79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.02.08 Справа № 2/53-92А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді Гнатюк Г.М.
суддів Кравчук Н.М.
Мирутенко О Л.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД б/н і б/д
на постанову Господарського суду Волинської області від 14.08.2006р.
у справі №2/53-92 А
за позовом Прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради, смт.Ратне
до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД , смт. Ратне
треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Коренчук Ольга Олександрівна, Сулева Роман Петрович, Юхимчук Тетяна Адамівна, Хомич Галина, Ленартович Руслана Дмитрівна, Орищук Іван Трохимович, Лукашук Віктор Пилипович, Горбач Надія Григорівна, Неводнічик Людмила Федорівна, Неводнічик Микола Іванович, Юхимчук Оксана Іванівна, Юхимчук Ігор Володимирович, Блашук Лариса Володимирівна, Козюпа Олена Іванівна, Видрич Лілія Степанівна, Хомич Валентина Несторівна, Ковальчук Ольга Леонтівна, Мажулу Раїса Федорівна, Борисова Людмила Миколаївна, Валинець Ольга Яремівна, Михалевич Іван Васильович, Русинчук Володимир Вікторович, Сілік Віталій Іванович, Токарська Марія Яківна, Теречук Надія Іванівна, Михальчук Надія Миколаївна, Токарський Олег Іванович, Герасимук Галина Герасимівна, Сикотюк Ольга Сергіївна, Матвіюк Ольга Федорівна, Савлук Галина Іванівна та Тамбовцева Тетяна Федорівна.
про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку та про визнання гуртожитку об'єктом комунального житлового Фонду Ратнівської селищної ради
за участю представників сторін:
від прокуратури: Мельничук Ю.І. - старший прокурор відділу
від позивача: Муковоз В.М. - заступник сільського голови
від відповідача -1: не з'явився (клопотання про слухання справи без присутності представника).
від відповідача -2: Пась В.М. -директор, Сорокопуд М.О.-представник
від третіх осіб: Борисова Л.М.
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Постановою господарського суду Волинської області від 14.08.2006 року по справі №2/53 -92А за позовом Прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської селищної ради, смт.Ратне до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк і до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД, смт. Ратне про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку та про визнання гуртожитку об'єктом комунального житлового Фонду Ратнівської селищної ради позовні вимоги задоволено.
Відповідач-2 не погоджуючись з вищевказаною постановою звернувся із апеляційного скаргою про перегляд вищевказаної постанови господарського суду до Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянка»ЛТД задоволено частково. Постанову господарського суду Волинської області від 14.08.07р. скасовано і провадження у справі припинено.
Прокуратура Волинської області звернулася із касаційним поданням на вищевказану постанову до Вищого господарського суду України. Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2007р. касаційне подання прокуратури Волинської області задоволено і постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на розгляд по суті у Львівський апеляційний господарський суд.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.07р. порушено провадження у справі за апеляційною скаргою і призначено до розгляду.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. розгляд справи відкладено на 09.10.2007 р., , ухвалою від 09.10.2007 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2007 р., ухвалою від 13.11.2007 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2007 р., з підстав викладених в ухвалах суду.
Ухвалою від 11.12.2007 р. до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору залучено фізичних осіб -мешканців та власників квартир і нежитлових приміщень у спірному гуртожитку, оскільки прийняте рішення по даній справі може порушити їх права та законні інтереси.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. розгляд справи відкладено на 26.02.2008 р. для надання можливості сторонам забезпечити явку представників в судове засідання, з метою повної та всесторонньої перевірки законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції, повторно зобов'язано ТзОВ «Веснянка»ЛТД направити копію апеляційної скарги третім особам.
Скаржник в судових засіданнях заперечує позовні вимоги прокурора та зазначає, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню. Просить відмовити прокурору в заявлених вимогах.
Представники прокуратури та позивача виконали всі вимоги ухвал суду, надали списки мешканців та власників квартир і нежитлових приміщень у гуртожитку в с.Ратне по вул. Центральній, 74 та направили їм копії позовної заяви і додані необхідні документи. Заперечують доводи апелянта. Постанову суду першої інстанції вважають законною і просять залишити її без змін. Представник позивача надав суду заяву та проект рішення селищної ради, в якому зазначається, що селищна рада не заперечує щодо передачі спірного гуртожитку у комунальну власність.
