2-а/0301/2354/11
30 березня 2011 р. Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
при секретарі Павлович Ю.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача Савюка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 ДПС ДАІ Савюка Віктора Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся із позовною заявою до інспектора ДПС ДАІ взводу №2 Савюка В.О. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивує тим, що 14.03.2011 р. він керував автомобілем марки «Шкода Октавія», д.н. НОМЕР_1 в м. Володимирі-Волинську по вул. Устилузькій та був зупинений відповідачем за зупинку на пішохідному переході при наданні переваги у русі транспортним засобам, чим створював перешкоду для руху пішоходам. Під час складання протоколу він пояснив, що здійснив зупинку за пішохідним переходом і зупинка були вимушена, оскільки перед ним рухався вантажний автомобіль, який різко загальмував. Оскільки на переході не було пішоходів, тому він не створював перешкод для них. Також відповідачем не було роз»яснено його права та обов»язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АС1№ 021734 від 14.03.2011 р.
Позивач в судовому засіданні підтримав повністю позовні вимоги, дав пояснення в їх обґрунтування такі ж як і в позовній заяві.
Відповідач Савюк В.О. позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем за вантажним транспортним засобом, який надавав перевагу у русі транспортним засобам, які рухались по вул. Устилузькій здійснив зупинку на пішохідному переході. При цьому створив перешкоду для руху пішоходам, які переходили проїзну частину та порушив вимоги п. 16.3 Правил дорожнього руху. Просить відмовити у задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 14.03.2011 р. перебував у автомобілі під керуванням ОСОБА_1, який рухався із м. Нововолинська і на перехресті на вул. Устилузьку в м. Володимирі-Волинську був зупинений інспектором ДПС за зупинку на пішохідному переході. Попереду їхнього автомобіля рухався вантажний транспортний засіб з причепом, який повертаючи ліворуч на вул. Устилузьку здійснив зупинку, оскільки надавав перевагу в русі іншим автомобілям. На даному місці є пішохідний перехід, однак не може чітко підтвердити, що ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобіля не на пішохідному переході, оскільки не придав цьому значення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 14.03.2011 р. на вул. Устилузькій в м. Володимирі-Волинську був зупинений ОСОБА_1, який їдучи за вантажним автомобілем здійснив зупинку на пішохідному переході. На даному місці є перехід і оскільки зупинка була здійснена безпосередньо на ньому, тому для руху пішоходів була здійснена перешкода.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення серія АС1 №138733 вбачається, що ОСОБА_1 14.03.2011 року о 13 год., керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», д.н. НОМЕР_1 в м. Володимирі-Волинську по вул. Степана Бандери, при наданні переваги у русі транспортним засобам, здійснив зупинку на пішохідному переході, створюючи перешкоду для руху пішоходів, чим порушив вимоги п. 16.3 Правил дорожнього руху України.
З наданої постанови про адміністративне правопорушення серія АС1 №021734 від 14.03.2011 р. встановлено, що за порушення п. 16.3 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В свою чергу, згідно п.16.3 Правил дорожнього руху у разі необхідності надання переваги у русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні-перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Разом з тим, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
В обґрунтування позовних вимог позивач, як в позовній заяві, так і в судовому засіданні, підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення вказав те, що він здійснив зупинку поза пішохідним переходом, а тому не порушував Правил дорожнього руху.
Проте, в судовому засіданні обгрунтування позивача спростовані поясненнями відповідача, свідка ОСОБА_4, які вказали, що ОСОБА_1 здійснив зупинку на пішохідному переході, чим створив перешкоду для руху пішоходів.
Надані в судовому засіданні пояснення свідка ОСОБА_3 жодним чином не спростовують невинуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 16.3. ПДР, оскільки даний свідок повідомив, що не може підтвердити той факт, що ОСОБА_1 здійснив зупинку не на пішохідному переході.
Окрім цього, однією із підстав скасування постанови про адміністративне правопорушення позивач зазначає, що відповідач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не роз»яснив йому прав та обов»язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Проте, дані твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з наданого протоколу вбачається, що у графі -права та обов»язки, місце та час розгляду справи є підпис ОСОБА_1
Судом встановлено, що відповідач наклав адміністративне стягнення на позивача у розмірі 425 грн., що відповідає ч.2 ст. 122 КУпАП і являється мінімальним розміром стягнення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи те, що позивач в судовому засіданні не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не подав суду доказів, які були б підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, а також беручи до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушень вимог КУпАП при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення та за відсутністю даних про те, що обставини справи, які викладені у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності, тому суд прийшов до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення є обґрунтованою, законною.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 6, 17, 71, 104, 158, 160, 161, 162, 163, ч.2 ст. 171-2 КАС України, суд-
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 ДПС ДАІ Савюка Віктора Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АС1 №021734 від 14.03.2011 р. відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.А Каліщук