Справа № 2-/0303/84/11
рядок статзвіту
23 березня 2011 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,
за участю секретаря Киця Л. Ф. , Пасось Л.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іваничі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки посилаючись на те, що 22 червня 2010 року приблизно о 6 годині ранку кінь відповідача напав на нього коли він виводив кобил на пасовисько, схопив його зубами за шию, скинув з кобили, спричинивши при цьому тілесні ушкодження. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями він переносив фізичні та моральні страждання, поніс витрати на лікування.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з вищенаведених підстав і додатково пояснив, що кінь його з кобили не скидав, а тілесні ушкодження йому були спричинені жеребцем коли він стояв біля кобили. Просить стягнути з відповідача 2256 грн. 55 коп. витрат на лікування, 771 грн. 18 коп. витрат на придбання бензину та 5000 грн. моральної шкоди.
Відповідач позов не визнав повністю посилаючись на те, що невідомо при яких обставинах позивач отримав тілесні ушкодження і не довів, що їх спричинив йому його кінь.
Вислухавши сторони, їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, в задоволені позову необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 22 червня 2010 року отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин грудної клітки зліва з переломами 6,7,8 ребер, ускладнених гемопневмотораксом, забою м'яких тканин правої стопи та лівої гомілки, що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 365 від 13.07.2010 року. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у Нововолинській ЦМЛ з 22.06.по 06.07 2010 року та амбулаторне лікування в Іваничівській ЦРЛ з 08.07. по 06.08 2010 року. Свої позовні вимоги про стягнення майнової шкоди пов'язаної з лікуванням та моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що шкода здоров'ю була заподіяна конем, який належить відповідачу і який згідно довідки начальника управління агропромислового розвитку Іваничівською РДА може створювати небезпеку для людини коли він у стані збудження , або неправильної поведінки людини. В даних випадках кінь може бути джерелом підвищеної небезпеки і відповідач , як його володілець повинен відшкодувати майнову та моральну шкоду, навіть без наявності його вини.
Згідно п.2 Постанови Президії Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року зі змінами і доповненнями розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Суд не погоджується із твердженням позивача що шкода йому була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки так, як з аналізу змісту ч.1 ст. 1187 ЦК України під джерелом підвищеної небезпеки слід розуміти діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, які в силу своїх природних чи створених людиною властивостей не піддаються в процесі їх експлуатації безперервному і всебічному контролю людини внаслідок чого створюють підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, чи інших осіб та обумовлюють високий ступінь вірогідності заподіяння шкоди цим особам чи майну.
Виходячи із зазначеного розуміння поняття « джерело підвищеної небезпеки» до такого джерела не можна віднести домашніх ( свійських) тварин, зокрема коня.
Також позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що тілесні ушкодження з приводу яких він знаходився на лікуванні і зазнав витрат майнового характеру, були йому спричиненні конем відповідача.
Так свідок ОСОБА_6 підтвердив тільки факт наявності тілесних ушкоджень у позивача.
Свідок ОСОБА_7 бачила , як билися між собою коні, що належать сторонам по справі.
Допитана в судовому засіданні дружина позивача ОСОБА_8 показала, що бачила як кінь відповідача зубами схопив її чоловіка за шию і скинув з кобили, а потім коні почали битися між собою, однак її показання не узгоджуються з поясненнями самого позивача про те, що він сам зіскочив з кобили, коли побачив, що до нього наближається жеребець відповідача. Крім того із відмовного матеріалу №559 від 01.07.2010 року вбачається, що будучи опитана 24.06.2010 року ОСОБА_8 пояснила, що не була свідком отримання тілесних ушкоджень її чоловіком, а тільки побачила його коли він повернувся додому побитим. Те, що ОСОБА_8 не була очевидцем події, також ствердив допитаний в якості свідка дільничний інспектор Кас'яненко В.М.
Свідок ОСОБА_9 показала, що вона бачила як позивач їхав верхом на кобилі і намагавшись втекти від жеребця, не втримався і впав на землю.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами які беруть участь у справі і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень.
Враховуючи, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що тілесні ушкодження йому були заподіяні в результаті неправомірної поведінки відповідача, з його вини, то в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави суму судового збору в розмірі 59 грн. 50 коп. та 120 гривень витрат на ІТЗ.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий (підпис) І. М. Нєвєров
З оригіналом згідно
Суддя І. М. Нєвєров