Відповідач-1 подав клопотання про розгляд справи без участі регіонального відділення, свою позицію виклав у відзиві на апеляційну скаргу.
Присутня в судовому засіданні від третіх осіб п.Борисова Л.М. надала суду письмове пояснення за підписами усіх залучених до участі у справі третіх осіб в якому зазначає, що після приватизації спірного гуртожитку ТзОВ «Веснянка»ЛТД взагалі не займається ні приміщенням, а ні мешканцями гуртожитку. Гуртожиток не опалюється, стеля протікає. Крім того, надали суду рішення судів загальної юрисдикції, що набрали законної сили, якими підтверджуються наміри ТзОВ «Веснянка»ЛТД виселити мешканців гуртожитку із займаних ними приміщень без надання їм іншого житла. Як вбачається із цих рішень, ТзОВ «Веснянка»ЛТД було відмовлено в позовних вимогах. В наданому поясненні треті особи просять постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Веснянка»ЛТД без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокуратури, представників сторін та третіх осіб, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду з'ясовано наступне:
Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (продавець) та організацією орендарів Ратнівської фабрики "Веснянка" (покупець) було укладено 13.08.1993р. договір купівлі-продажу державного майна.
Згідно п.1 договору продавець продав, а покупець придбав державну частку майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Веснянка»за адресою : селище Ратне, вул.Центральна, 74. Склад та вартість купівельного майна наведені у додатку №1 (інвентаризаційна відомість та акт оцінки, який є невід'ємною частиною цього договору).
Право власності на продане майно підтверджується наказом № 34 від 07.06.1993р. Регіонального відділення «Про визначення способу приватизації, за яким вартість державної частки в цілісному майновому комплексі фабрики «Веснянка»включена в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу організацією орендарів (п.2 договору, а.с.32).
Наказом № 34 від 07.06.1993 року Регіонального відділення, у відповідності до ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та Державною програмою приватизації майна державних підприємств орендне підприємство «Ратнівська фабрика «Веснянка»була включена в перелік об'єктів, що підлягають викупу. Наказом №34/2 від 07.06.93р. Регіональним відділенням було створено комісію по оцінці майна, а 20.07.93р. комісія по оцінці майна фабрики «Веснянка»в т.ч. об'єкта соціально-побутового призначення гуртожитку у формі протоколу №1 прийняла рішення про загальну оцінку вартості державної частки майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства фабрики «Веснянка»(а.с. 32).
Свідоцтво № 25 від 04.02.1997 року Регіонального відділення (а.с.18) свідчить про те, що у відповідності до договору купівлі-продажу № 5 від 13.08.93р. та інвентаризаційними відомостями до складу приватизаційного майна, яке є власністю ВТФ «Веснянка»входять будівлі і споруди за адресою : Волинська область, смт. Ратне, вул.Центральна,74.
В перелік будівель і споруд входить гуртожиток на 110 місць інв. № 277
(а.с. 18).
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що договір купівлі-продажу від 13.08.1993 р. № 10 між Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області та організацією орендарів Ратнівської фабрики «Веснянка»в частині приватизації гуртожитку на 110 місць у смт. Ратне, по вул. Центральній, 74 слід визнати недійсним, так як укладений з грубим порушенням законодавства, а саме: ст.ст. 3,5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 1,9 Закону України «Про приватизацію житлового фонду», ст.9 Житлового кодексу України, порушує право громадян-мешканців гуртожитку на приватизацію державного житлового фонду ст.9 Житлового кодексу УРСР.
Як встановлено матеріалами справи, первинним власником гуртожитку в смт. Ратне по вул.Центральній, 74 була держава в особі Волинського облмісцевпрому, про що свідчить Акт державної приймальної комісії про прийомку закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію від 31.05.1989р. Будівництво гуртожитку на 110 місць проводилося на підставі рішення від 10.07.1987р. Волинського облмісцевпрому (а.с. 23,24), а згідно Положення про структурну одиницю - фабрику «Веснянка»смт. Ратно у складі Волинського виробничого об'єднання «Світязь»- фабрика «Веснянка»є структурною одиницею у складі Волинського виробничого об'єднання «Світязь»Міністерства місцевої промисловості Української РСР.
