дніпроавіа» із Міністерством транспорту України та Дніпропетровською обласною радою також підтверджує факт дійсного складання спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства транспорту України за №446/539 від 11.12.98/24.12.98 «Про прийом-передачу будівель та споруд об'єкта №358 (аеродрому «Кайдаки») та відповідного акту №2/99 від 10.01.1999р. прийому-передачі злітно-посадкової смуги аеродрому «Кайдаки» разом з обслуговуючими спорудами, про що був обізнаний Відповідач-2, представники якого були включені до складу комісії.
Як вбачається із наявних у справі документальних доказів, зазначена злітно-посадкова смуга одночасно рахувалась на балансі як у Міністерства оборони України, що підтверджується копію інвентаризаційної відомості (том 2 а.с. 66), так і у Державної авіаційної компанії «Дніпроавіа», що підтверджується актами приймання і здачі в експлуатацію об'єкта №262 (том 1 а.с. 129-149), згідно яких протягом з 1964 по 1976 роки Дніпропетровський об'єднаний авіазагін Українського управління цивільної авіації неодноразово виступав замовником та приймав в експлуатацію підрядні роботи по продовженню, розширенню та облаштуванню зазначеної штучної злітно-посадкової смуги, та копією інвентарної карки №3082, згідно якої на балансі Державного авіаційної компанії «Дніпроавіа» рахувалась штучна злітно-посадкова смуга з 1965 року (том 1 а.с. 80, том 2 а.с. 65).
Отже, саме вищевказані розбіжності призвели до того, що під час приватизації Державної акціонерної компанії «Дніпроавіа» зазначена штучна злітно-посадкова смуга була включена до складу майна, яке підлягало приватизації (у 1996 році), а через деякий час (у 1997 році), щодо цього ж майна державними установами (Міністерствами та Дніпропетрвоською обласною державною адміністрацією) було вчинено низку розпорядчих дій щодо його передачі у своє відання.
При цьому у ході розгляду даної справи господарським судом Міністерством транспорту та зв'язку України не було надано документи щодо прийняття зазначеної штучної злітно-посадкової смуги у своє відання із постановленням цього майна на бухгалтерський облік, тобто на баланс.
Частина 1 статті 21 Закону України «Про власність», що був чинним на час створення ВАТ «АК «Дніпроавіа», встановлює, що право колективної власності виникає, зокрема, на підставі перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.
У відповідності до ч.3 ст. 25 Закону України «Про власність», державне підприємство за спільним рішенням трудового колективу і уповноваженого на те державного органу може бути перетворено в акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всю вартість майна підприємства.
На час розгляду даної справи господарським судом Відповідачем-2 була надана нотаріально посвідчена копія інвентаризаційного опису, яка за змістом співпадає інвентаризаційним описом, який на цей час наявний у Третьої особи-1, та містить відомості про включення до статутного фонду зазначеної штучної злітно-посадкової смуги.
Посилання Третьої особи-1 лише на відмінність за зовнішнім виглядом сторінки інвентаризаційного опису, де знаходиться запис про наявність у переліку майна злітно-посадкової смуги, від решти сторінок не може бути підставою для висновків щодо недійсності цього інвентаризаційного опису без з'ясування обставин, за яких були внесені зміни до цього інвентаризаційного опису, та застосування наслідків недодержання сторонами при вчинені правочину вимог закону, що має відбуватись за позовом заінтересованої особи.
Отже, включення до статутного фонду ВАТ «АК «Дніпроавіа» зазначеної штучної злітно-посадкової смуги в процесі утворення цього товариства надає цій особі права вважати себе колективним власником цього майна.
При цьому вищевказані листи Відповідача-2, зі змісту яких випливає, що він продовжував вважати зазначену штучну злітно-посадкову смугу державною власністю, не можуть вважатись правочинами, внаслідок яких набувається або припиняється будь-ким право власності.
Безпосередньо будь-який акт приймання-передачі, відповідно до законодавства, також не є підставою виникнення права власності або права управління, а лише посвідчує перехід майнових прав від однієї особи до іншої.
При вирішенні чи мав Відповідач-2 необхідний обсяг цивільної дієздатності та чи мало місце перевищення Фондом державного майна України своїх повноважень при наданні Відповідачу-2 згоди на укладення зазначеного договору застави слід виходити з наступного.
На думку Позивача, ВАТ «АК «Дніпроавіа» при укладенні договору застави не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності, а Фонд державного майна України, погоджуючи надання в заставу злітно-посадкової смуги, вийшов за межі своїх повноважень.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу», сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Відповідно до п. 3.7 Статуту ВАТ «АК «Дніпроавіа», який затверджений наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 28.06.1996р. №12/195-1-70, з моменту прийняття рішення про продаж акцій в процесі приватизації, застава майна товариства здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.
