Справа: № 2а-502/10 Головуючий у 1-й інстанції: Баренко С.Г.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"16" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Федотова І.В., Чаку Є.В.
при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 03.11.2010 року у справі за позовом приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «Майстер»до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, голови Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Шута Олександра Васильовича, ОСОБА_2 про скасування рішення, визнання права власності, -
ПП БМФ «Майстер» звернулися до Житомирського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, голови Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Шута О.В., ОСОБА_2 про скасування рішення від 12.06.2008 року «Про передачу в оренду приміщення», визнання за позивачем права власності на адміністративно-побутове приміщення, розташоване за адресою: Житомирський район, с. Вереси, вул. Княгині Ольги, 26; зобов'язання підписати свідоцтво про право власності на дане приміщення.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03.11.2010 року позов задоволено частково: скасовано рішення від 12.06.2008 року «Про передачу в оренду приміщення»; зобов'язано вчинити дії про передачу ПП БМФ «Майстер»у власність закінченого будівництва нежилого приміщення по вул. вул. Княгині Ольги, 26 в с. Вереси Житомирського району. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач -ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові повністю.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не повністю відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.1998 року між позивачем та Коростенською залізницею укладено договір оренди спірного недобудованого нежилого приміщення, за яким підприємству передано в оренду недобудоване приміщення одноповерхової будівлі, яке розташоване в с. Вереси по вул. Будівельників 78 (на даний час - вул. Княгині Ольги, 26) Житомирського району для організації роздрібної торгівлі з терміном користування на 10 років та з подальшою пролонгацією ще на 5 років. За умовами вказаного договору, орендар за свій рахунок зобов'язаний виконати добудову приміщення.
Окрім цього, згідно із договором підряду від 04.03.1998 № 2 позивач зобов'язався до 31.12.1998 року виконати будівельні, сантехнічні роботи та роботи по благоустрою приміщення з власних матеріалів та матеріалів залізниці. Отже, фактично залізниця та позивач будували об'єкт спільної власності.
Відповідно до п.п. 5.6, 5.7 доповнень від 3.10.2000 року до договору підряду від 04.03.1998 року № 2, сторони передбачили, що зміна орендодавця не впливає на чинність договору оренди та у разі несплати замовником або територіальною громадою вартості виконаних робіт за договором підряду, спірне нежиле приміщення передається власність позивачу. Слід зауважити, що сільрада відмовила позивачу оплатити виконані ним будівельні роботи по закінченому будівництву спірного об'єкту.
Не можливо не зауважити, що наведені вище договори оренди та підряду не визнавалися недійсними. Таким чином, на час прийняття Радою оскаржуваного рішення щодо передачі спірного об'єкту ОСОБА_2 був чинним попередній договір оренди.
Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця, тобто договір оренди залишається чинним. За положеннями п. 1 ст. 763 ЦК України, строк договору найму укладається на строк, встановлений договором.
Коростенська дирекція залізничних перевезень також звернулися із листом до ради, в якому вказувала, що позивач ПП «Майстер»за свій рахунок виконував будівельні роботи по незавершеному будівництву спірного об'єкту та просили вирішити питання про можливість відчуження спірного об'єкту саме позивачу.
На підставі Наказу Укрзалізниці від 21.10.2004 року у зв'язку з припиненням фінансування цього об'єкту, за клопотанням Ради інженерні мережі в житловому мікрорайоні с. Смаківка, Житомирського району, у тому числі і спірне приміщення було передано у комунальну власність Вересівської сільської ради безкоштовно.
Вересівська сільська рада своїм рішенням від 28.12.2004 року прийняли незакінчене будівництво спірного нежилого приміщення (будівлю магазину) у комунальну власність.
Рішенням від 12.06.2008 року Вересівської сільської ради п'ятого скликання ОСОБА_2 було передано в оренду нежиле приміщення (незакінчене будівництво об'єкту -будівлю магазину) для виробничих потреб терміном на 10 років в с. Вереси по вул. Княгині Ольги, 26 Житомирського району.
В свою чергу, спірне приміщення є закінченим будівництвом, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 12.07.2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту адміністративно-побутового приміщення по вул. Княгині Ольги,26 в с. Вереси, Житомирського району. Даний акт затверджений розпорядженням голови районної державної адміністрації № 684 від 16.07.2007 року та підписаний усіма членами державної технічної комісії, у тому числі і сільським головою - Шутом О.В. (а.с.61-68).
За змістом акту будівництво здійснено на підставі рішень Вересівської сільради від 19.11.1998 року № 46 та від 21.12.2000 року № 89 саме ПП БМФ «Майстер», які виконали весь обсяг робіт на об'єкті.
Таким чином, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Вересівської сільської ради від 12.06.2008 року «Про передачу в оренду приміщення»є незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується вимог позивача про визнання права власності на адміністративно-побутове приміщення, розташоване за адресою: Житомирський район, с. Вереси, вул. Княгині Ольги, 26, а також зобов'язання підписати свідоцтво про право власності на дане приміщення, то суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового їх задоволення шляхом зобов'язання вчинити дії про передачу ПП БМФ «Майстер»у власність закінченого ним будівництва спірного нежилого приміщення. Апеляційна інстанція не може погодитися з такими доводами Житомирського районного суду Житомирської області, оскільки в даному випадку не було враховано підвідомчість спору в цій частині позовних вимог. При цьому судова колегія виходить з слідуючого.
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, зобов'язання вчинити будь-які дії щодо передачі у власність приміщення є лише цивільно-правовими правовідносинами та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право цивільне. Дані правовідносини регулюються виключно нормами ЦК України, а тому ніяким чином не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових, оскільки не мають ознак ні публічності, ні підпорядкованості, що є обов'язковим для адміністративного спору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що позов в частині визнання права власності на адміністративно-побутове приміщення, розташоване за адресою: Житомирський район, с. Вереси, вул. Княгині Ольги, 26, а також зобов'язання підписати свідоцтво про право власності на дане приміщення відноситься до юрисдикції місцевих господарських судів та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ч. 1 ст. 203 КАС України передбачено, що постанова … суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, і … провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 157 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо зобов'язання вчинити дії про передачу ПП БМФ «Майстер»у власність закінченого ним будівництва спірного нежилого приміщення, а також в частині відмови в позові з закриттям провадження в справі.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 03.11.2010 року в частині задоволення позову щодо зобов'язання Вересівської сільської ради вчинити дії по передачі ПП БМФ «Майстер»у власність закінченого ним будівництва нежилого приміщення по вул. Княгині Ольги, 26 в с. Вереси Житомирського району, а також в частині відмови в позові -скасувати, а провадження по справі в цих частинах закрити.
В решті постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 17.03.2011 року.