Справа № 2-133/11
25 березня 2011 року
Кіровський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Волкової Н.Ю.
при секретарі Ярусової О.В.
з участю представника позивача Алімахіної А.А.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -
ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа», 23 лютого 2011 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2, що є власником квартири про стягнення з нього заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 лютого 1997 р. до 31 жовтня 2010 р. у розмірі 9254 грн. 05 коп., які він, незважаючи на попередження, не сплатив та не уклав договір на реструктуризацію заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання. Позивач вказав, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа»постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа»на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго»№124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВО «Кіровськтепломережа».
У судовому засіданні представник позивача Алімахіна А.А. підтримала свої позовні вимоги, просила стягнути заборгованість з ОСОБА_2 за період з 1 лютого 1997 р. до 31 жовтня 2010 р. у розмірі 9254 грн. 05 коп., без застосування строку позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 просив застосувати позовну давність та відмовити у тій частині позову, строк позовної давності на яку сплив; пояснив, що купив дану квартиру 17 травня 2007 р. і жодних обов'язків щодо погашення заборгованості до її придбання не ніс, оскільки до цього він в даній квартирі не проживав, не був членом сім'ї попередніх власників, послугами по теплопостачанню в даній квартирі не користувався та не повинен сплачувати борг за попередній період. ОСОБА_2 визнав позов у межах строку позовної давності за період з 01 лютого 2008 р. по 31 жовтня 2010 р. у сумі 3718 грн. 06 коп. та пояснив, що згоден з нарахованою сумою у межах строку позовної давності. Відповідач пояснив, що він є власником вказаної квартири , проживає у ній, фактично користується послугами позивача, проте навіть частково не сплачувала кошти за спожиту теплову енергію через скрутне матеріальне становище. Відповідач пояснив, що на укладення договору реструктуризації заборгованості за послуги тепломережі не згоден.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов повинен бути задоволений частково.
Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги ( водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,
Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,
“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,
Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.
Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.
Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Донецької області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кіровською державною нотаріальною конторою 17 травня 2007 р. за реєстром №827; зареєстрований за даною адресою з 23 жовтня 2007 р. та проживає в даній квартирі , повинен нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію як власник квартири.
До моменту купівлі даної квартири, тобто до 17 травня 2007 р. ОСОБА_2 послугами позивача не користувався, оскільки не був ні власником цієї квартири, ні членом сім'ї колишніх власників, на нього не покладалися обов'язки щодо погашення вказаної заборгованості відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири, що видно з наданої відповідачем копії договору купівлі-продажу квартири. Вказані докази, надані відповідачем, в судовому засіданні іншими доказами не спростовані.
Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 4852 грн. 99 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 р. до 17 травня 2007 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити через його необґрунтованість, оскільки відповідач тоді ще не був ні власником, ні наймачем даної квартири та не повинен нести тягар утримання не належного йому майна, не повинен нести обов'язок по сплаті послуг за спожиті іншими особами послуги з теплопостачання, оскільки цей його обов'язок не передбачений законом чи договором, оскільки інше в суді не доказано.
ОСОБА_2 фактично користувався послугами ВО “Жданівкатепломережа” з 17 травня 2007 р. до 31 жовтня 2010 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 з 17 травня 2007 р. до 31 жовтня 2010 р. у сумі 4401,06 грн. , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру не було внесено ніяких коштів , хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.
Оскільки строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, а у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі (а саме, відповідачем), є підставою для відмови у позові;
відповідач заявив про застосування строку позовної давності письмово та усно під час судового засідання;
згідно з випискою із особистого рахунку, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 3718 грн. 06 коп. за період з 01 лютого 2008 р. до 31 жовтня 2010 р., тобто за три роки до подачі позовної заяви, оскільки позовну заяву до суду подано 23 лютого 2011 р., (а послуги передбачені до сплати до 10 числа наступного за розрахунковим місяця).
Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 683 грн., що виникла за період з 17 травня 2007 р. до 01 лютого 2008 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
При цьому суд бере до уваги, що за період з 01 лютого 2008 р. до теперішнього часу відповідач не вчинив жодної дії, що свідчить про визнання ним свого боргу, бо тільки ці дії відповідно до ст. 264 ЦК України переривають перебіг строку позовної давності.
Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та направлялася відповідачу рекомендованим листом, проте договору реструктуризації заборгованості до подачі позову до суду не уклали.
Рішенням Кіровської міської Ради № 6/4-47 від 10 лютого 2011 р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , звільнено у 2011 році від сплати державного мита при поданні позовних заяв до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Згідно ст. 88 ЦПК України якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. , що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №182 від 21 січня 2011 р. через Жданівське відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок № 26006300001260 “Злато банк” м. Київ, МФО 380612 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2008 р. до 31 жовтня 2010 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 3718 грн. 06 коп. (три тисячі сімсот вісімнадцять грн. 06 коп. )
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. (п'ятдесяти однієї грн.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок 26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496 ЗКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.)
В позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 4852 грн. 99 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 р. до 17 травня 2007 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити за його безпідставністю, а саме через те, що в цей період відповідач не був власником, ні наймачем даної квартири чи членом сім'ї колишніх власників та нема ні законних, ні договірних підстав для стягнення з нього заборгованості за спожиту іншими особами теплову енергію.
В позові про стягнення з ОСОБА_2 решти заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 683 грн., що виникла за період з 17 травня 2007 р. до 01 лютого 2008 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Волкова Н.Ю.