Пунктом 1.2 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств, який затверджений наказом Фонду державного майна України в редакції 06.02.01р. №163, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на державні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію майна; відкриті акціонерні товариства, створені у процесі корпоратизації, щодо яких прийнято рішення про приватизацію; господарські товариства, засновником (учасником) яких є держава. Згідно п. 1.4 даного Порядку, Фонд державного майна України (регіональне відділення Фонду державного майна) приймає рішення щодо погодження умов договорів застави майна Підприємств, з моменту, визначеного у п. 1.2 цього Порядку, до виконання плану приватизації (розміщення акцій) Підприємства.
Наказом Фонду державного майна України від 14.12.2001р. №2319, у відповідності до Закону України «Про заставу», Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про приватизацію державного майна», «Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.02.2001р. №163 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2001р за №171/5362), за розглядом звернення ВАТ «АК «Дніпроавіа» від 20.11.2001р. №1.1-30-1031 було надано дозвіл на передачу в заставу майна ВАТ «АК «Дніпроавіа» в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №2Д090Д від 19.11.2001р. (згідно додатків №№1, 2, 3) та доручено голові правління ВАТ «АК «Дніпроавіа» Кукуті А.І. нотаріально засвідчити договори застави майна, умови яких погоджені Фондом державного майна України 13.12.2001р. за №Г.09.2.2.1-1760 (додаються). До переліку майна, визначеного додатком №1 до договору застави майна від 27.12.2001р. №Г.09.2.2.1-1760, було включено також і штучну злітно-посадкову смугу м. Дніпропетровськ.
В подальшому наказом Фонду державного майна України №105 від 22.01.2007р. у зв'язку із помилковим включенням до переліку майна, визначеного додатком №1 до договору застави майна від 27.12.2001р №Г.09.2.2.1-1760 штучної злітно-посадкової смуги, яка перебуває у державній власності та з метою збереження штучної злітно-посадкової смуги м.Дніпропетровськ у державній власності скасовано наказ Фонду державного майна України від 14.12.2001р. №2319 в частині надання дозволу на передачу ВАТ «АК «Дніпроавіа» в заставу штучної злітно-посадкової смуги та доручено Департаменту з питань корпоративних відносин ФДМУ (Штепура В.М.), Департаменту банкрутства, санації та реструктуризації ФДМУ (Гладченко А.В.) вжити заходів до виключення з переліку майна, що передано в заставу за договором застави майна від 27.12.2001р. №Г.09.2.2.1-1760 для забезпечення кредитної угоди від 19.11.2001р. №2Д090Д, штучної злітно-посадкової смуги.
Проте, як вбачається із встановлених обставин, Позивач та Фонд державного майна України не спростували факт перебування штучної злітно-посадкової смуги на балансі Відповідача-2 (як ДАК «Дніпроавіа», так і ВАТ «АК «Дніпроавіа») та того факту, що Відповідачем-2 на момент укладення договорів застави були надані Відповідачу-1 належні докази того, що майно, яке передається у заставу, у тому числі штучна злітно-посадкова смуга, знаходиться у його розпорядженні, користуванні та володінні.
Відповідачами також було дотримано форми укладення оспорюваного договору застави, оскільки зазначений договір було нотаріально посвідчено, що відповідає вимогам ст. ст. 13, 14 Закону України «Про заставу».
Отже, Фондом державного майна України було надано у встановленому законодавством порядку дозвіл на передачу майна Відповідача-2, у тому числі і штучної злітно-посадкової смуги, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, згідно наказу № 2319 від 14.12.2001 року.
При цьому Позивач не прийняв до уваги вимоги ч.3 ст.11 Закону України «Про заставу», відповідно до якої державне підприємство, створене у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства у порядку, передбаченому для державних підприємств.
Подальше скасування наказу Фонду державного майна України щодо надання згоди на укладення договору застави не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, хоча і може бути приводом для внесення змін до договору у встановленому законодавством порядку.
До того ж, відповідно до ч.1 ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Згідно ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно ч. ч. 1 і 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З огляду на вищенаведені норми Цивільного кодексу України, посилання Позивача на положення ст. ст. 203 і 215 Цивільного кодексу України та посилання Третьої особи-1 на положення ст. 229 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, що виникли з приводу надання дозволу на передачу в заставу зазначеної злітно-посадкової смуги відповідно до умов договору застави від 27.12.2001р., тобто такого, який був укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного Позивач не довів своїх позовних вимог щодо порушення Відповідачами положень ст.11 Закону України «Про заставу», тому у цьому позові слід відмовити повністю.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Рішення підписано - 11.03.08р.