17.03.08
Справа №АС15/64-07.
За позовом: Контрольно-ревізійного управління в Сумській області
довідповідача: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву
про спонукання до вчинення дій
Суддя Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відшкодування сум понесених витрат державним бюджетом України по оплаті недопоставленого жита до Державного матеріального резерву України на суму 288 778 грн. 00 коп.
Відповідачем в судове засідання 22.02.2007р. було подане клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення питання відшкодування зазначених витрат держбюджету в порядку кримінального судочинства, оскільки, 07.08.2006р. Охтирським міжрайпрокурором була порушена кримінальна справа №06530035 відносно службових осіб відповідача з вини яких сталася недопоставка зерна жита і вирішувалося питання про відшкодування понесених держбюджетом витрат з ПВКФ «Люго».
Суд направляв запит в органи статистики щодо надання довідки про включення до ЄДРПОУ ПВКФ «Люго», з метою вирішенні питання щодо залучення ПВКФ «Люго» до участі у справі.
До суду від Головного управління статистики у Сумській області надійшов витяг з ЄДРПОУ №04/2-08-1011 від 01.03.2007р., відповідно до якого станом на 28.02.2007р. ПВКФ «Люго» вилучено із ЄДРПОУ у зв'язку із припиненням юридичної особи.
Ухвалою суду від 12.03.2007р. провадження у даній справі зупинялось до вирішення ДП «Охтирський КХП» питання відшкодування витрат держбюджету в порядку кримінального судочинства.
Ухвалою від 12.01.2008р. провадження у справі було поновлено, в зв'язку з винесенням вироку у кримінальній справі, порушеної відносно посадових осіб ДП «Охтирський КХП».
Відповідач письмові пояснення по справі, запропоновані ухвалами суду від 12.01.2008р., від 11.02.08р., від 25.02.2008р., не подав, в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Тому, відповідно до ст. 35, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази по справі, суд
Позивачем була проведена позапланова ревізія з окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 15.08.2002р. по 05.10.2006р. на підставі постанови слідчого Охтирської міжрайонної прокуратури від 06.10.2006р. по кримінальній справі №05630035, порушеної відносно службових осіб державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів», про що позивачем було складено акт №13-23/40 від 09.11.2006р., яким було встановлено наступне:
ДАК «Укрресурси», як замовник уклала договір від 20.08.02р. №378 з ПВКФ «Люго» на поставку та закладення до державного резерву жита кількістю 4500 тонн за ціною 233,33 грн. на загальну суму 1260000,00 грн. Замовник (ДАК «Укрресурси») здійснював розрахунки з постачальником продукції після отримання приймального акта за формою Р-16.
При перевірці позивачем журналів реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах ф.28 за 2002 рік суцільним порядком та форми №36 встановлено, що ПВКФ «Люго» за період з 22.08.02р. по 31.12.02р. на елеватор Охтирського КХП фактично завезла 2610,58 тонн жита. Однак, Охтирським КХП до перевірки надано особовий рахунок постачальника ПВКФ «Люго» по поставці жита, в якому відображено фактичне надходження жита загальною кількістю 3468,65 тонн. В особовому рахунку зазначено не лише поставку по заготовці, але і перехід продукції від інших постачальників.
В порушення п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» від 08.10.1997р. №1129, в тій частині, що матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку, та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996 Охтирським КХП в 2002 року було складено та направлено до ДАК «Укрресурси» приймальні акти (зберігальне зобов'язання) по формі Р-16 на жито групи «А» на загальну кількість 4500 тонн, в той час як по синтетичному та аналітичному бухгалтерському обліку станом на 01.01.2003р. відображено поставку жита ПВКФ "Люго" загальною кількістю 3468,65 т.
Поставка жита від ПВКФ «Люго» по бухгалтерському обліку Охтирського КХП відображена на позабалансовому рахунку 028 «Товари на відповідальному зберіганні», в особовому рахунку постачальника та Книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів ф. 36.
Акти підписані від імені директора Охтирського КХП Михайленка О.П. головного бухгалтера Карташової О.А., спеціаліста по якості Загуменної А.І. та матеріально-відповідальної особи Карлашової О.І.
Внесення неправдивих даних до приймальних актів по формі Р-16 призвело до оформлення безтоварної операції із закладення матеріальних цінностей до державного резерву загальною кількістю 1031,35 тонн.
За період з 01.01.2003р. по 05.10.2006р. жито першого класу від ПВКФ «Люго» на Охтирський КХП не надходило.
Таким чином, завищення у актах форми Р-16 кількості поставленого жита першого класу ПВКФ "Люго" на Охтирський КХП, загальною кількістю 1031,35 тонн, призвело до проведення зайвих виплат державних коштів на суму 288 778 грн. 00 коп.
Відповідно до посадових обов'язків ведення обліку наявного зерна держрезерву за ревізуємий період до 11.09.2006р. було покладене на бухгалтера Якименко О.І. Крім того, дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку згідно з п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 забезпечує головний бухгалтер. З приводу вчиненого порушення в письмовому поясненні Якименко О.І. вказала, що до ф. 6 вносились неправдиві дані щодо наявності жита за усною вказівкою директора Любченко Ю.Б., тому між обліком комбінату та держкомрезерву була різниця, ця різниця держкомрезерву не повідомлялась.
Позивач звернувся до відповідача із вимогою від 15.11.2006р. №13-14/4272, в якій зобов'язав вжити заходів щодо відшкодування сум понесених витрат Державним бюджетом по оплаті недопоставленого жита до держрезерву ПВКФ «Люго» на загальну суму 288 778 грн. 00 коп. Також у даній вимозі позивач зобов'язав відповідача проінформувати Контрольно-ревізійне управління в Сумській області про вжиті заходи в строк до 15.12.2006р.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються.
Представник позивача поянсив, що на час звернення до суду із адміністративним позовом відповідач не повідомив позивача про повернення ПВКФ «Люго» коштів в сумі 288 778 грн. 00 коп. або належного виконання договірних зобов'язань щодо здійснення поставки жита загальною вартістю 288 778 грн. 00 коп.
Статтею 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» позивачу надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, звертатися до суду, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Частина 1 ст. 8 Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997р. №51/97-ВР передбачає, що поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюється в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних зберігачів. У разі потреби для забезпечення виконання встановлених обсягів накопичення запасів державного резерву центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, приймає рішення про закупівлю матеріальних цінностей, у порядку, встановленому Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2002р. Державна акціонерна компанія «Укрресурси», що діє за дорученням Державного комітету України з державного матеріального резерву та Приватна виробничо-комерційна фірма «Люго» уклали договір №378, предметом якого є поставка та закладення до державного резерву жита на суму 1260 000, 00 грн.
Пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» від 08.10.1997р. №1129 визначає, що поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 8 вказаної постанови поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держкомрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами відповідно до типового договору на поставку матеріальних цінностей до державного резерву, який затверджується Держкомрезервом. Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку (п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129).
Відповідно до п. 3.1. вищевказаного вказаного договору постачальник здійснює поставку продукції на умовах «Франко-склад» комбінату Держрезерву (Охтирський КХП) згідно графіка, визначеного в додатку №1 до даного договору. Замовник здійснює розрахунки з постачальником за закладену до державного резерву продукцію, після отримання замовником приймального акта за формою Р-16, шляхом перерахування грошових коштів (п. 4.2 договору).
Ревізією ДП «Охтирський комбінат хлібопродуктів» за період з 15.08.2002р. по 05.10.2006р. Контрольно-ревізійне управління в Сумській області (акт №13-23/40 від 09.11.2006р.) встановило факт завищення у актах форми Р-16 кількості поставленого жита першого класу ПВКФ «Люго» на Охтирський КХП загальної кількістю 1031, 35 тонн призвело до проведення зайвих виплат державних коштів на суму 288 778,00 грн.
За клопотанням відповідача про зупинення провадження у справі, погодженим з представником позивача, ухвалою суду від 12.03.2007р. провадження у даній справі зупинялось до вирішення ДП «Охтирський КХП» питання відшкодування витрат держбюджету в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частиною 4 чт. 72 КАС України передбачається, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до вироку Охтирського міськрайоонного суду Сумської області від 13.06.2007р. у справі по обвинуваченню Михайленка Олександра Петровича (призначений на посаду директора Охтирського державного комбінату хлібопродуктів наказом №43-к від 14.10.1996р., у зв'язку з переходом Охтирського державного комбінату хлібопродуктів до сфери управління Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, наказом Державного агентства №54-к від 01.11.2000р. Михайленко О.П. був призначений директором ДП «Охтирський КХП») обвинуваченого було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Судом при винесенні вищевказаного вироку було встановлено, що грубо порушуючи вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», постанови КМУ «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення оформлення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», Тимчасової Інструкції про порядок оформлення операцій із зерном державного резерву, Михайленко О.П., обіймаючи посаду директора ДП «Охтирський КХП» і являючись службовою особою, маючи об'єктивну реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби в частині виконання належним чином своїх обов'язків, вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Так, Михайленко О.П. не перевіривши наявність жита групи «А» в кількості 4500 тонн, що повинно було бути поставлене до державного резерву ПВКФ «Люго», підписав приймальні акти форми Р-16 №126 від 21.08.2002р., №127 від 21.08.2002р., №128 від 20.08.2002р., чим посвідчив наявність у ДП «Охтирський КХП» 4500 тонн жита групи «А» на загальну сцуму 1260000 грн., після чого зазначені приймальні акти по формі Р-16 на жито групи «А» на загальну кількість 4500 тон направив до ДАК «Укрресурси», в той же час як ПВКФ «Люго» у період з 22.08.2002р. по 12.11.2002р. поставили до державного резерву на ДП «Охтирський КХП» жита групи «А» в кількості 3468,65 тонн. Таким чином, ПВКФ «Люго» недопоставили до ДП «Охтирський КХП» жита групи «А» загальною кількістю 1031,35 тонн.
Внаслідок оформлення Михайленком О.П. безтоварної операції із закладення до державного резерву матеріальних цінностей - жита групи «А» приватною фірмою «Люго» до ДП «Охтирський КХП», ДАК «Укрресурси» згідно платіжного доручення №7173 перерахувало до ПВКФ «Люго» грошові кошти в сумі 1260000 грн., що призвело до зайвих виплат державних коштів на суму 288778 грн., тобто спричинило державним інтересам тяжких наслідків у вигляді нестачі жита групи «А» в кількості 1031,35 тонн на загальну суму 288778 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За вищевказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 11, код 00956031) вчинити дії щодо відшкодування сум понесених витрат державним бюджетом України по оплаті недопоставленого жита до Державного матеріального резерву України на суму 288 778 грн. 00 коп.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.Ю. РЕЗНИЧЕНКО
Повний текст постанови підписано 17.03.2008р.