Згідно з нормами ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - цілісним майновим комплексом є господарський
об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (товарів, послуг) із наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
Отже, до вказаного переліку не міг бути включений гуртожиток, так як останній не виконує виробничих функцій і тим більше не включається до завершення циклу виробництва. Зазначена норма Закону кореспондується зі ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна»( в редакції Закону на час приватизації), згідно якого приватизації підлягали цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурні підрозділи. Згідно даної статті цілісним майновим комплексом є майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць їх підрозділів, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємств, з структури якого вони виділяються.
Відповідно до ст.4,5 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території
Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі
будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд). А відповідно до ст. 6 даного Кодексу жилі будинки і жилі приміщення призначаються для самостійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Інструктивним листом Фонду державного майна України від 30.12.2005р. № 10-235-21463 «Щодо гуртожитків, приватизованих у складі цілісних майнових комплексів», роз'яснено, що статтями 127-131 ЖК УРСР та п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1998р. № 208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що гуртожитки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх слід, відносити до об'єктів державного житлового фонду. Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно з п.4.2 розділу У Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 р. № 717, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Отже, приймаючи до уваги наведене та зміст ст.1 вказаного Закону гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».
Відповідно до ч.9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну
власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. З разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відповідно до п.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 №02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності», вирішуючи спори пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Таким чином спір, як правило виникає не про визнання права власності, а про те яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління державним майном). Ст. 3 п.2 Закону «Про приватизацію державного майна» визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів (редакція діяла на момент приватизації), у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачі не мали права включати до переліку майна, що продається за договором гуртожиток на 110 місць по вулиці Центральній,74. Гуртожитки (кімнати в них) відносяться до державного житлового фонду і повинні передаватися у відання місцевих рад відповідно до ст.5 Житлового кодексу УРСР.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст.48 Цивільного кодексу УРСР ( діючого на момент укладення договору купівлі-продажу за 1993 рік), за якою недійсною визначається угода, що не відповідає вимогам Закону.
Приймаючи до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 10.05.2007 р., слід зазначити, що за суб'єктним критерієм згідно ст.1 ГПК України до компетенції господарських судів відносять спори між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, та інших осіб.
По даній справі спір розглядався між Ратнівською селищною радою та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області і ТОВ ВТФ «Веснянка» стосовно визнання недійсним
господарського договору, тобто і суб'єктний і предметний критерій віднесення спорів по підвідомчості господарських судів є належним. Третіми особами у справі можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Залучення до участі у справі такої третьої особи не впливає на підвідомчість спору господарському суду.
Відповідно до п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.02.2006 р. за № 01-8/301 суб'єктами владних повноважень можуть подаватись позови, що виникають з цивільно-правових відносин та не пов'язані безпосередньо із здійсненням владних повноважень. Відповідні позови і апеляційні скарги підлягають розгляду господарськими судами у порядку, визначеному ГПК України.
Крім того, необхідно зазначити, що і Вищий господарський суд України при винесенні постанови по даній справі, керувався нормами ГПК України.
Місцевим господарським судом при розгляді справи та прийнятті постанови помилково застосовано норми КАС України, не залучено до участі у справі третіх осіб, а відтак порушено норми процесуального права, що відповідно до ст.104 ГПК України, являється безумовною підставою для скасування рішення.
З огляду на викладене, колегія судів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанову господарського суду Волинської області слід скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України, покласти на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу ТзОВ «Веснянка»ЛДТ задоволити частково.
2. Постанову господарського суду Волинської області від 14.08.2006 р. у справі № 2/53-92А скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.1993 р. № 10 між Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області та організацією орендарів Ратнівської фабрики «Веснянка»в частині приватизації гуртожитку на 110 місць у смт.Ратне, по вул..Центральній, 74. Гуртожиток на 110 місць по вулиці Центральній,74, см.Ратне -визнати об'єктом комунального житлового Фонду Ратнівської селищної ради.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи № 2/53-92А повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя Г.Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко