Справа № 2-141/11
25 березня 2011 року
Кіровський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Волкової Н.Ю.
при секретарі Ярусової О.В.
з участю представника позивача Алімахіної А.А.
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -
ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» 24 лютого 2011 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2, що є власником квартири, про стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р. у розмірі 5861 грн. 27 коп., які вона, незважаючи на попередження, не сплатила. Позивач вказав, що відповідачка зареєстрована в АДРЕСА_1 та фактично користувалася у вказаний в позові період тепловою енергією, оскільки теплова енергія надходить до її квартири, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру весь цей час.
У судовому засіданні представник позивача Алімахіна А.А. підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила стягнути заборгованість з ОСОБА_2 за період з 01 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р. у розмірі 5861 грн. 27 коп. без застосування строку позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки про виклик на попередній розгляд справи на 14 березня 2011 р., розписка повнолітнього члена сім'ї відповідачки, тобто її матері ОСОБА_3, про одержання копії позовної заяви з усіма прикладеними до неї документами; розписка про одержання судової повістки про виклик на розгляд справи на 25 березня 2011 р. на 11 год. 00 хв., яка була отримана адресатом 16 березня 2011 р., про що свідчить повернуте до суду повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення , причину неявки суду не повідомила, не надіслала заяву з просьбою перенести розгляд справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов повинен бути задоволений частково.
Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги ( водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,
Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,
“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,
Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.
Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.
Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу Донецької області 09 грудня 2006 р. за реєстром №3721; зареєстрована за даною адресою відповідно до довідки адресного бюро м. Кіровське з 17 травня 2007 р. по теперішній час та повинна нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію у належній їй на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1, як власник квартири, куди надходить теплова енергія .
В позові ставиться питання про стягнення з відповідачки заборгованості за вказану квартиру з 01 грудня 2006 р. по 31 жовтня 2010 р., яка саме за цей період становить 5861 грн. 27 коп.
Проте, ОСОБА_2 стала власницею вказаної квартири не з 01 грудня 2006 р., а з 09 грудня 2006 р. , в зв'язку з чим заборгованість, що підлягає стягненню з неї повинна бути зменшена на 54 грн. 44 коп. (нарахована за грудень 2006 р. сума 210,94 :31 х 8= 54,44 грн.), а з ОСОБА_2 з 09 по 31 грудня 2006 р. підлягає стягненню 156,50 грн.(210,94:31х23=156,50)
ОСОБА_2 фактично користувалася послугами позивача з 09 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р., проте неналежним чином та несвоєчасно провадила сплату за спожиті послуги з теплопостачання; на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 з 09 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р. у сумі 5806 грн. 83 коп., які повинні бути, на погляд суду, стягнуті з відповідача на користь позивача, оскільки на протязі всього цього часу (починаючи з часу придбання квартири, тобто з 09 грудня 2006 р.) за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти не вносилися, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.
Відповідачка не направила до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, двічі за викликами суду у судове засідання не з'явилася ні сама відповідачка, ні її довірена особа з належно оформленою довіреністю.
На відміну від імперативного правила ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яке передбачало обов'язковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб'єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.
З відповідачки підлягає стягненню заборгованість у сумі 5806 грн. 83 коп. за період з 09 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р.
Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та не спростована іншими доказами по справі.
В позові про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»решти заборгованості у сумі 54,44 грн. (п'ятдесят чотири грн. 44 коп.), що утворилася за період з 01 грудня 2006 р. по 08 грудня 2006 р. включно, суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю вказаних позовних вимог.
Рішенням Кіровської міської Ради № 6/4-47 від 10 лютого 2011 р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , звільнено у 2011 році від сплати державного мита при поданні позовних заяв до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Згідно ст. 88 ЦПК України якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 58 грн.07 коп. , що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №198 від 21 січня 2011 р. через Жданівське відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88, 212-215 , 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на п/п № 26006300001260 “Злато банк” м. Київ, МФО 380612 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання по квартирі АДРЕСА_1 за період з 09 грудня 2006 р. до 31 жовтня 2010 р. у сумі 5806 грн. 83 коп. (п'ять тисяч вісімсот шість грн. 83 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 58 грн. 07 коп. (п'ятдесят вісім грн. 07 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок 26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496 ОКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.)
В позові про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»решти заборгованості у сумі 54,44 грн. (п'ятдесят чотири грн. 44 коп.), що утворилася за період з 01 грудня 2006 р. по 08 грудня 2006 р. включно, суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю вказаних позовних вимог.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Волкова Н.Ю.